ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Юрій КУЛИК: «Послідовний захист прав людини праці – головний пріоритет профспілок»

 Яскравим прикладом співробітництва найчислен­нішої громадської організації України із впливови­ми міжнародними структурами виявилася участь делегації ФПУ у роботі Міжнародної конфе­ренції МОП. Із прохання докладніше розповісти про цю подію розпочалося ексклюзивне інтерв’ю на­шого кореспондента з Головою Федерації профспі­лок України Юрієм Куликом.

 РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ – ВИМОГА ЧАСУ

– Юрію Миколайовичу, чим Вам особливо запам’ятався форум у Швейцарії?

– На 101-шу сесію Міжна­родної конференції праці у Женеві зібралося понад 5 тис. учасників із 185 країн-членів МОП. У нас була солідна делегація. Якщо брати її профспілко­ву сторону, то це керівни­ки Федерації профспі-лок України, всеукраїн­ських галузевих профспі­лок і регіональних профоб’єднань. Ми брали участь у роботі комітетів, семінарських заняттях, проводили робочі зустрі­чі. Я мав багато зустрічей, зокрема з новообраним Генеральним директором Міжнародного бюро праці Гаєм Райдером, керівни­ками Міжнародної конфе­дерації профспілок, За­гальноєвропейської регіо­нальної ради, Загальної конфедерації профспілок, профспілок Китаю та кра­їн СНД. Під час цих зу­стрічей обговорювалися кроки, спрямовані на кон­солідацію профспілково­го руху в Україні, поси­лення співпраці з МОП. У перший же день я висту­пив із промовою, в якій порушив питання біднос­ті, гідної праці, зробив на­голос на необхідності кон­солідації зусиль соціаль­них партнерів усіх рівнів задля досягнення соціаль­ної справедливості. До речі, у своєму виступі я навів і такий аргумент на користь реалізації цієї мети. Якщо брати до ува­ги так званий «децільний коефіцієнт», то в Україні, за офіційними оцінками, різниця між рівнем дохо­дів 10% найбідніших і 10% найбагатших грома­дян становить 4–5 разів. А за незалежними екс­пертними оцінками – вже 40 разів!

Важливою частиною на­шої роботи на конферен­ції МОП, безсумнівно, було підписання Націо­нальної програми гідної праці соціальними парт­нерами України з Міжна­родним бюро праці. Від української сторони про­граму підписали віце-прем’єр-міністр України – міністр соціальної політи­ки Сергій Тігіпко, від Спільного представниць­кого органу сторони робо­тодавців на національно­му рівні – Голова Федера­ції роботодавців України Дмитро Фірташ і я – від Спільного представниць­кого органу всеукраїн­ських профспілок і проф­спілкових об’єднань. У до­кументі йдеться про спільні дії Уряду, проф­спілок і роботодавців при сприянні МОП для вирі­шення актуальних про­блем, пов’язаних зі зрос­танням економіки, підви­щенням рівня зайнятості й реалізації права трудя­щих на гідну працю. Під час підписання цього Пак­ту про гідну працю ми за­значили, що в Україні нині дуже плідно та ефек­тивно розвивається соці­альний діалог між органа­ми державної влади, робо­тодавцями й профспілка­ми. І ця програма має бути покладена в основу нової Генеральної угоди, яка буде підписуватися, на відміну від попередніх років, на тристоронній основі.

– Розвиток соціального діа­логу, дійсно, дуже важлива річ. Але ще зовсім недавно його рівень, як кажуть, за­лишав бажати кращого. Як вдалося змінити ситуацію?

– Так, раніше у цьому на­прямі були певні пробле­ми, спостерігалося проти­стояння Федерації проф­спілок з органами держав­ної влади. Через різні при­чини. Нині ці позиції фак­тично виправлені. Ми спілкуємося, проводимо постійні консультації як з урядовцями, так і з керів­ництвом Федерації робо­тодавців, зокрема з Сергі­єм Тігіпком і Дмитром Фірташем – як у рамках Національної тристо-ронньої соціально-еко-номічної ради, Комітету економічних реформ при Президентові України, так і в особистому спілку­ванні. Наприклад, під час засідання НТСЕР 26 черв­ня ми обговорили Дорож­ню карту входження України до 20 найбільш розвинутих країни світу, питання щодо компенса­ції працівникам втрат у разі несвоєчасної виплати заробітної плати, оплати праці державних служ­бовців, збереження чи­сельності місцевих орга­нів праці та соціального захисту тощо. Приємно, що після моїх зустрічей із керівництвом держави у нас відновився соціаль­ний діалог і ми з багатьох питань домовляємося.

– Юрію Миколайовичу, а які завдання сьогодні сто­ять перед Федерацією профспілок України?

– Захист прав і законних інтересів членів профспі­лок та членів їхніх сімей, розширення можливос­тей для продуктивної за­йнятості населення, ство­рення нових робочих місць із гідними та без­печними умовами праці й достойною оплатою, за­безпечення у повному об­сязі законодавчо визначе­них соціальних гарантій і компенсацій, справедли­вого оподаткування тру­дових доходів, підвищен­ня ефективності системи соціального страхування, пенсійного забезпечення. Це далеко не повний пере­лік наших пріоритетних завдань. Під час зустрічей із Президентом і Прем’єр-міністром я порушував пи­тання про заборгованість із заробітної плати. Більш конкретно ми обговорю-вали цю тему з віце-прем’єр-міністром – міні­стром соцполітики Сергі­єм Тігіпком. Болючим за­лишається також питання самої зарплати. Нині з 1 липня ц. р. «мінімалка» офіційно встановлена на рівні 1102 гривень, а за розрахунками наших фа­хівців вона має бути на рівні 1900–2000 гривень – для того, щоб людина мо­гла відновити свою пра­цездатність, просто вижи­вати у нинішніх умовах. Особливо нас хвилює за­робітна плата бюджетни­ків. Такі питання постій­но є предметом перегово­рів з Урядом, роботодав­цями. А ще серед важли­вих тем обговорення – Трудовий кодекс, закон про зайнятість населення, зміст нової Генеральної угоди.

ПРОБЛЕМА ЗАЙНЯТОСТІ ПОТРЕБУЄ ВИРІШЕННЯ

– Відомо, що однією з най­важливіших залишається проблема створення нових робочих місць і гідних умов праці, боротьби з безробіт­тям. І профспілки у цій сфері, напевно, повинні відігравати провідну роль. Що робиться у цьому на­прямі?

– Зазначу, що Федерація профспілок підтримує ідею роботодавців щодо забезпечення умов для створення нових робочих місць завдяки державній підтримці та розвитку вітчизняного товарови­робника, малого та серед­нього бізнесу, розширен­ня платоспроможного по­питу на внутрішньому ринку. Вважаю, що вирі­шенню питань зайнятості та створення нових робо­чих місць сприятимуть тристороння угода між Урядом, Федерацією робо­тодавців та профспілка­ми, закон про зайнятість населення, ухвалений парламентом у першому читанні.

– А що, на Вашу думку, може дати економіці Украї­ни, соціальному захисту людини праці реалізація цього закону? Яка тут пози­ція профспілок?

– Насамперед хочу наго­лосити: цей закон ми ши­

 роко обговорювали. Осо­бисто я був у складі групи експертів, з якими зустрі­чався Прем’єр-міністр України М. Азаров. Там були представники робо­тодавців, молодіжних ру­хів, Міжнародної органі­зації праці. Звичайно, цей закон на часі. Але треба зробити все, щоб позиції, які містяться в законі, ре­алізовували всі: урядовці, роботодавці, профспілки. У тому числі і ті, що сто­суються стимулювання роботодавців. Це, звісно, сприятиме процесу ство­рення нових робочих місць і гідного працевла­штування. Ми також по­дали свої пропозиції щодо удосконалення цьо­го законопроекту. Думаю, що найближчим часом він буде прийнятий.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ – ПРІОРИТЕТ ІЗ ПРІОРИТЕТІВ

– На жаль, сьогодні Україна має одні з найгірших по­казників з охорони праці. Рівень виробничого трав­матизму залишається од­ним із найвищих у Європі, а травматизм зі смертель­ними наслідками за остан­ні два роки навіть зростає. Які у зв’язку з цим дії профспілок?

– Хочу наголосити, що ми розробили концепцію ре­формування системи охо­рони праці й надіслали її на адресу Кабінету Міні­стрів. Це нас дуже непоко­їть, і ми хочемо, щоб тут був наведений порядок. Профспілки тісно спів-працюють із Держгірп­ромнаглядом, уклали з ним угоду. Ми наполягає­мо, щоб була повноцінна технічна інспекція праці. Колись вона була у складі профспілок і працювала дуже ефективно, навіть за порушення закривала підприємства.

– Але треба щось робити і з самою системою нагля­ду за безпекою праці…

– Це дуже важливе питан­ня. Сьогодні відбувається реформування органів державного нагляду у сфері праці. ФПУ як сто­рона соціального діалогу бере активну участь у цьому процесі. Основним завданням профспілок у цій справі є досягнення збалансованого результа­ту: підвищення рівня без­пеки на виробництві, ви­конання норм національ­ного і міжнародного зако­нодавства у сфері праці, з одного боку, та упорядку­вання, оптимізація, забез­печення системності й прозорості у діяльності державних наглядових органів на основі нової Національної правозасто­совної політики інспекції праці – з іншого. Розро­блення, схвалення і впро­вадження цієї політики та сучасної європейської ідеології державного на­гляду у сфері праці у ни­нішніх суспільно-економічних умовах є од­ним із найважливіших спільних завдань сторін соціального діалогу. Від ефективності державної інспекційної політики у сфері праці залежатиме загальний успіх у збере­женні трудового потенці­алу, подоланні кризових суспільних явищ і по­дальше просування Укра­їни шляхом реформ і єв­ропейської інтеграції. Про таку позицію проф­спілок ми поінформували Кабінет Міністрів Украї­ни і маємо надію на під­тримку й взаєморозумін­ня з боку Уряду. Крім по­силення захисної функції у сфері праці, профспілки зосереджуватимуть увагу на удосконаленні відпо­відної законодавчої та нормативно-правової бази, її гармонізації з єв­ропейським законодав­ством, здійсненні моніто­рингу дотримання в Укра­їні норм міжнародного законодавства у сфері праці.

ПРО ОЗДОРОВЛЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

– Юрію Миколайовичу, за­раз досягає екватора літній оздоровчий сезон. Яка си­туація з профспілковими лікувально-оздоровчими закладами? Чи тривають судові процеси щодо профспілкового майна?

– Необхідно зазначити, що, як кажуть, фонова си­туація навколо цього пи­тання певної мірою стабі­лізувалася. Хоч іще зали­шаються у судовому про­вадженні десятки справ. Ми відстежуємо цю ситуа­цію. Там, де ми на 100% праві – обстоюємо свою позицію. І маємо певні по­зитивні результати. Але головне – фактично домо­вилися з Фондом держ­майна до кінця цього року завершити інвентариза­цію нашого майна. Для того, щоб раз і назавжди поставити в цьому питан­ні крапку. Мені дуже хоті­лося б, щоб її було постав­лено, можливо, навіть на сесії Верховної Ради Укра­їни. Ми нині працюємо над таким законопроек­том. З іншого боку, мож­ливий також варіант спільної із державою екс­плуатації деяких наших об’єктів. Це означає спіль­ний пошук інвесторів, ви­рішення питань оподатку­вання, плати за землю тощо.

11.07.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини