ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Іван Звінник: «Головне – не обіцяти щось нереальне, а зберегти досягнення, які маємо сьогодні!»

 Надзвичайно насиченим виявився 2012 рік для Профспілки авіапрацівників України. Лише за ми­нулі вісім місяців спілчани відсвяткували 76-ту річницю існування, брали активну участь у прове­денні футбольного чемпіонату Євро–2012 тощо. Нині профспілка готується до підписання нової га­лузевої угоди. Про ці та інші питання напередодні професійного свята – Дня авіації ми говорили з го­ловою Профспілки авіапрацівників України Іваном Звінником.

 – Іване Давидо­вичу, розка­жіть, будь-ласка, чи від­різняється нинішній рік від минулих і чи вплинуло проведення Євро–2012 в Україні на поточну роботу профспілки та галузі в цілому?

– Цього року наша проф­спілка відзначала 76 років із дня заснування. Тради­ційно до неї входять: орга­нізації сприяння обороні України, в основному сьо­годні це аероклуби, які го­тують пілотів і парашутис­тів, працівники гідрометеослужби України та, зви­чайно ж, авіапрацівники. Нині профспілка налічує понад 32 тисячі осіб, серед яких близько 17 тисяч – студенти.

Авіація, як і більшість га­лузей, багато втратила за роки незалежності Украї­ни. Однак нині за темпами розвитку вона посідає одне з провідних місць серед транспортних галузей кра­їни. Так, приміром, цей рік видався особливим для пе­ревезень завдяки Євро–2012, проведення якого сприяло значному розви­ткові всієї галузі в цілому. Перш за все, за рахунок державного бюджету ми отримали інвестиційні вклади, зокрема чотири су­часних аеропорти, на роз­виток яких саме до чемпіо­нату з футболу було спря­мовано понад 10 млрд гри­вень. Відомо, що аеропорт Бориспіль поповнився но­вим терміналом, а Львів, Донецьк і Харків тепер ма­ють нові злітно-посадкові смуги й термінали. Це дало змогу не тільки по­кращити рівень обслугову­вання пасажирів, а й спри­яло поліпшенню умов пра­ці самих працівників і поя­ві нових робочих місць.

Завдяки введенню нових терміналів і розбудові інф­раструктури аеропортів за­галом цього року з’явилося майже тисячу нових робо­чих місць, а це, перш за все, – стабільна заробітна плата. Вона не така вже й велика, як хотілося б, од­нак, за офіційними даними Міністерства інфраструк­тури України, минулого року середньомісячна за­робітна плата на підприєм­ствах міністерства стано­вила 2853 гривні, а зарпла­та льотного та інженерно-технічного складу зросла на більш ніж 15% – із 7360 до 8496 гривень. На деяких підприємствах ця цифра навіть перевищує 10 тисяч. На жаль, окремі аеропорти в країні, як-от Рівного, Хмельницького, Миколає­ва та ін., не працюють, тож там зарплата виплачуєть­ся на мінімальному рівні.

Важливо, що обсяги пере­везень в Україні щороку зростають. Порівняно з ми­нулим роком вони збіль­шилися більш ніж на 10%. За півроку, що минули, пе­ревезено близько 3,5 міль­йона пасажирів і понад 54 тисячі тонн вантажів і пошти.

– Нині всім живеться та працюється нелегко. З якими проблемами сти­кається нині профспілка авіапрацівників і як Ви їх вирішуєте?

– До цього року ми не мали проблем із фінансуванням статутної діяльності та ви­щих виборних органів профспілки. Проте цього року два найбільших проф­спілкових комітети ухва­лили рішення виплачува­ти ЦК на статутну діяль­ність не 20% отриманих профспілкових внесків, як встановив пленум, а лише 5%. Звісно, це є порушен­ням статутних вимог, від­так маємо певний кон­флікт між апаратом Цен­трального комітету проф­спілки та профкомами цих підприємств. Уже наступ­ного місяця ми винесемо це питання на розгляд пле­нуму, аби розібратися і на­вести порядок! Усі ланки профспілки повинні чітко й злагоджено працювати у межах, визначених Стату­том профспілки, щоб ми могли успішно та якісно виконувати наше основне завдання – соціальний за­хист працівників.

Сьогодні без фінансів за­хистити членів профспіл­ки неможливо! У нас діють відділ соціального захис­ту, юридична служба й тех­нічна інспекція, і якщо ми не фінансуватимемо цих працівників, то й не мати­мемо змоги захищати чле­нів профспілки, які потре­буватимуть кваліфікова­ної допомоги. Завдяки гар­ним кадрам ми спроможні ефективно працювати, ви­рішувати трудові спори й розв’язувати проблеми на­ших підприємств.

Проте, на превеликий жаль, можна констатува­ти, що лише за два минулі роки кількість членів на­шої профспілки скоротила­ся на тисячу, переважна більшість із яких – пенсіо­нери. А от стосовно осіб ро­бочого віку, то тут навпаки – спостерігається тенден­ція до зростання. Ми веде­мо активну роботу, аби за­лучити до наших лав як­найбільше спілчан, розпо­відаємо про нашу діяль­ність і досягнення, проте не всі працівники, які тільки-но стали до роботи, погоджуються стати чле­ном профспілки. Тож ми не зупиняємося і працює­мо в цьому напрямі як із трудівниками, так і зі сту­дентами. Так, приміром, у Національному авіаційно­му університеті діє окре­мий профспілковий комі­тет – студентський профком, голова якого є членом президії Центрального ко­мітету профспілки та мо­лодіжної ради ФПУ, що дає змогу вести відповідну ро­боту з молоддю.

Також стикаємося із про­блемою працевлаштуван­ня, частіше за все, – моло­дих кадрів. У галузі зали­шилося дуже мало держав­них підприємств, переваж­на більшість стала кому­нальною та приватною власністю, де діють свої «правила гри». Приміром, в оголошеннях про роботу часто можна побачити, що необхідні працівники ві­ком 25–35 років та ще й зі стажем роботи…

– Розкажіть про свої пла­ни до кінця року. Над чим нині працюєте, які питан­ня розглядаєте та чого прагнете досягти?

– Цього року завершується термін дії галузевої угоди, тож уже наступного міся­ця ми ініціюватимемо пе­ред Міністерством інфра­структури України питан­ня про розроблення нового варіанта цього документа й ведення відповідних пе­реговорів. Хочу зауважи­ти, що в чинній галузевій угоді завдяки сприянню Верховної Ради України нам вдалося зберегти ви­слугу років для працівни­ків. У нашій галузі працю­ють висококваліфіковані працівники, і для їхньої підготовки, як-от авіацій­ного інженера чи пілота, необхідні роки та чималі кошти. Тому ми домагали­ся, аби зберегти сьогодні ці пільги.

Окрім того, мінімальна за­робітна плата збережена як 120% від державної га­рантії, яку дає Верховна Рада щоразу, затверджую­чи держбюджет на наступ­ний рік. Якщо цього року це 1312 гривень, то вже на­ступного – ця цифра зна­чно збільшиться. Це надає пільги для наших праців­ників, і дає право утриму­вати заробітну плату на рівні вищому, ніж у серед­ньому по Україні.

Нині наше завдання поля­гає в тому, аби зберегти до­сягнення, закріплені в ми­нулій галузевій угоді. Цьо­го року переговори щодо нової угоди будуть значно складнішими, ніж раніше. З усіх напрямків спостері­гається активний наступ капіталу на трудові права та соціальні гарантії пра­цівників. Тож зрозуміло, що нам буде складніше за­хищати інтереси працівни­ків порівняно з минулими роками. Та хоч би там як, а зарплата щороку зростає, і це дає нам право дивитися в майбутнє з упевненістю, що наша профспілка буде однією з благополучних в Україні.

Розмову вела Анна Рєпіч, «ПВ»

 ДОРОГІ ДРУЗІ, ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Щиро вітаю всіх, хто пов’язаний з авіацією, її створенням, використанням та обслуговуванням, із професійним святом – Днем авіації!

Завдяки вашій наполегливій праці Україна залишається однією з небагатьох країн світу авіаційною державою, країною високих технологій із власним літакобудуванням і розвиненою мережею авіаперевезень.

Трудову славу авіації створюють фахівці різних професій і просто роботящі люди, які шанують сумлінну працю, поколіннями накопичують і підносять гордість за належність до неї.

Із почуттям глибокої поваги й вдячності я вітаю зі святом представників стар­ших поколінь, авіаційну молодь, профспілкових активістів.

Висловлюю впевненість у тому, що ви й надалі наполегливо працюватимете за­для розвитку авіації незалежної України, зміцнюватимете профспілкову єдність.

Бажаю вам чистого неба, творчих успіхів і доброго здоров’я!

Іван ЗВІННИК

Голова професійної спілки авіапрацівників України

29.08.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини