ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Майбутнє з гідною працею

На першому пленарному засіданні Міжнародної конференції праці із знаковою доповіддю «Нова ера соці­альної справедливості» виступив генеральний директор Міжнарод­ного бюро праці Хуан Сомавіа. Він зазначив, що політика Міжнарод­ної організації праці (МОП) із часу її заснування в 1919 році завжди була спрямована на побудову сві­тового устрою, який би характе­ризувався високим рівнем соціаль­ної захищеності, справедливості та безпеки для людини праці.

ПОЛІТИКА МОП В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ

У доповіді представлені ключові завдання МОП у період, що передував її сто­річчю, яке ця організація відзначатиме в 2019 році. Вони з’явилися як наслідок неефективної моделі зрос­тання, що призвела до за­гострення нерівності в усьому світі за останні 30 років. Основне завдання, що постає перед усім світо­вим суспільством, полягає в тому, щоб спільними зу­силлями знайти відповіді на виклики сучасності: в самій МОП, у співпраці з національними учасника­ми сторін – урядами, орга­нізаціями роботодавців та робітників, залучаючи до цього процесу інших заці­кавлених осіб. «Наступні 8 років будуть надзвичайно важливими, – наголосив Хуан Сомавіа, – і нести­муть велику відповідаль­ність. Це буде період нових вимог».

В останні кілька десят­ків років відбулося певне відхилення від поставле­них цілей, що призвело до порушення балансу між ка­піталом і працею. Зокрема протягом останнього деся­тиріччя продуктивність праці в розвинених країнах зростала вдвічі швидше, ніж заробітна плата. Подібна ситуація має місце і в країнах, що розвиваються. Як наслідок, частка оплати праці відносно капіталу, ВВП знизилася. Водночас зростання прибутків влас­ників капіталу не призвело до розширення інвестицій. Із середини 80х років част­ка інвестицій у світовому ВВП скоротилася більш як удвічі. А це мільйони не­створених робочих місць.

Такі політичні заходи переоцінювали здатність ринків до саморегуляції, применшуючи роль дер­жавної політики і принци­пи нормативного правово­го регулювання, девальву­вали природоохоронні чин­ники, а також нівелювали такі поняття, як гідність людини праці, соціальні послуги та підтримання злагоди в суспільстві.

Неефективність моделі зростання призвела до за­гострення нерівності. За оцінкою МОП, 10% насе­лення світу отримує стіль­ки ж доходів, як і решта 90%. Існує прямий зв’язок між значною нерівністю доходів, соціальною напру­женістю та політичною не­стабільністю, що стримує економічний розвиток.

Щоб змінити ситуацію, МОП повинна відігравати роль лідера у формуванні мікроклімату дискусій щодо державної політики та політичних заходів при­ватного сектору в майбут­ньому.

Сьогодні варто знову на­голосити на необхідності для МОП реалізувати раці­ональні основи соціальної справедливості, що отри­мали розвиток в її Декла­рації 2008 року «Про соці­альну справедливість у ці­лях справедливої глобалі­зації».

Чинники несправедли­вості можуть бути основою суперечностей, особливо тоді, коли у гру вступають рівною мірою законні про­тилежні інтереси. У таких випадках і за умови дотри­мання основоположних прав у сфері зайнятості в суспільстві застосовують­ся спеціальні механізми, які дозволяють знайти при­йнятні рішення проблем ринку праці, які б відпові­дали критеріям не тільки справедливості, а й еконо­мічного реалізму.

Хуан Сомавіа навів дані, що свідчать про збільшен­ня соціальних і економіч­них диспропорцій у світо­вому суспільстві, що дотри­мується моделі глобаліза­ції протягом останніх трьох десятиліть. Більшість із них пов’язані зі змінами, що відбуваються сьогодні в сфері праці. Останні тен­денції викликають серйоз­не занепокоєння, оскільки вказують на зародження світу, що загрожує неста­більністю в економічному, соціальному та політично­му напрямах.

Генеральний директор МБП висловив думку про термінову необхідність розроблення нової моделі ефективного зростання, що сприяла б реалізації мож­ливостей гідної праці для всіх. Глобалізація, яка ґрунтується на принципах соціальної справедливості, – єдина система, що відпо­відає цілям та завданням МОП.

У таких непростих умо­вах учасникам конферен­ції треба замислитися над майбутньою роллю МОП. «Нинішня конференція, – наголосив Хуан Сомавіа, – відбувається в період, коли багато людей висловлю­ють стурбованість з приво­ду майбутнього глобальної економіки та всієї планети».

ПРОБЛЕМИ ЗАЙНЯТОСТІ

У країнах із розвинутою економікою поширюється застосування так званої не­стандартної зайнятості – ця тенденція посилилася в період відновлення еконо­міки після глобальної кри­зи. Перебувати в пошуках роботи – доля близько 205 млн осіб, якщо оцінювати їхню кількість за офіційни­ми даними щодо безробіт­тя. Якщо ж урахувати тих, хто працює неповний день і готовий працювати біль­ше, а також тих, хто не може знайти роботу, то чи­сельність безробітних може збільшитися вдвічі.

Зростання кількості ро­бочої сили тісно пов’язане з двома категоріями тру­дівників – найманих пра­цівників, самозайнятих і неоплачуваних сімейних працівників. Останні, пере­важно, працюють у домо­господарствах, приміром на дрібних фермах, що ве­дуть натуральне господар­ство, і в міській нефор­мальній економіці країн, що розвиваються. У період 1999–2009 років чисельність найманих працівників зросла на 322 млн осіб, сяг­нувши 50% усіх занятих, а чисельність самозайнятих і сімейних працівників збільшилася на 14 млн осіб.

За оцінкою МОП, відмо­ва від самозайнятості та неоплачуваної праці на сі­мейних підприємствах від­бувається нерівномірно в різних регіонах. У регіонах із найбільшим числом са­мозайнятих і сімейних пра­цівників спостерігається найменший прогрес у пере­ході на роботу за наймом. Жінки, як правило, більш активно долучаються до праці на умовах самозай­нятості та неоплачуваної роботи на сімейному під­приємстві.

Низький рівень соціального захисту

Сьогодні близько 75–80% населення світу не має доступу до адекватної сис­теми соціального забезпе­чення. Багато громадян не отримують найнеобхідні­шої медичної допомоги. Для інших груп населення з недостатнім рівнем дохо­дів відсутність мінімально гарантованих заробітків означає недоїдання, низь­кий рівень послуг у галузі охорони здоров’я та освіти, що знижує виробничий по­тенціал їх та їхніх дітей.

ПРОФЧЛЕНСТВО ТА КОЛЕКТИВНІ ПЕРЕГОВОРИ

За оцінками МОП, у ба­гатьох країнах відбуваєть­ся скорочення чисельності членів профспілки, пере­важно внаслідок держав­ної політики та значних змін у сфері зайнятості. Водночас авторитет проф­спілок залишається висо­ким. За даними щодо 26 розвинутих країн, кіль­кість членів профспілок у середньому становила 30,7% усіх зайнятих осіб у 2007 році порівняно із 34% в 2000му. Ця цифра колива­ється від 8% (Франція) до 75% (Швеція). Проте масш­таби охоплення колектив­ними переговорами значно ширші – 62% в 2007 році.

За словами генерально­го директора МБП, попри те, що профспілки всього світу змушені боротися за збереження своїх лав у не­сприятливих економічних і політичних умовах, вони залишаються постійними й активними учасниками життя суспільства, чиїх ідеалів прагнуть та до дум­ки яких дослухаються люди, навіть ті, хто не є чле­нами профспілок. Проф­спілки підтримують діяль­ність МОП і забезпечують соціальну справедливість на основі гармонійної по­літики.

Колективні переговори відіграють важливу роль у зміцненні зв’язку між заро­бітною платою та зростан­ням виробництва. Зокрема, забезпечують отримання працівниками частки при­бутку, що належить їм за рівнем продуктивності праці, тим самим сприяючи зростанню виробництва.

Підсумовуючи свою до­повідь, Хуан Сомавіа наго­лосив на тому, що сучасне суспільство потребує жит­тєвого простору для адап­тації та гнучкості з тим, щоб реагувати на виклики та кризи, упереджувати ри­зики та потенційні потря­сіння, що виникають у сфе­рі праці.

НОВІ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

1. Зважена макроекономічна політика.

2. Зростання рівня інвестицій у створення гід­них робочих місць на життєздатних підприєм­ствах реальної економіки.

3. Сприяння інклюзивним і справедливим ринкам праці, у тому числі міжнародним трудо­вим нормам.

4. Підпорядкування фінансової системи по­требам реальної економіки.

5. Надання прогресивнішого характеру податково-бюджетній політиці.

02.07.2011

Тетяна РУБАН, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини