ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Юрій КУЛИК: «Профспілки виступають за досягнення справедливості в оподаткуванні»

 Чому в Україні бідні платять більше податків, ніж багаті? Як встановити соціальну справедли­вість в оподаткуванні? Що роблять для досягнен­ня цієї мети профспілки, покликані захищати права та інтереси людини праці? Чи враховують вони міжнародний досвід вирішення актуальної проблеми? На ці та інші запитання в ексклюзив­ному інтерв’ю нашому виданню відповідає Голова Федерації профспілок України Юрій Кулик.

 – Юрію Мико­лайо­вичу, після прийняття Податко­вого кодексу минуло пів­тора року, які показали, що він так і не вирішив багато проблем системи оподаткування в Україні. Які з них сьогодні особли­во турбують профспілки?

– Насамперед хочу зазна­чити: пошуки шляхів раці­онального, ефективного і справедливого оподатку­вання тривають уже багато років, але останнім часом ця тема особливо актуаль­на. В умовах глобальної фінансово-економічної кризи більшість країн ого­лосили про перегляд по­даткової політики в зв’язку з введенням режи­му жорсткої економії – так званої політики «затягу­вання пасків», що виклика­ло хвилю протестів у насе­лення. При цьому найчас­тіше податкова політика переглядається в бік поси­лення податкового тиску на пересічних громадян, працівників та членів їх­ніх сімей і практично не стосується інтересів бага­тих верств населення та ве­ликого бізнесу. Напри­клад, сьогодні в Україні бідні платять у 50 разів більше податків, ніж бага­ті. У цій ситуації профспіл­ки виступили єдиним фронтом і висунули свої вимоги щодо соціальної справедливості. Ми закли­каємо до вживання захо­дів, спрямованих на те, щоб багаті громадяни і корпорації робили спра­ведливий внесок у спільну справу, платили справед­ливу частку податків.

Профспілки активно пра­цювали і продовжують працювати над Податко­вим кодексом. Під час його прийняття і подальших ко­ригувань, внесенні попра­вок були враховані багато наших пропозицій щодо вдосконалення системи оподаткування. Але, на жаль, Податковий кодекс все ж таки більшою мірою націлений на створення умов для бізнесу, насампе­ред великого.

– А який, на Ваш погляд, основний недолік цього документа?

– Справа в тому, що він так і не зміг повноцінно задія­ти розподільну функцію податків. Ідеться про те, що розрив у доходах між найбіднішими і найбагат­шими нашими співгрома­дянами не тільки не скоро­чується, а й неухильно зростає. В усьому світі пе­рерозподіл доходів у сус­пільстві регулюють, у тому числі через податкові механізми. У нас же, незва­жаючи на те, що в Податко­вому кодексі задекларова­ний принцип соціальної справедливості, насправді, в реальному житті він не реалізується. Виступаючи за соціальну справедли­вість в оподаткуванні, Фе­дерація профспілок Украї­ни вважає її одним з голо­вних механізмів реалізації принципів гідної праці. До речі, в Женеві профспілки разом з роботодавцями та урядом підтвердили намі­ри щодо подальшої співпраці із забезпечення гід­ної праці в Україні, підпи­савши Меморандум про взаєморозуміння щодо програми гідної праці на 2012–2015 роки.

– Сьогодні уряд активно декларує ідею введення податку на багатство. На­віть уніс законопроект із цього питання на розгляд Верховної Ради. Як Ви вважаєте, чи зможуть по­дібні заходи вирішити проблему?

– Підтримавши в принци­пі ініціативу уряду щодо введення податку на ба­гатство, ФПУ провела гро­мадське обговорення роз­робленого Мінсоцполіти­ки проекту закону. Проф­спілкові пропозиції та за­уваження до цього й ін­ших аналогічних законо­проектів здебільшого вра­ховані у внесеному до Вер­ховної Ради України уря­довому проекті Закону України «Про внесення змін до Податкового ко­дексу України щодо опо­даткування багатства та предметів розкоші».

Звичайно, ми всі прекрас­но бачимо, що розрив між багатими і бідними в Україні збільшується. За даними незалежних дослі­джень, цей розрив уже ся­гає 40–50 разів. Причому, якщо фінансово-економічна криза зробила бідних людей ще біднішими, то багаті стали багатшими. Наприклад, у 2010 році найзаможніші люди світу примножили свої статки на 10%. Їх сукупне багат­ство перевищує всі дер­жавні борги в світі. При цьому багатії – як в Украї­ні, так і світі – намагають­ся платити настільки мен­ше податків, наскільки це можливо.

Тому ми, звичайно ж, ува­жаємо, що введення подат­ку на багатство – позитив­ний крок. Однак він при­зведе до посилення подат­кового навантаження на незначну частину багатих громадян і бізнесу. При цьому додаткові доходи бюджету будуть незначни­ми. Профспілки ж пропо­нують цілий комплекс за­ходів для досягнення соці­альної справедливості в українському оподатку­ванні.

– Можете назвати ці захо­ди? І що взагалі профспіл­ки вкладають у поняття справедливого оподатку­вання?

– Наша позиція полягає в тому, що побудувати ефек­тивну, цивілізовану систе­му оподаткування можна тільки тоді, коли в ній бу­дуть дотримуватися прин­ципи соціальної справед­ливості. Що ми пропонує­мо для досягнення цієї мети? Це, по-перше, уніфі­кація підходу до оподат­кування зарплати та при­бутку, неоподатковуваний мінімум на рівні прожит­кового – еквівалент собі­вартості для працівників. Необхідно відновити для всіх громадян дію неопо­датковуваного мінімуму доходів, що є державною соціальною гарантією від­повідно до норм Законів України «Про державні со­ціальні стандарти та дер­жавні соціальні гарантії» і «Про прожитковий міні­мум». Уведення неоподат­ковуваного мінімуму має стати фундаментом спра­ведливого оподаткування і гармонізує оподаткуван­ня працівника та бізнесмена.

ФПУ наполягає на тому, що в заробітній платі має бути дві частини: частина, яка не обкладається подат­ком у вигляді неоподатко­вуваного мінімуму, і час­тина, яка підлягає оподат­куванню; обкладатися по­датком повинен, умовно кажучи, прибуток від праці.

По-друге, податки на тру­дові доходи (заробітна пла­та) мають бути не вище за податки на капітал. По-третє, потрібно знизити ставки ПДВ на продукти харчування, житлово-комунальні послуги, сана­торне лікування або взага­лі звільнити ці витрати від ПДВ. В умовах зростання цін на газ це дозволить не підвищувати тарифи для населення, збільшити кількість громадян, які отримали послуги з оздо­ровлення. По-четверте, на наш погляд, необхідно звільнити від оподатку­вання витрати на придбан­ня житла, плату за навчан­ня в освітніх установах, а також за медичні послуги шляхом внесення змін у механізм так званої подат­кової знижки. Тобто роз­ширити можливість для громадян повернути собі частину витрачених гро­шей на навчання, лікуван­ня, подавши податкову де­кларацію за підсумками року.

– Чи допомагає вам у до­сягненні цієї мети співро­бітництво з міжнародни­ми організаціями?

– Безперечно. Оскільки глобалізація торкнулася всіх сфер життєдіяльності людини, насамперед фінансово-економічної, до­могтися справедливого

 оподаткування лише за ра­хунок вжиття заходів на національному рівні не­можливо. Для цього вкрай необхідний міжнародний інструмент, який містив би рекомендації до дій як на міжнародному, так і на­ціональному рівнях з ме­тою реалізації принципу справедливого оподатку­вання.

У зв’язку з цим, враховую­чи, що МОП належить про­відна роль у досягненні со­ціальної справедливості, а також для розвитку при­йнятої в 2008 році Деклара­ції Міжнародної організа­ції праці про соціальну справедливість з метою справедливої глобалізації Федерація профспілок України запропонувала МОП розглянути питання розробки і прийняття Реко­мендації із справедливого оподаткування.

Ця рекомендація могла б зіграти важливу роль у за­безпеченні адекватних ре­сурсів для виконання осно­вних функцій держави – досягнення соціальної справедливості і гідної праці для всіх. Для цього, крім дій на національному рівні з метою закриття ла­зівок в податковому зако­нодавстві, забезпечення диференціації в оподатку­ванні доходів громадян, необхідні також узгоджені дії на міжнародному рівні – закриття податкових га­ваней та офшорних зон, за­провадження податку на фінансові трансакції.

– А які основні принципи, на Ваш погляд, слід по­класти в основу цього до­кумента?

– Ми вважаємо, що їх пови­нно бути декілька. Насам­перед це звільнення від оподаткування мінімаль­ного рівня доходу, який не­обхідний для гідного жит­тя працівника і членів його сім’ї. Людина праці і бізнес перебувають у не­рівних умовах, оскільки ключовий принцип в опо­даткуванні бізнесу – це по­датки з прибутку, а праців­ники повинні сплачувати податок із доходу.

Федерація профспілок України пропонує встано­вити неоподатковуваний мінімум доходу для всіх громадян на рівні прожит­кового мінімуму. Ми та­кож пропонуємо встанови­ти норму, за якої рівень податкового навантажен­ня на доходи від трудової діяльності (заробітна пла­та) не повинен бути вище, ніж рівень податкового навантаження на доходи від нетрудової діяльності (відсотки за депозитними вкладами, дивіденди тощо).

Важливим моментом у за­безпеченні соціальної справедливості є, на наш погляд, запобігання ухи­ленню від сплати податків як механізм наповнення бюджетів усіх рівнів по­датковими надходження­ми для якісного і доступно­го громадського обслуго­вування. Характерно, що останнім часом боротьбі з шахрайством в податковій сфері стали приділяти ве­лику увагу. Наприклад, на пленарному засіданні Єв­ропарламенту в квітні цьо­го року Єврокомісія заяви­ла про розробку стратегії боротьби з ухиленням від сплати податків. Це дуже важливо в умовах важкого кризового періоду.

А ще ми запропонували розглянути питання про надання податкових пільг (на певний період) з метою стимулювання пріоритет­них галузей економіки, підтримки соціально неза­хищених категорій насе­лення.

Для успішної реалізації цих принципів рекоменду­ється передбачити їх закрі­плення в податковому за­конодавстві країн; забезпе­чити проведення дослі­джень у сфері справедли­вого оподаткування та об­мін інформацією з цієї те­матики між членами Між­народної організації праці. Ми дуже сподіваємося на позитивний розгляд на­ших пропозицій і подаль­ше зміцнення співробітни­цтва між Міжнародною ор­ганізацією праці й україн­ськими соціальними парт­нерами.

– Юрію Миколайовичу, як Ви вважаєте, пропозиції профспілок будуть врахо­вані урядом?

– Ми не тільки сподіваємо­ся на це, а й багато робимо в цьому напрямі. Адже пи­тання забезпечення соці­альної справедливості – це не примха і не вигадка профспілок. Це найважли­віший принцип державної політики, визначений Президентом України. З метою привернення уваги суспільства, органів дер­жавної влади та місцевого самоврядування, громад­ських організацій до вирі­шення питань соціальної справедливості Віктор Янукович своїм Указом встановив в Україні День соціальної справедливос­ті, що відзначається що­річно 20 лютого. А ідеї та пропозиції Федерації профспілок України спря­мовані на соціально-економічний захист прав та інтересів не тільки чле­нів профспілок, а й усіх громадян країни. І від того, наскільки оператив­но й ефективно вони бу­дуть реалізовані, багато в чому залежить і рівень до­ходів людей, і рівень їх життя в цілому.

Розмовляв ОЛЕКСІЙ ПЕТРУНЯ

16.08.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини