« на головну 25.04.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1248)
04
Квітень
 
Інтерв’ю
 
ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»


РУБРИКИ


Передплата





Статті Юридична сторінка

Що таке МАФ?

Що таке МАФ?

 Які споруди нале­жать до малих архітектурних форм? Яким зако­нодавством ре­гулюється розміщення МА­Фів на території міста?

Юрій АЛЕКСАНДРОВ, м. Євпаторія

Поняття «малі архітектурні форми і тимча­сові споруди для проваджен­ня підприємницької діяль­ності» визначено статтею 28 Закону України «Про регулювання містобудів­ної діяльності».

1. Мала архітектурна форма – невелика споруда декоративного, допоміж­ного чи іншого призна­чення, що використову­ється для покращення ес­тетичного вигляду гро­мадських місць і міських об’єктів, організації про­стору та доповнює компо­зицію будинків, будівель, їх комплексів.

До малих архітектур­них форм належать:

1) альтанки, павільйо­ни, навіси;

2) паркові арки (арка­ди) і колони (колонади);

3) вуличні вази, вазони і амфори;

4) декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади;

5) монументальна, деко­ративна та ігрова скуль­птура;

6) вуличні меблі (лав­ки, лави, столи);

7) садово-паркове ос-вітлення, ліхтарі;

8) сходи, балюстради;

9) паркові містки;

10) обладнання дитячих ігрових майданчиків;

11) павільйони зупинок громадського транспорту;

12) огорожі, ворота, ґрати;

13) меморіальні спору­ди (надгробки, стели, обе­ліски тощо);

14) рекламні та інфор­маційні стенди, дошки, вивіски;

15) інші об’єкти, визна­чені законодавством.

2. Тимчасова споруда торговельного, побутово­го, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприєм­ницької діяльності – одно­поверхова споруда, що ви­готовляється з полегшених конструкцій з урахуван­ням основних вимог до споруд, визначених тех­нічним регламентом буді­вельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без облашту­вання фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприєм­ницької діяльності може мати закрите приміщен­ня для тимчасового пере­бування людей (павіль­йон площею не більше 30 кв. м по зовнішньому кон­туру) або не мати такого приміщення.

3. Розміщення малих архітектурних форм здій­снюється відповідно до Закону України «Про бла­гоустрій населених пунк­тів».

 

 Договір дарування як предмет спору

 Батько оформив договір дарування (будинку) на сина. У яких випадках його мо­жуть оскаржити інші члени сім’ї (діти, онуки)?

Галина ДОЦЕНКО, м. Славутич, Київська обл.

 У Цивільному кодексі України визначено наступні підстави припинення договору дару­вання: відмова однієї зі сторін; розірвання договору дарування; недійсність дого­вору.

Підставою недійсності дого­вору є недодержання в мо­мент укладення договору сто­роною (сторонами) таких ви­мог:

• волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

• договір має бути спрямова­ний на реальне настання пра­вових наслідків, що обумов­лені ним.

Договір, що вчиняється бать­ками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, не­повнолітніх чи непрацездат­них дітей.

Договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний право­чин): у разі недодержання ви­моги закону про нотаріальне посвідчення договору; укла­дення договору дарування від імені неповнолітнього без згоди органу опіки та піклу­вання.

Також договір є недійсним у разі недотримання письмової форми; вчинення під впливом помилки; обману; насильства; під впливом тяжкої обставини тощо. В цих випадках недійс­ність встановлюється судом.

У разі розірвання договору дарування дарувальникові повертається дарунок у на­турі, а якщо це неможливо, то компенсація його вартості. На вимоги про скасування договору дарування застосо­вується позовна давність в один рік.

 

 Відпустка за особливі умови праці

 Чи має працівник право на одер­жання додаткової відпустки за особливий характер праці, якщо він виконує свою роботу за комп’ютером?

Василь КОНОНЧУК, м. Суми

 Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про від­пустки» існує два види щоріч­них додаткових відпусток за особливий характер праці, які надаються окремим кате­горіям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інте­лектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і гео­логічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я – тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабі­нетом Міністрів України, а та­кож працівникам з ненормо­ваним робочим днем – три­валістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених кол­договором, угодою. При цьому згідно із ст. 10 згаданого Зако­ну додаткова відпустка на­дається тільки за однією під­ставою, обраною працівни­ком.

Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, що дає право на щорічну до­даткову відпустку за особли­вий характер праці, затверд­женим постановою КМУ від 17.11.97 № 1290 (у редакції постанови КМУ від 13.05.2003 № 679 із змінами, внесеними постановою КМУ від 16.12.2004 № 1674), передба­чено, що всім працівникам, які працюють на електронно-об­числювальних та обчислю­вальних машинах, до яких на­лежить і ПК, і яким тривалість відпустки не визначена інши­ми актами законодавства, на­дається право на одержання додаткової відпустки за особ­ливий характер праці три­валістю до 4 календарних днів.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про від­пустки» конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним або трудовим договором за­лежно від часу зайнятості пра­цівника в цих умовах. У розра­хунок часу, що дає право пра­цівнику на таку відпустку, за­раховуються дні, коли він фак­тично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини трива­лості робочого дня, встанов­леного для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

 Варто знати

 Працівник має право на отримання додаткової від­пустки тільки за однією підставою: або за ненор­мований робочий день – тривалістю до 7 календар­них днів, або за особли­вий характер праці (робо­та за комп’ютером) – три­валістю до 4 календарних днів на рік. Якщо праців­никові вже встановлено додаткову відпустку за не­нормований робочий день, права на її отриман­ня за роботу на комп’ютері він не має.

 Департамент правового захисту апарату ФПУ

 Сторінку підготувала Тетяна РУБАН, «ПВ»

03.05.2012



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

05.04.2024 21:44

22.03.2024 19:35

15.03.2024 18:49

15.03.2024 18:46

10.02.2024 18:02

10.02.2024 18:01

10.02.2024 17:58

10.02.2024 17:48

12.01.2024 20:50

12.01.2024 20:49

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання