ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ГРОМАДСЬКІ ПОСЛУГИ – КЛЮЧ ДО ЄВРОПИ «ЗА МЕЖАМИ ЗРОСТАННЯ»

Європа повинна відмовитися від повернен­ня до жорсткої економії і підтримати працівників, які сприяють соціальному добробуту.

Від медичних працівників, ви­хователів, вчителів і поліцей­ських до транспортників, держав­них службовців, енергетиків і ба­гатьох інших – цей День держав­ної служби Організації Об’єднаних Націй є цінним моментом для визнання вирішальної ролі державних службовців у створен­ні процвітаючих громад. Проте, незважаючи на нескінченну хви­лю криз, кожна з яких вважається «безпрецедентною», нам необхід­но переосмислити рішення, які створили світ, в якому ми опини­лися. Це світ, де багато працівни­ків борються за надання якісних громадських послуг, які є осно­вою інклюзивних суспільств – тих, що ставлять на чільне місце благополуччя всіх, а не окремих людей.

Минулого місяця в Європей­ському парламенті відбулася зна­кова конференція «За межами зростання». Як європейські проф­спілкові федерації, що представ­ляють працівників громадського обслуговування по всій Європі, ми вважаємо, що ця концепція – вихід «за межі зростання» до до­бробуту в межах планетарних кордонів – може стати ключем до іншої Європи.

Багато з тих, хто виступав на конференції, підкреслювали роль «універсальних базових послуг» в основі альтернативи – відходу від комерціалізації державних послуг і комерціалізації всіх ас­пектів життя, відновлення демо­кратичного громадського контр­олю і створення економіки, орієн­тованої на дотримання прав лю­дини, яка працює на благо людей і всієї планети. Зважаючи на те, що через рік відбудуться вибори до Європейського парламенту, політичним партіям варто взяти на озброєння ці концепції і вима­гати, щоб наступні робочі програ­ми Європейської Комісії базува­лися на цій перспективі.

РІЗКИЙ КОНТРАСТ

Це різко контрастує з політи­кою, яку проводили уряди та Єв­рокомісія до пандемії. Комісія за­провадила скоординовані заходи жорсткої економії, що погіршило ситуацію, оскільки державні ін­вестиції та фінансування були скорочені. Пандемія змінила си­туацію, і Європейський Союз та його держави - члени продемон­стрували владу замість колектив­них дій задля спільного блага та добре фінансованих держав за­гального добробуту та держав­них послуг. Криза підкреслила, наскільки суспільство залежить від громадських послуг. Праців­ники державних служб стали ви­димими, а послуги, що станов­лять суспільний інтерес, довели, наскільки вони є критично важ­ливими для суспільства.

Більше того, Covid - 19 ще раз довів, що державне фінансування необхідне для підтримки тран­спорту, освіти, охорони здоров’я та соціальної допомоги, а також для забезпечення їхньої найви­щої якості. Від цього виграємо всі ми як користувачі громадських послуг. Протягом усієї пандемії працівники громадських служб перебували на передовій, ризику­ючи своїм здоров’ям і добробу­том, щоб забезпечити безпеку і турботу про наші громади. Ме­дичні та соціальні працівники працювали не покладаючи рук, підтримуючи найбільш вразливі верстви населення, незважаючи на нестачу персоналу та ресурсів.

Вчителі адаптували свої мето­ди викладання, щоб продовжува­ти надавати якісну освіту в най­складніших умовах і дати мож­ливість усім учням отримати ко­ристь, щоб ніхто не залишився поза увагою. Транспортники під­тримували необхідну мобіль­ність, поліція забезпечувала гро­мадську безпеку, а європейські державні службовці старанно працювали, щоб підтримувати роботу урядових служб. Енерге­тики забезпечували енергією наші домівки і підприємства, за­безпечуючи наш цифровий зв’язок. Вони продемонстрували непохитну відданість справі і за­слуговують на нашу глибоку по­вагу та підтримку.

СУВОРА ЕКОНОМІЯ ПОВЕРТАЄТЬСЯ

Але сувора економія, схоже, повертається. Останні показники Євростату свідчать про те, що ЄС входить у технічну рецесію з не­гативним зростанням протягом двох кварталів на тлі скорочення державних видатків.

Вкрай важливо винести уроки з минулих помилок. Проте нові правила економічного управлін­ня, запропоновані Єврокомісією, якщо вони почнуть діяти, означа­тимуть, за даними Європейської конфедерації профспілок, скоро­чення річних бюджетів 14 країн-членів на суму понад 45 млрд євро. За словами ЄКП, цих коштів вистачило б на фінансування мільйона медсестер або 1,5 млн вчителів, дефіцит серед яких має серйозні наслідки для якості ме­дичної допомоги та освіти.

Через таку політику жорсткої економії в минулому наші члени бачили, як їхні зарплати були за­морожені – в деяких випадках більш, ніж на десять років – і на­слідки цього досі відчуваються. Зараз ці працівники потерпають від наслідків кризи вартості жит­тя, що унеможливлює для бага­тьох з них – наприклад, для пра­цівників, які займаються догля­дом за дітьми, більшість з яких – жінки, – звести кінці з кінцями. Це пояснює численні страйки, такі як страйк румунських вчите­лів протягом останніх тижнів, а також дії працівників охорони здоров’я та догляду і працівників громадського транспорту по всій Європі.

Усі вони виступають проти но­вої політики жорсткої економії та її наслідків: вони потребують гідної заробітної плати, щоб від­повідати зростаючим витратам. Проте уряди 11 країн ЄС розкри­тикували навіть скромні пропо­зиції Єврокомісії щодо реформ, вимагаючи більш рішучих цілей зі скорочення державного боргу. Наші федерації погоджуються, що це не шлях вперед.

Ця політика жорсткої економії вже мала негативні наслідки для працівників, включаючи неадек­ватну заробітну плату та скоро­чення робочої сили, а також згуб­ний вплив на якість послуг. Вона поєднується з невпинним праг­ненням підштовхнути громад­ські послуги, які слід розглядати як суспільні блага, до комерціалі­зації, що в деяких випадках при­зводить до їхньої приватизації. «Лібералізація» ЄС у сфері елек­троенергетики та залізничного транспорту дає зворотні резуль­тати, оскільки компанії не мо­жуть забезпечити виконання основних вимог щодо надання суспільних послуг.

ЗМІНА ПАРАДИГМИ

Замість повернення до про­вальної неоліберальної політики та жорсткої економії, ідея «поза межами зростання» являє собою зміну парадигми економічного мислення. Вона виходить за рам­ки вузького фокусу на економіч­них показниках, таких як вало­вий внутрішній продукт, і нато­мість наголошує на добробуті суспільства, розглядаючи його цілісно.

День державної служби був заснований ООН, щоб відзначи­ти працівників, які присвячують своє життя служінню суспіль­ству. Внесок наших членів вихо­дить за рамки зростання: вони забезпечують безперебійне функціонування нашого суспіль­ства, сприяють соціальній згур­тованості та надають основні по­слуги всім громадянам. Наші члени дають можливість усім ре­алізовувати свої права людини, включаючи право на мобіль­ність, освіту, безпечні громади та догляд.

Прийнявши перспективу «за межами зростання», ЄС може від­стоювати політику, яка цінує ро­боту державних службовців і сприяє сталому майбутньому. Наші федерації підтримують масштабні державні інвестиції, спрямовані на підвищення стату­су громадських послуг, втілення цього майбутнього та забезпечен­ня справедливого переходу. Про­те, якщо ЄС не відмовиться від жорсткої економії та маркетиза­ції, він може забути про необхідні державні інвестиції в «зелену» та цифрову інфраструктуру.

Інвестиції в працівників – це інвестиції в добробут громад. ЄС повинен відстоювати політику, яка сприяє справедливій заробіт­ній платі, гідним умовам праці та кваліфікованій робочій силі. Дер­жавне фінансування має бути підпорядковане соціальним умо­вам і не витрачатися на ухиляння від сплати податків, експлуата­цію нашого довкілля чи пору­шення прав трудящих.

ВЛАСНІСТЬ МАЄ ЗНАЧЕННЯ

Як члени глобального проф­спілкового руху, ми підтримуємо декларацію Сантьяго «Наше май­бутнє – суспільне». Вона закликає до загального доступу до рівно­правних, гендерно-трансформа­тивних і високоякісних громад­ських послуг як основи чесного і справедливого суспільства. Пра­во власності на ресурси та послу­ги має значення: те, що є необхід­ним для гідного життя, має бути поза приватним контролем. Вну­трішній ринок ЄС є повноцінним, і немає необхідності відкривати нові сектори. До такого ж висно­вку дійшли і учасники дискусій­них панелей в рамках Конферен­ції про майбутнє Європи.

Оскільки ЄС стикається з реце­сією, давайте вчитися на мину­лих помилках і ставити в пріори­тет добробут державних службов­ців: інвестуючи в працівників, ці­нуючи їхній внесок, забезпечую­чи привабливість роботи на дер­жавній службі і відстоюючи спра­ведливу і стійку державну полі­тику, ЄС може стати лідером у по­будові справедливого і рівно­правного суспільства. Виклики, з якими зіткнулися ці працівники під час пандемії та кризи вартос­ті життя, повинні слугувати за­кликом до змін. Перспектива «за межами зростання» – з вимогами руху «Наше майбутнє – суспіль­ство» в основі – прокладає шлях вперед.

ЛІВІЯ СПЕРА, ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАР ETF, ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ТРАНСПОРТНИКІВ СЬЮЗАН ФЛОКЕН, ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАР ETUCE, ЄВРОПЕЙСЬКОГО КОМІТЕТУ ПРОФСПІЛОК ОСВІТИ ЯН ВІЛЛЕМ ҐАУДРІААН, ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ (EPSU) НАЙДЖЕЛ ДЕННІС, ГОЛОВА ОФІСУ ЄВРОКОПУ, ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНФЕДЕРАЦІЇ

КОЛИ ОБЕРУТЬ Н АСТУПНОГО Г ЕНСЕКА МКП?

Офіційне запрошення на позачерговий Всесвітній Конгрес буде надіслано членським організаціям у першій половині місяця, од­ночасно з офіційним відкриттям висування кандидатів на посаду Генерального секре­таря МКП, результати якого будуть оголоше­ні на Позачерговому Конгресі 12 жовтня.

Очікується, що наприкінці серпня розпочне свою ро­боту Мандатна комісія Конгресу, яка контролюватиме процес виборів.

<

21.07.2023

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини