ЄКП – ЗА ПРЕЗУМПЦІЮ ЗАЙНЯТОСТІ
На початку місяця між країнами-членами
ЄС нарешті досягнуто попередньої згоди щодо директиви про роботу на платформах,
яка застрягла в глухому куті.
Ключовим положенням є презумпція
зайнятості для «гігових» працівників, якій платформи чинили опір до кінця, оскільки
вона обіцяла відчутний вплив на життя працівників на всьому континенті. Крім того,
директива поширює колективні права на всіх «осіб, які виконують роботу на платформах»,
включно з самозайнятими особами.
Європейська конфедерація профспілок
з самого початку висунула на обговорення презумпцію зайнятості (яку можна спростувати).
У більшості країн- членів ЄС вона відсутня, і тепер їм усім доведеться її запровадити,
одночасно захищаючи працівників від будь-якого надмірного збільшення навантаження.
Під час тривалих переговорів
щодо директиви співзаконодавці вилучили загальні критерії для запуску презумпції
зайнятості, за що виступав ЄКП. Натомість вони обрали спрощений підхід, що ґрунтується
на національних визначеннях «працівників» та «фактів, що вказують на контроль
і керівництво».
Однак заходи підтримки, передбачені статтею
6, є набагато слабшими, ніж сподівався ЄКП. Директива закликає держави-члени запровадити
процедури для «виявлення, націлювання та переслідування» платформ, які не відповідають
правилам, а ЄКП наполягав на автоматичній перевірці всіх платформ.
Однак це цілеспрямований підхід, який державам-
членам нелегко обійти, і він прискорить цей процес для незліченної кількості вразливих
працівників.
Після остаточного схвалення директиви Європейським
парламентом вона набуде чинності, що дасть державам-членам ЄС дворічний термін
для її транспозиції. Звичайно, боротьба за транспозицію та імплементацію буде
такою ж запеклою, як і навколо законодавчої процедури.
Профспілки продовжуватимуть відігравати свою
роль. Кожне судове або адміністративне рішення, що доводить підпорядкування працівників
платформам в одній країні в рамках застосування директиви, буде джерелом інформації
та мотивацією для відстоювання таких же прав в інших країнах.
Профспілки
продовжуватимуть змушувати платформи цифрової праці сідати за стіл переговорів.
Компанії повинні визнати необхідність справжнього соціального діалогу та справедливих
колективних договорів, які захищають гідність і права всіх працівників.
ЛЮДОВІК ВОЕТ,
КОНФЕДЕРАТИВНИЙ СЕКРЕТАР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ
КОНФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК
СОЦІАЛЬНА ЄВРОПА ПОТРЕБУЄ
НОВОГО ПОНЯТТЯ «ПРАЦІВНИК»
Різниця між найманими та самозайнятими працівниками стає непослідовною та застарілою.
Режими трудового права
в Європі залишаються фундаментально закріпленими «бінарним поділом» між зайнятістю
та самозайнятістю.
Виключення самозайнятих
працівників з-під дії законодавства про охорону праці в минулому не було ні принциповим,
ні послідовним, а здебільшого випливало з політичного вибору, який на той час був
сумнівним і ставав дедалі більш неспроможним. Сьогодні середній заробіток самозайнятих
значно нижчий, ніж у категорії зайнятих, а дослідження все частіше вказують на
те, що самозайняті піддаються більшому відносному ризику бідності та соціальної
ізоляції.
Зміни в структурі ринків
праці, аутсорсинг, приватизація збільшили частку робочої сили в категорії самозайнятих.
Це зробило різницю між найманими працівниками та самозайнятими в кращому випадку
нечіткою, а в гіршому – схильною до навмисних зловживань.
Нещодавно ухвалений проєкт
директиви ЄС про роботу на платформах, аби працівники гіг- економіки могли користуватися
гармонізованою, неспростовною презумпцією зайнятості, врешті-решт підтриманий урядами
багатьох країн у модифікованому вигляді, який делегував національним органам влади
завдання розробити власну – можливо, «менш жорстку» – презумпцію зайнятості, яку
можна було б спростувати.
Хоча директива відображає все ще тотемістичну
природу бінарного поділу, вона порушує табу на обмеження трудових прав і захисту
лише найманими працівниками. Окрім презумпції зайнятості, майже всі права, викладені
в ній, застосовуються до набагато ширшого поняття «особи, яка виконує роботу на
платформі», що означає «будь-яку особу, яка виконує роботу на платформі, незалежно
від характеру договірних відносин або її призначення залученими сторонами».
Європейська комісія вже забезпечила, щоб інші
права, такі як право на колективні переговори, ефективно реалізовувалися поза межами
трудових відносин. Суд ЄС долучився до цієї дискусії, наголосивши, що права ЄС
на рівне ставлення поширюються на всіх працівників, незалежно від юридичної форми,
в якій вони працюють. Робітничий рух дедалі більше приймає цю ідею.
Ці зміни, однак, різко контрастують з визначеннями,
що формують більшість європейських та національних інструментів у сфері трудових
прав, які все ще обмежуються невиправдано вузькою ідеєю про те, що тільки ті, хто
має підрядний трудовий договір, повинні користуватися захистом. Давно назріла
потреба в ширшій концепції працівника.
Це частина нашої серії про прогресивний «маніфест»
на виборах до Європейського парламенту
НІКОЛА
КАУНТУРІС
–
професор трудового та європейського права в Університетському коледжі Лондона.
ВАЛЕРІО
ДЕ СТЕФАНО
–
професор права у Школі осгуд холл, Йоркський університет, Торонто.
ДЖОН ХЕНДІ
–
адвокат, який практикує в Лондоні, почесний професор юридичного факультету Університетського
коледжу Лондона та член Палати лордів від лейбористів
МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ
BWI
ТА ПРОФБУД З ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ
У Варшаві відбулась Міжнародна конференція
BWI
та ПРОФБУД «
Ukraine
Reconstruction
Conference
2024». Захід об’єднав представників 27 профспілок із 19 країн
світу, а також представників ЄБРР, офісу МОП для Центральної та Східної Європи,
Центру Солідарністі в Україні, Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, Європейського
парламенту, кампаній
GIZ
,
BESIX
,
Constructive
Intl
.,
OECD
.
Головною
метою конференції була відкрита дискусія про виклики, що стоять перед
будівельним сектором України в умовах війни та повоєнної відбудови України.
Протягом
двох днів конференції було проведено ряд сесій, які охоплювали широкий спектр
тематик:
Сесія
1: Виступи представників ПРОФБУД про поточну ситуацію в Україні – під час
сесії представники ПРОФБУД з різних регіонів України поділились історіями про
те, як війна вплинула на умови праці пересічних працівників будівельного
сектору в Україні. Крім того, голова ПРОФБУД Василь Андреєв розповів про
гуманітарну роботу профспілки та нові реалії профспілкової роботи в умовах
війни.
Сесія
2: Післявоєнна реконструкція: Заклик до спільних трудових норм для інвестицій
в Україну – під час сесії було розглянуто як перспективи інвестицій в
інфраструктурний сектор України, так і те, як ми можемо об’єднати зусилля для
моніторингу дотримання трудових прав у всіх проєктах з реконструкції.
Сесія
3: Поточні тенденції: Що будується і що планується для України – сесія була
присвячена будівельним проєктам, які наразі реалізуються або перебувають на
стадії підготовки в Україні. Було обговорено поточні виклики, з якими
стикаються компанії, що працюють в Україні.
Сесія
4: Охорона праці та безпека під час реконструкції – сесія була присвячена
трьом нагальним ризикам у сфері охорони праці та здоров’я для будівельників в
Україні: азбест, предмети, що не вибухнули, та психічне здоров’я.
Сесія
5: Забезпечення кваліфікованими працівниками будівельних професій в Україні –
на сесії було представлено вплив війни на наявність кваліфікованих
будівельників в Україні, що охоплює як втрату значної частини будівельної
робочої сили на фронті, так і присутність великої кількості переміщених осіб з
інших галузей, які шукають роботу в будівництві. Було презентовано роботу
профспілкових ХАБів мікронавичок у будівництві.
Сесія
6: Розвиток трудового законодавства в Україні – під час сесії було представлено
презентацію МОП про останні зміни в українському трудовому законодавстві, а
також обговорено вплив цих змін на захист основних трудових стандартів в
Україні.
ПРОФБУД
висловлює щиру подяку
08.05.2024
|