ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ПОПІКЛУЄМОСЬ ПРО СФЕРУ ПІКЛУВАННЯ!

Світовий банк (СБ) стверджує, що кількість людей у стані крайньої бід ­ності в 2020 році збільшиться вперше за 20 років на тлі пандемії COVID-19, яка посилила наслідки військових конфліктів і зміни клімату.

За визначенням СБ, у стані крайньої бідності перебувають люди, що жи­вуть менш ніж на 1,9 дол. США на день. Кількість таких людей цього року, як очікується, становитиме від 9,1 до 9,4% населення світу, що відпо­відає рівню 2017 року (9,2%). У разі відсутності пандемії коронавірусу рі­вень крайньої бідності у світі в поточ­ному році склав би 7,9%.

«Через пандемії і глобальні рецесії по­над 1,4% світового населення опинить­ся в стані крайньої бідності, – зазна­чає президент групи СБ Девід Мал­пасс. – Аби повернути ситуацію до скорочення бідності, державам потріб-

но підготуватися до економічних змін після пандемії COVID-19, забезпечив­ши рух капіталу, трудових ресурсів та інновацій у нові напрями бізнесу».

Близько 82% украй бідних людей меш­катимуть у країнах із середнім дохо­дом. Пандемія коронавірусу, що поси­лить наслідки військових конфліктів і змін клімату, зробить недосяжною мету щодо усунення бідності в світі до 2030 року без прийняття швидких і всеохоплюючих заходів, йдеться в огляді організації. За оцінками СБ, у 2030 році глобальний рівень бідності становитиме близько 7%.

БЕЗ ПРОФСПІЛОК НЕ БУДЕ УЧАСТІ В ТЕНДЕРАХ

Є вропейська конфеде­рація профспілок (ЄКП) підтримує іні­ціативу ЄС щодо припинення експлу­атації та забезпечення достат­ніх заробітків працівникам для гідного життя. Але нове законодавство не повинно за­зіхати на існуючі національні системи колективно-договір­ного регулювання, які вже приносять добрі результати.

На наш погляд, ЄС слід звернути з хибного шляху конкуренції у вигляді експлу­ататорських низьких заробіт­них плат і обрати єдино пра­вильний шлях колективно-до­говірного регулювання. Для цього потрібно ліквідувати «соціальний демпінг», за яко­го держави змагаються за низьку заробітну плату і на­лаштовують одних працівни­ків проти інших у жахливій «гонитві на виживання».

Держави із слабкою систе­мою колективно-договірного регулювання повинні розро­бити національні плани дій щодо збільшення числа пра­цівників, на які поширюється дія колективних угод. Ці пла­ни мають містити такі заходи, як забезпечення прав профспі­лок та фінансування підтрим­ки соціального діалогу.

Правила державних заку­півель мають зробити визна­ння права на створення проф­спілок і ведення колективних переговорів однією з умов для компаній, що беруть участь у тендерах на отри­мання державних контрак­тів. Роботодавці повинні бути юридично зобов’язаними ви­знавати профспілки і вести з ними переговори.

У державах, які застосову­ють мінімальну заробітну плату, її ставки настільки низькі, що працівники пере­бувають на межі бідності. Справедлива загальнонаціо­нальна законодавчо встанов­лена мінімальна ставка заро­бітної плати має складати не менше 60% медіанної зарпла­ти і 50% середньої зарплати.

Водночас, у 9 з 11 країн з найменшою часткою праців­ників, які отримують низьку заробітну плату, понад 70% людей отримують ставки, що встановлюються профспілка­ми. З іншого боку, 76 млн тру­дящих країн ЄС (39%) охопле­ні колективними угодами.

Підтримка ЄКП директиви Єврокомісії можлива за умо­ви дотримання шести вимог:

• залучення соціальних партнерів;

• поріг пристойності, ниж­че якого законодавчо встанов­лена мінімальна зарплата не повинна виплачуватися;

• припинення відрахувань і утримань із законодавчо встановленої мінімальної за­робітної плати;

• гарантування права на ведення колективних перего­ворів з національними плана­ми дій щодо збільшення чис­ла працівників, охоплених ко­лективними угодами;

• включення положення про соціальний прогрес для запобігання хибного тлума­чення судами;

• утримання від нанесен­ня шкоди ефективним систе­мам колективно-договірного регулювання, зокрема, жодна держава-член не має бути зобов’язаною, прямо або опо­середковано, впроваджувати законодавчо встановлену мі­німальну заробітну плату.

ЕСТЕР ЛІНЧ, ЗАСТУПНИК ГЕНСЕКРЕТАРЯ ЄКП

МВФ І СВІТОВИЙ БАНК ПОВИННІ ПІДТРИМАТИ ЕКОНОМІКИ ТА ЛЮДЕЙ

Понад 500 авторитетних органі­зацій і вчених з 87 країн висту­пили із заявою, в якій заклика­ли МВФ припинити подальше просування політики жорсткої економії в країнах.

У заяві, зокрема, зазначається: «Попри власні заяви про поси­лення нерівності, в останні міся­ці МВФ почав блокувати нові довгострокові кредитні програ­ми для країн і висунув умови жорсткої економії та фінансової консолідації. Такі дії лише поси­люють бідність та нерівність і підривають реалізацію еконо­мічних та соціальних прав. Це означає згортання інвестицій в охорону здоров’я, освіту, втрату зароблених пенсій та соціально­го захисту, заморожування зарплат у державному секторі. Від таких дій страждають на­самперед найбідніші, а крім цього, бюджетна консолідація не сприяє відновленню економі­ки та створенню нових робочих місць. Замість такої політики потрібно дати урядам час та гнучкість для досягнення стало­го та справедливого відновлен­ня з метою не скорочення, а на­рощування соціальних видатків. Для цього слід просувати ре­формування податкової систе­ми для збільшення питомої ваги податків на багатство та над­прибутки, боротьбу з ухиленням від оподаткування, оптимізацією податків та незаконними фінансовими потоками.

04.11.2020

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини