ПОПІКЛУЄМОСЬ ПРО СФЕРУ ПІКЛУВАННЯ!
29
жовтня відзначатиметься Всесвітній день дій «Час інвестувати в сферу
піклування про людей».
Пандемія COVID-19 оголила руйнівні наслідки десятиліть недостатнього
фінансування системи суспільної охорони здоров’я та піклування про людей. Мільйони
медпрацівників та працівників сфери піклування лишились без доступу до засобів індивідуального
захисту, існуючі й раніше національна та глобальна структурна нерівність, дискримінація
за статтю, класом, а часто й етнічними та національними ознаками, проявились та
поглибились.
Необхідність адекватних та якісних інвестицій у сферу суспільного
здоров’я та піклування є нагальною як ніколи. Тож закликаємо профспілки всіх країн
долучитися 29 жовтня до Всесвітнього дня дій, присвяченого сфері піклування, та
закликати свої уряди інвестувати в цю сферу. Це означає розширення інвестицій в
суспільну охорону здоров’я, включаючи психічне здоров’я, піклування про дітей,
дошкільну освіту, догляд за людьми похилого віку тощо; забезпечення гідної оплати
та належних умов праці для працівників цих сфер, включно з домашніми працівниками,
та піклування на дому; справедливість та відсутність дискримінації при наймі, збереженні
робочого місця, доступність належної освіти для працівників цих категорій; забезпечення
прав на свободу об’єднання та ведення колективних переговорів; фінансування універсального
соціального захисту, доступного для всіх працівників цієї категорії, включно з працівниками
неформальної економіки; забезпечення доступності охорони здоров’я та піклування
для всіх категорій населення, включно з мігрантами та біженцями.
Що ж із цього приводу можуть зробити профспілки в своїх країнах? Ми
вважаємо, що це може бути звернення з відкритим листом до свого уряду із викладенням
основних вимог; започаткування петицій у співпраці із союзниками з громадянського
суспільства; проведення віртуальних заходів та інформаційних кампаній із закликами
інвестувати у сферу піклування; органайзингова кампанія щодо залучення працівників
сфери піклування до профспілкового членства; організація прес-конференцій, публікації
в соціальних мережах на відповідну тематику; прояви солідарності всіх галузей із
працівниками сфери піклування.
МКП готова надати відповідні матеріали, які членські організації можуть
використовувати в своїх діях, присвячених цій даті, й очікує на активну участь
та підтримку з боку членських організацій.
ШАРАН БАРРОУ,
ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАР МКП
Кількість вкрай бідних людей зросте на
150 млн через COVID-19
Світовий банк (СБ) стверджує, що
кількість людей у стані крайньої бід
ності в 2020 році
збільшиться вперше за 20 років на тлі пандемії COVID-19, яка посилила наслідки
військових конфліктів і зміни клімату.
За
визначенням СБ, у стані крайньої бідності перебувають люди, що живуть менш ніж
на 1,9 дол. США на день. Кількість таких людей цього року, як очікується,
становитиме від 9,1 до 9,4% населення світу, що відповідає рівню 2017 року
(9,2%). У разі відсутності пандемії коронавірусу рівень крайньої бідності у
світі в поточному році склав би 7,9%.
«Через
пандемії і глобальні рецесії понад 1,4% світового населення опиниться в стані
крайньої бідності, – зазначає президент групи СБ Девід Малпасс. – Аби
повернути ситуацію до скорочення бідності, державам потріб-
но
підготуватися до економічних змін після пандемії COVID-19, забезпечивши рух
капіталу, трудових ресурсів та інновацій у нові напрями бізнесу».
Близько 82% украй бідних людей
мешкатимуть у країнах із середнім доходом. Пандемія коронавірусу, що посилить
наслідки військових конфліктів і змін клімату, зробить недосяжною мету щодо усунення
бідності в світі до 2030 року без прийняття швидких і всеохоплюючих заходів, йдеться
в огляді організації. За оцінками СБ, у 2030 році глобальний рівень бідності становитиме
близько 7%.
БЕЗ ПРОФСПІЛОК
НЕ БУДЕ УЧАСТІ В ТЕНДЕРАХ
Є
вропейська конфедерація профспілок (ЄКП) підтримує ініціативу ЄС
щодо припинення експлуатації та забезпечення достатніх заробітків працівникам
для гідного життя. Але нове законодавство не повинно зазіхати на існуючі національні
системи колективно-договірного регулювання, які вже приносять добрі результати.
На наш погляд, ЄС слід звернути з хибного шляху конкуренції
у вигляді експлуататорських низьких заробітних плат і обрати єдино правильний
шлях колективно-договірного регулювання. Для цього потрібно ліквідувати «соціальний
демпінг», за якого держави змагаються за низьку заробітну плату і налаштовують
одних працівників проти інших у жахливій «гонитві на виживання».
Держави із слабкою системою колективно-договірного
регулювання повинні розробити національні плани дій щодо збільшення числа працівників,
на які поширюється дія колективних угод. Ці плани мають містити такі заходи, як
забезпечення прав профспілок та фінансування підтримки соціального діалогу.
Правила державних закупівель мають зробити визнання
права на створення профспілок і ведення колективних переговорів однією з умов для
компаній, що беруть участь у тендерах на отримання державних контрактів. Роботодавці
повинні бути юридично зобов’язаними визнавати профспілки і вести з ними переговори.
У державах, які застосовують мінімальну заробітну
плату, її ставки настільки низькі, що працівники перебувають на межі бідності.
Справедлива загальнонаціональна законодавчо встановлена мінімальна ставка заробітної
плати має складати не менше 60% медіанної зарплати і 50% середньої зарплати.
Водночас, у 9 з 11 країн з найменшою часткою працівників,
які отримують низьку заробітну плату, понад 70% людей отримують ставки, що встановлюються
профспілками. З іншого боку, 76 млн трудящих країн ЄС (39%) охоплені колективними
угодами.
Підтримка ЄКП директиви Єврокомісії можлива за умови
дотримання шести вимог:
• залучення соціальних партнерів;
• поріг пристойності, нижче якого законодавчо встановлена
мінімальна зарплата не повинна виплачуватися;
• припинення відрахувань і утримань із законодавчо
встановленої мінімальної заробітної плати;
• гарантування права на ведення колективних переговорів
з національними планами дій щодо збільшення числа працівників, охоплених колективними
угодами;
• включення положення про соціальний прогрес для запобігання
хибного тлумачення судами;
• утримання від нанесення шкоди ефективним системам
колективно-договірного регулювання, зокрема, жодна держава-член не має бути зобов’язаною,
прямо або опосередковано, впроваджувати законодавчо встановлену мінімальну заробітну
плату.
ЕСТЕР ЛІНЧ,
ЗАСТУПНИК ГЕНСЕКРЕТАРЯ ЄКП
МВФ І СВІТОВИЙ
БАНК ПОВИННІ ПІДТРИМАТИ ЕКОНОМІКИ ТА ЛЮДЕЙ
Понад 500 авторитетних
організацій і вчених з 87 країн виступили із заявою, в якій закликали МВФ припинити
подальше просування політики жорсткої економії в країнах.
У заяві, зокрема,
зазначається: «Попри власні заяви про посилення нерівності, в останні місяці МВФ
почав блокувати нові довгострокові кредитні програми для країн і висунув умови
жорсткої економії та фінансової консолідації. Такі дії лише посилюють бідність
та нерівність і підривають реалізацію економічних та соціальних прав. Це означає
згортання інвестицій в охорону здоров’я, освіту, втрату зароблених пенсій та соціального
захисту, заморожування зарплат у державному секторі. Від таких дій страждають насамперед
найбідніші, а крім цього, бюджетна консолідація не сприяє відновленню економіки
та створенню нових робочих місць. Замість такої політики потрібно дати урядам час
та гнучкість для досягнення сталого та справедливого відновлення з метою не скорочення,
а нарощування соціальних видатків. Для цього слід просувати реформування податкової
системи для збільшення питомої ваги податків на багатство та надприбутки, боротьбу
з ухиленням від оподаткування, оптимізацією податків та незаконними фінансовими
потоками.
04.11.2020
|