Гідну працю – домашнім робітникам
Цьогорічну
ювілейну Міжнародну конференцію праці, що відбулася в Женеві, було присвячено
обговоренню проблем, пов’язаних із сучасними та майбутніми викликами в сфері
праці. Зокрема, рекордно високим рівнем безробіття, необхідністю розширення соціального
захисту в світі, забезпеченням справедливого ставлення до працівників на
робочих місцях, а також основних трудових прав мільйонів домашніх працівників,
серед яких більшість становлять жінки. У боротьбі за свої права і юридичне
визнання свого статусу такі працівники нарешті здобули ключову перемогу –
делегати проголосували за відповідну Конвенцію та супутні рекомендації.
Домашні
працівники: хто вони?
У більшості країн
трудові відносини у сфері домашньої роботи не розглядаються окремо, що робить
домашніх працівників уразливими. Так, зазвичай роботодавці принижують,
ганьблять і часто просто зневажають своїх працівників. Випадки поганого
ставлення та насильства, особливо до тих, хто проживає у своїх господарів, або
мігрантів, не піддаються обчисленню. Нерідко в домашньому господарстві
працюють діти. Більшості дітлахів-слуг від 12 до 17 років, а декому лише 5–6
років! За оцінками МОП, домашня робота є найбільшим джерелом зайнятості для
дівчаток до 16 років у всьому світі. Так, близько 90% дітей-слуг – саме дівчатка.
Хоча домашні
працівники існували століттями, попит на них почав стрімко зростати кілька
десятиліть тому. Широке залучення жінок до трудових ресурсів, старіння
суспільства, інтенсифікація праці, проблеми поєднання сімейного життя та
роботи з кожним роком поглиблюють цю тенденцію. У гонитві за кар’єрою жінки
та члени їх родин усе частіше потребують допомоги домашніх працівників, які і
по господарству пораються і за дітьми доглядають. Більшість із них – мігранти.
Дехто всередині своєї країни переїжджає із сільської місцевості до міст, аби
влаштуватися на роботу. Частина в пошуках роботи навіть залишає батьківщину і
їде на чужину. Та незважаючи на попит, домашня робота є знеціненою, невизнаною
і часто нелегальною. Вона майже не регулюється законами, а в деяких країнах
домашні працівники взагалі незахищені, перевантажені низькооплачуваною роботою
тощо.
Маємо, що маємо
Незважаючи на
вагомий внесок домашніх працівників у національну економіку своєї країни,
їхня праця залишається однією з найбільш небезпечних, низькооплачуваних і
незахищених форм зайнятості. Така праця є переважно нелегальною і не вважається
«справжньою» чи «продуктивною», адже не приносить доходу для домогосподарств,
які використовують її. Вона залишається недооціненою, оскільки тут не потрібні
особливі професійні навички і відсутні кваліфікаційні вимоги. Статус домашнього
працівника в сфері зайнятості залишається невизначеним, оскільки він зайнятий у
домашньому господарстві. Тому нові міжнародні трудові норми мають забезпечити
визнання того, що домашні працівники заслуговують на повагу й елементарні
права... Таким чином, зобов’язання надавати їм гідну роботу й умови праці
набуває ще більшої ваги в умовах нинішнього економічного спаду. Це є
свідченням справжньої зацікавленості тристоронніх учасників МОП в захисті
однієї з найбільш уразливих категорій працівників. Забезпечення гідної праці
для них потребує встановлення нормативних правових основ, що виходять за межі
традиційних трудових відносин, а також обліку особливих умов, у яких
виконується домашня робота. Це вимагає уяви, новаторських підходів і здатності
до неортодоксального мислення. Аналіз законодавства і практики показує, що
деякі країни ретельно та творчо підходять до розробки механізмів правового
нормативного регулювання, належних інструментів виконання і заходів
стимулювання, що могли б змінити життя домашніх працівників. Уряди низки країн
прискореними темпами здійснюють політичні заходи в інтересах таких
працівників.
Нелегкий шлях до
визнання
Ще в березні 2008
року Адміністративна рада МБП вирішила внести пункт про встановлення стандартів
гідної праці для домашніх працівників до порядку денного 99-ї сесії
Міжнародної конференції праці (2010 рік). Тож уже через 2 роки конференція
вирішила внести на розгляд своєї наступної сесії пункт «гідна праця» для
повторного обговорення з метою ухвалення комплексного нормативного документа,
а саме вже згаданої конвенції, доповненої рекомендаціями.
Перше засідання
Комітету з питань домашніх працівників відбулося на початку червня цього року,
загалом же їх проведено 18. Під час цих засідань було представлено звіт
«Гідна праця для домашніх працівників», а також розглянуто конвенції та
резолюції. Крім того, учасники конференції затвердили резолюцію щодо
перетворення гідної праці на реальність для домашніх працівників у всьому
світі.
Виступаючи від
імені країн – членів ЄС, представник уряду Франції запропонував Комітету
розглянути проект резолюції, яка передбачає підвищення ефективності положень
запропонованих конвенції та рекомендацій, закликаючи МОП та її членів мобілізувати
ресурси в цьому напрямі.
Тож на ювілейній
100-й Міжнародній конференції праці її учасники не лише прийняли відповідні
конвенцію та рекомендації, а й визнали важливість та необхідність
забезпечення гідних умов домашньої праці в усьому світі. Також було
запропоновано розглянути, звичайно з урахуванням наявних ресурсів, економічно
ефективні заходи з метою сприяння широкій ратифікації конвенції й ефективній
її реалізації. Зокрема, наголошувалось на необхідності допомоги урядам, організаціям
роботодавців і робітників у проведенні обміну знаннями, інформацією і
передовим досвідом у сфері домашньої праці. Важливим також є сприяння
нарощуванню потенціалу урядів та організацій роботодавців і працівників з
метою забезпечення для них гідних умов праці. Та чи не найголовнішим
залишається заохочення співробітництва в сфері гідної праці між МОП та іншими
відповідними міжнародними організаціями.
ІЗ РЕКОМЕНДАЦІЙ
ПРО ГІДНУ ПРАЦЮ ДОМАШНІХ ПРАЦІВНИКІВ
Вживаючи заходів
з усунення дискримінації в сфері праці, держави-члени мають, зокрема,
забезпечити здійснення медичних обстежень відповідно до міжнародних трудових
норм, не допускаючи жодних обмежень щодо проведення таких обстежень...
У сфері
регулювання умов праці та життя держави мають приділяти особливу увагу
потребам домашніх працівників віком молодше 18 років і старше мінімального
віку для прийому на роботу, визначеним законами і нормативно-правовими актами,
включаючи дотримання режиму робочого часу й обмеження у виконанні певних
видів домашньої праці.
Крім того,
держави мають забезпечити право домашніх працівників на свободу об’єднання та
ведення колективних переговорів. Також усі країни мають розробити типовий
контракт для домашньої праці, умови якого передбачатимуть такі дані, як дата
прийняття на роботу, перелік обов’язків, відомості про житло, яке надається
працівникові, будь-які відрахування із його заробітної плати, а також
гарантуватимуть оплачувані відпустку та лікарняні тощо.
16.07.2011
Анна РЄПІЧ, «ПВ»
|