ПРИХИЛЬНИКІВ ЗДОРОВОГО ЖИТТЯ ОБ’ЄДНАЛА ЯПОНСЬКА КОМПАНІЯ GREEN COOP
Японців називають трудоголіками.
І не без підстав. Бо ж для більшості жителів Країни Вранішнього Сонця це можливість
не лише забезпечувати себе й родину всім, що порібно для життя, а й самостверджуватися,
бути єдиним цілим з колективом.
Японія з її розвинутими
технологіями, дивовижною інфраструктурою, дбайливо збереженими національними
традиціями та самобутньою культурою нагадує... архіпелаг майбутнього. Усім би
націям і країнам досягти такого прогресу! Втім, і тут є свої проблеми,
спричинені не лише частими природними катаклізмами – землетрусами, тайфунами.
Потрібно підтримувати людей, які з різних причин опиняються в скруті, зокрема
допомагати харчами.
Плинність кадрів у
японських корпораціях мінімальна, люди тримаються роботи, вони беручкі до
праці, прагнуть самовдосконалюватися та дбають про добробут своїх сімей, у
яких нерідко по три-чотири дитини. Типові трудоголіки, звісно, є і в компанії
GREEN
COOP
. Нинішнього літа її
щоденну діяльність пощастило побачити зблизька двом українським журналістам
Сергієві Шевченку й авторці цих рядків. Навіть більше, медійники відчули ритм
роботи великої компанії просто зсередини – це все завдяки люб’язному запрошенню
членів делегації Національної спілки журналістів України і Всеукраїнського
благодійного фонду «Журналістська ініціатива» відвідати чотири префектури на
півдні Японії. Саме там активно працюють із своїми клієнтами та виробляють
продукцію агробізнесу кооператори
GREEN
COOP
.
Водночас є й особливість у
компанії, головний офіс якої розташований у м. Фукуока. Тут сповідують
принцип: продукти і їх реалізація мають відповідати власним високим стандартам.
Це продукція без ГМО (генетично модифікованих організмів), екологічно чиста,
призначена для здорового харчування та споживання на внутрішньому ринку.
На першій зустрічі в
центральному офісі корпорації, яку очолює Йоко Хідакі, працівниці, пишаючись
досягненнями свого колективу (а тут багато жінок, матерів), показали гостям
плакат з пляшкою молока, визнаного найкращим за якістю. І ця продукція справді
дуже популярна в покупців. Гості-кияни під час обіду мали змогу скуштувати те,
що їдять пересічні японці. Причому на стіл кооператори подали тільки харчі,
які виробляє їхнє об’єднання: варений рис, усіляка салатна зелень, риба, соєві
котлети й соус тощо. Дегустували й «мірк» (так англійською мовою з місцевим
акцентом називають молоко, бо в мові японців замість «л» часто кажуть «р») –
і відчули неповторний смак сільського домашнього продукту. А особлива смакота
– йогурт і маленьке морозиво на десерт. Морозиво – це новинка, похвалилися
господарі: його ще немає в продажу, але журналістам дали на пробу.
Дуже високі вимоги в
GREEN
COOP
до всієї
сільгосппродукції. У південних префектурах на островах Хонсю й Кюсю багато
чого вирощують, переробляють та постачають на внутрішній ринок.
Численні клаптики
рисових полів різноманітної форми межують з екзотичними для українця сортами
картоплі, морквою, бобовими, кукурудзою, соняшником… Сіють тут і пшеничку,
зокрема на ділянках, які кооператори, додержуючись сівозміни, повертають в
господарський обіг, якщо земля з якихось причин з нього «вибула».
Заступник керівника корпорації Хіроакі
Катаока за кермом власного автомобіля в неділю влаштував для українців своєрідну
екскурсію-презентацію. Показав поля, які обробляють члени кооперативу: на
табличках зазначено, які добрива і в якій пропорції вносять у ґрунт. Розповів,
як поливають-доглядають рис і як у разі потреби звільняють поля від надмірної
кількості води. Визначальний принцип компанії – не нашкодити природі. Крім сотень
тисяч членів кооперативу (виробників), є й такий важливий учасник спільної
команди, як споживачі. І не лише ті, які купують товари в мережі
спеціалізованих магазинів, а й ті, що рік у рік користуються послугами
доставляння продуктів. Логістичні центри компанії розвинуті, десятки
автомобільчиків з упізнаваним логотипом GREEN COOP можна побачити біля цехів і
на вулицях населених пунктів.
Без перебільшення, особливим, напрочуд
емоційним і щирим було перебування гостей-журналістів у Кумамото – з першого ж
візиту до регіонального відділення компанії. Тут працівники зустрічали киян з
українськими прапорцями й залучили до спілкування своїх дітей – малеча складала
й дарувала оригамі (паперових журавликів). Навіть санітарним захисним маскам,
носити які обов’язково під час пандемії, японці надали плакатного вигляду:
згори справа на синьо-жовтому тлі написали слово «peace» (англійською «мир»). А
вже українською мовою в залі офісу розгорнули звернення до гостей «Ласкаво
просимо до Кумамото!».
Щоб висловити своє співпереживання та
підтримати людей, які постраждали під час війни, японці вирішили поділитися
власним досвідом подолання катастрофічних наслідків руйнувань людського життя.
Вони
повезли гостей на невеличке приватне підприємство
Yamaici
, що виготовляє харчові
продукти із сушеної риби. Директор Наокі Хаяші розповів, як він зумів
відновити виробництво після великого землетрусу, що стався в квітні 2016 року.
Тоді стихійне лихо «поховало» бізнес десятків тисяч малих підприємців. Люди в
одну мить втратили своє житло, статки, роботу...
Стіни й стелі виробничих приміщень
потріскалися, обладнання пошкоджено… «Руки опускалися, але я вирішив на місці
частково знищеного підприємства будувати нове, – розповів директор. – Позичив
гроші, організував відбудову, сам працював дуже багато – і в лютому 2020 року
цехи нової фабрики вже дали першу продукцію. Чому я це зробив, а не кинув свою
справу після катастрофи? Бо життєві труднощі потрібно долати, навіть якщо ти
впав, треба підійматися, ставати на ноги й іти вперед. За підтримки друзів, з
вірою в себе повертатися до життя й робити його кращим. Я маю надійних партнерів
і друзів у GREEN COOP, тож ми спільно змогли це зробити. Ми перемогли. І
Україна відродиться після війни – ваш народ сильний і мужній».
ЛЮДМИЛА МЕХ
Фото СЕРГІЯ ШЕВЧЕНКА
ЄКП
ЗАКЛИКАЛА ВСТАНОВИТИ ПОРІГ МАКСИМАЛЬНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ДЛЯ РОБОТИ В СПЕКУ
Профспілки
ЄС закликали Європейську комісію запровадити обмеження максимальної температури
для людей, які працюють на відкритому повітрі.
Водночас
кілька країн-членів мають закони, що обмежують робочі години в умовах надмірної
спеки, проте багато країн не мають загальнонаціональних обмежень на спеку.
Згідно з дослідженнями опитувального агентства Eurofound, 23% всіх працівників
ЄС чверть часу працюють під впливом високих температур. Цей показник зростає до
36% у сільському господарстві та промисловості й 38% для будівельників.
Попередні дослідження пов’язували високі температури з кількома хронічними захворюваннями
та підвищеним ризиком отримання травм на виробництві.
Профспілки
заявляють, що більшість країн ЄС не мають законодавства про максимальну
температуру на робочих місцях, хоча в Бельгії, Угорщині та Латвії існують певні
обмеження на діяльність. У Франції, де наразі немає температурних обмежень на
робочому місці, лише у 2020 році внаслідок впливу тепла померли 12
працівників. В Іспанії, де минулого тижня через сильну спеку загинули троє
працівників, діють температурні обмеження, проте лише для певних професій. Так,
23 липня у Мадриді 60-річний вуличний прибиральник з місячним контрактом помер
під час роботи від теплового удару. 56-річний складський працівник у
передмісті Мадрида також загинув від теплового удару, який отримав під час
роботи. Минулого тижня влада Мадрида домовилась із профспілками про обмеження
ручного прибирання вулиць до температури нижче 39 °C.
Середня
температура в усьому світі зросла більш ніж на 1,1 °C у порівнянні з
доіндустріальною епохою. Науковці вважають, що через глобальне потепління хвилі
смертоносної спеки наставатимуть частіше та будуть інтенсивнішими з дедалі вищим
рівнем забруднення атмосфери вуглецем. Цього року комісія ООН з питань клімату
попередила, що ще десятки мільйонів людей постраждають від екстремальної спеки
при потеплінні на 2 °C, водночас передбачається, що в майбутньому Земля
нагріється на 2,7 °C.
ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ
02.09.2022
|