ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Співпраця небайдужих громадян триває

Черговий приїзд до України групи представників японської громадської організації «Фонд за безпеку харчування та жит­тя» був позаплановим. Його очільник, він же редактор од­нойменного журналу, Джуні­чі Ковака та заступник редак­тора Марута Харуе прийняли запрошення партнера – міжна­родної організації «Союз Чор­нобиль» виступити на симпозі­умі чергового конгресу цього об’єднання. Захід відбувся в м. Києві, у Національному нау­ковому центрі радіаційної ме­дицини Національної академії медичних наук України.

П ісля змістовної доповіді, яку ви­голосив перший заступник гене­рального директора з наукової роботи ННЦРМ Віктор Сушко, було надано слово гостям. Джу­нічі Ковака докладно розповів про здобутки й перспективи Японського проекту в Україні, а Кенічі Асано, журналіст, колишній професор Університету Досіся в Кіото, привернув увагу аудиторії до проблем, спричинених аварією 2011 року на АЕС «Фукусіма-1».

Того ж дня на VII конгресі МО «Союз Чорно­биль» делегати ухвалили перейменувати орга­нізацію, яка відтепер називатиметься Міжна­родна організація інвалідів і жертв техноген­них катастроф «Союз Чорнобиль – Фукусіма». Затверджено програму її заходів з нагоди 35-річчя Чорнобильської катастрофи й 10-річчя аварії на АЕС «Фукусіма-1».

Серед представників різних країн, відзна­чених на конгресі за багаторічну плідну гро­мадську діяльність, Джунічі Ковака удостоє­ний нагород двох об’єднань «чорнобильців».

Увечері того ж дня відбулося спілкування українських журналістів з японськими коле­гами. Як і торік на всеукраїнському семінарі «Дякуємо тобі, Україно!», інформаційними партнерами у висвітленні основних заходів проекту стали Всеукраїнський благодійний фонд «Журналістська ініціатива», Націо­нальна спілка журналістів України та колек­тив телерадіокомпанії «Альта» з Переяслав- Хмельницького району на Київщині, дирек­тор якої Олег Ярмоленко є координатором Японського проекту в Україні.

Цю своєрідну презентацію ЗМІ доповнили особисті знайомства з головними редакторами всеукраїнських видань: журналу «Аграрний тиждень. Україна» Наталією Черешинською, тижневика «Культура і життя» Євгеном Буке­том, редакторами газет з районів, де чорно­бильська тематика особливо актуальна: Андрі­єм Майоровим із Народичів на Житомирщині та Максимом Кравченею з Макарівщини Київ­ської області. Гості подякували за висвітлення проекту активістам ВБФ «Журналістська іні­ціатива» Сергієві Шевченку – спецкору міжна­родної інформаційної агенції «Вектор ньюз», Марічці Веремчук зі Львова, яка друкується в газеті «Високий Замок», Володимирові Гляд­ченку – головному редакторові газети «Про­спект трубників» з Нікополя, Михайлові Ско­рику – власкору газети «Сільські новини» (м. Дніпро), Валентині Саєнко – головному ре­дактору регіональної ТРК «Веселка» (м. Світ­ловодськ), а також творчій групі журналістів ТРА «Новий Чернігів» (торік визнана НСЖУ найкращим регіональним телеканалом Укра­їни) та Юрію Варенику – директорові ТРК «Авіс» із Київського Полісся.

Наступний день розпочався обговоренням діяльності «Асоціації освітян за безпечне майбутнє» – громадської організації, залуче­ної до проекту. Вступне слово виголосив Джунічі Ковака. Учасники заходу перегляну­ли відеофільм регіональної ТРК «Альта» про Японський проект в Україні. Фільм популяр­но розповідає про здобутки громадськості двох країн у справі оздоровлення дітей на те­риторіях, що постраждали внаслідок Чорно­бильської катастрофи.

На конференції виступив очільник ГО «Асо­ціація освітян за безпечне майбутнє» Микола Слепенчук. Він розповів про роботу освітнього закладу, який очолює на Житомирщині в селі Піщаниця Овруцького району, а також проде­монстрував виготовлену тематичну пам’ятку для населення, що проживає на забруднених радіонуклідами територіях. Відтак слово взяв Анатолій Невмержицький – директор школи в Овручі (у цьому закладі загальної середньої освіти нині навчаються 800 дітей, загалом же до проекту залучено понад 2400 учнів з кількох областей України). Далі заступник директора Овсюківської школи Ксенія Середа (Гребінків­ський район, Полтавщина) розповіла про участь у проекті, адже саме в цей регіон після трагічних подій 1986 року переселили жителів забруднених територій Полісся. Директор шко­ли Ігор Зубенко з Пирятинського району (Пол­тавська область) розповів, що й у назві їхнього поселення Нові Мартиновичі залишено істо­ричну назву села, що нині безлюдне... Дирек­тор школи Тетяна Мазур (Можарівська школа, Житомирщина) та інші освітяни, зокрема з Пе­реяслав-Хмельницького району на Київщині (Марина Кравець, Олександра Бойко), підтвер­дили користь від заходів, які започаткували й проводять в Україні японці. Імунітет школярів підвищився, цінують педагоги й усебічну ува­гу до їхніх закладів, у яких поліпшуються по­бутові та інші умови навчання школярів.

Пан Ковака поінформував також про допо­могу, надану одному з учасників проекту – ди­тині-інваліду. Нині хлопець, який був майже нерухомим, після масажів прогресує, і є надія, що почуватиметься набагато ліпше, ніж це було на початку проекту. Педагоги розповіли також про дитину-інваліда Михайла Шинкаря, який нині навчився навіть їздити велосипе­дом, про що раніше міг тільки мріяти.

Модератор заходу Людмила Мех розповіла про власний життєвий досвід, пов’язаний з Чорнобильською катастрофою. А координатор Японського проекту в Україні Олег Ярмоленко запропонував учасникам конференції перегля­нути відеозапис телепрограми, зробленої за підсумками цьогорічного візиту українських журналістів до Японії.

У другій частині конференції виступив український вчений Микола Лазарєв (Націо­нальний університет біоресурсів і природоко­ристування України). Він розповів про особли­вості нинішнього стану забруднених радіону­клідами територій в Україні й про те, як до­свід Японського проекту використовується для поліпшення здоров’я населення. Доцент кафедри радіології зазначив: «Відповідно до природних процесів, радіоактивність рослин, зокрема лісових грибів, які активно вбирають радіонукліди з ґрунту, буде зменшуватися вдвічі кожні 30 років. Отож на територіях України, що постраждали внаслідок атомної катастрофи, в післячорнобильський період наявний цезій у ґрунті (у лісах, на пасовищах тощо) становитиме небезпеку щонайменше ще років 300. Тому не можна нехтувати оздо­ровленням дітей – саме на це звертають увагу пан Ковака і його однодумці, які приїздять до України допомогти людям. Один приклад: до початку фінансування коштом японського фонду деяких процесів у Народичах на Жито­мирщині радіоактивність молока становила 270 бекерелів на літр, а вже за 5 років у пасо­вищний період вона становить лише від 4 до 16 бекерелів на літр. Як бачимо, різниця істот­на. Звичайними методами, внесенням калій­них мінеральних добрив, якість продукції можна поліпшити в десятки разів».

Після робочої частини заходів відбулася прес-конференція за участю ініціаторів Япон­ського проекту та експертів.

Наступного дня японці відбули до Жито­мирщини, де традиційно, шостий рік поспіль, зустрічаються з родинами, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, і реально їм допома­гають. У четвер, 23 травня, після прямого ефіру в програмі «Київський ранок» Центрального каналу суспільного мовлення, зустрічі в редак­ції та ознайомлення з пам’ятними місцями Ки­єва, делегація відбуде до Токіо.

ЛЮДМИЛА МЕХ,

ЗАСЛУЖЕНИЙ ЖУРНАЛІСТ УКРАЇНИ

ФОТО СЕРГІЯ ШЕВЧЕНКА

27.05.2019

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини