ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Страховий стаж і час роботи

 Останніми роками працюю за непов­ним робочим днем, отримую заробіток менше офіційного мінімального рівня. У 2005–2008 роках працював на се­зонних роботах. Як зазна­чені періоди будуть зарахо­вані до стажу роботи при призначенні пенсії?

Леонід ГАПОНЧУК, м. Фастів, Київська обл.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове дер­жавне пенсійне стра­хування» (далі – Закон № 1058), після набран­ня ним чинності з 01.01.2004 страховий стаж обчислюється за період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачувались мінімальні страхові вне­ски. Мінімальний стра­ховий внесок – це сума коштів, що визначається розрахунком як добу­ток розміру мінімальної заробітної плати і роз­міру єдиного внеску на загальнообов’язкове дер­жавне соцстрахування, встановлених законом, на місяць, за який нара­ховується зарплата.

При цьому страхо­вий стаж обчислюється в місяцях і за даними, що містяться в системі персоніфікованого об­ліку. Неповний місяць роботи зараховується до страхстажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхвнесків становить не нижче мінімального страхвнеску. Якщо сума сплачених страхвнес­ків є меншою, ніж міні­мальний страхвнесок, цей місяць зараховуєть­ся до страхового стажу пропорційно сплаченим внескам за встановленою формулою. Разом із тим, законом передбачено, що працівник може здійсни­ти доплату до суми стра­хових внесків таким чи­ном, щоб загальна сума сплачених коштів за від­повідний місяць була не нижчою за мінімальний страхвнесок. Здійснюва­ти доплату може лише сам працівник, звернув­шись до районного управ­ління Пенсійного фонду.

У такому ж порядку до страхстажу зараховують­ся періоди тимчасової не­працездатності, щорічні та додаткові оплачувані відпустки, оскільки за ці періоди підприємством сплачуються внески на пенсійне страхування.

Періоди роботи після 01.01.2004 зараховуються до страхового стажу лише в одинарному розмірі, крім випадків, передбаче­них Законом № 1058. Так, ЗУ «Про підвищення пре­стижності шахтарської праці» були внесені змі­ни до ст. 24 Закону № 1058, якими передбачено, що за кожний повний рік стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкід­ливими й особливо важ­кими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердже­ним Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зарахо­вується по одному року. Приміром, працівник має 32 роки страхстажу, з яких 12 років 9 місяців – роботи за Списком № 1. У такому разі його загальний стра­ховий стаж становитиме 44 роки (32+12).

Сезонні роботи в пері­од після 01.01.2004 зара­ховуються до страхового стажу за їх фактичною тривалістю згідно з да­ними персоніфікованого обліку страхвнесків.

Із 1 січня 2004 року для підприємців – фізичних осіб, які обрали спроще­ну систему оподаткуван­ня, страховий стаж також обчислюється в місяцях на підставі даних систе­ми персоніфікованого обліку залежно від суми сплачених внесків.

Володимир МАКСИМЧУК, завідувач відділу пенсійного забезпечення апарату ФПУ

 Роботодавець–держадміністрація

 Чи може селищна рада виступати роботодавцем з оплачуваних громадських робіт, зокрема упорядження пам’ятників загиблим воїнам?

Валентина ГУСЕНКО, м. Запоріжжя

Пунктом 7 Положення про порядок організації та про­ведення оплачуваних гро­мадських робіт, затвердже­ного Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 № 839, визначено, що місцеві держадміністра­ції, виконавчі органи місце­вих рад та органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо організації і проведення оплачуваних громадських робіт за участю державної служби зайнятості та роботодавців, незалежно від форми власності.

Види оплачуваних громадсь­ких робіт визначаються ви­ходячи з потреб територіаль­ної громади, регіону і мають сприяти їх соціальному роз­витку. Пріоритетними вида­ми оплачуваних громадських робіт є упорядження ме­моріалів, пам’ятників, брат­ських могил та інших місць поховання загиблих захисни­ків Вітчизни, а також утри­мання в належному стані цвинтарів, особливо в сільсь­кій місцевості.

 Допомога майбутній матері

 Моя донька погодилась на навчання від районної служби зайнятості, потім дізналася, що вагітна. Що робити в такому випадку?

Максим ЧЕРКАЩЕНКО, м. Гусятин, Хмельницька обл.

 До початку періоду тимчасової непрацездатності в зв’язку з ва­гітністю та пологами, підтверд­женої медичною довідкою, держслужба зайнятості здійс­нює пошук підходящої роботи для вагітної жінки, направляє за її згодою на профнавчання, пе­ренавчання або підвищення кваліфікації, а також надає інші соціальні послуги, передбачені ст. 7 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціаль­не страхування на випадок без­робіття».

У разі призначення безробітній жінці допомоги по вагітності та пологах (з дня набуття такого права відповідно до меддовід­ки) виплата допомоги по без­робіттю або матеріальної допо­моги в період профнавчання, перенавчання, підвищення кваліфікації припиняється.

Стаття 1 ЗУ «Про загально-обов’язкове держсоцстрахуван­ня у зв’язку з тимчасовою втра­тою працездатності…» передба­чає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою за­рплати (доходу) внаслідок тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів, часткову компенса­цію витрат, пов’язаних зі смертю застрахованої особи або членів її сім’ї, а також надання соцпос­луг за рахунок бюджету Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності. У зв’язку з цим, для отримання допомоги по вагітності і пологах та інфор­мації щодо порядку її нараху­вання жінкам необхідно зверну­тися до органів соцзахисту на­селення за місцем проживання.

Відповідно до п.15 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабміну від 14.02.2007 № 219, жінки, зареєстровані як без­робітні, що мають право на при­значення допомоги в зв’язку з вагітністю та пологами на під­ставі довідки встановленого зразка, не пізніше дня, що на­стає після закінчення строку, за­значеного в довідці, письмово повідомляють ЦЗ про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку або продовжити пошук ро­боти за сприянням держслужби зайнятості.

Якщо жінка надала письмову заяву про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнен­ня нею трирічного віку, картка закривається, а жінці видається довідка встановленого зразка для подання в органи соцзахис­ту населення за місцем прожи­вання для отримання допомоги для догляду за дитиною.

У разі коли жінка, зареєстрова­на як безробітна, виявила ба­жання продовжити пошук робо­ти, держслужба зайнятості на­дає їй соцпослуги та матеріаль­не забезпечення на випадок безробіття відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове де­ржавне соцстрахування на ви­падок безробіття» та «Про зай­нятість населення». При цьому ЦЗ письмово повідомляє місце­вим органам соцзахисту насе­лення про те, що жінка перебу­ває на обліку як безробітна й от­римує допомогу по безробіттю.

 Сторінку підготувала Тетяна РУБАН, «ПВ»

27.03.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини