ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Як працевлаштувати інваліда?

Я приватний підприє­мець із виробництва взуття, хочу взяти на роботу закрійника, який є інвалідом 2-ї групи. Як пра­вильно організувати його пра­цю і як регулюється встанов­лення неповного робочого дня або тижня?

Тетяна ГАЛЬЧЕНКО, м. Бровари, Київська обл.

Згідно зі статтею 12 ЗУ «Про охорону праці» підприєм­ства, на яких пра­цюють інваліди, зобов’язані створити для них умови праці з ураху­ванням рекомендацій медико-соціальної екс­пертної комісії (МСЕК) та індивідуальних програм реабілітації, а також вжи­ти додаткових заходів без­пеки праці, що відповіда­ють специфічним особли­востям цієї категорії пра­цівників.

У випадках, передбаче­них ст. 172 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), роботодавець зобов’язаний організувати на­вчання, перекваліфікацію і працевлаштування інва­лідів відповідно до медич­них рекомендацій, вста­новити на їхнє прохання неповний робочий день або тиждень, забезпечив­ши пільгові умови праці.

У разі невиконання ре­комендацій МСЕК, що може призвести до погір­шення стану здоров’я працівника-інваліда, ро­ботодавець нестиме від­повідальність.

Тривалість робочого часу регулюється ст. 51 КЗпП, якою визначається перелік працівників, що мають право на скороче­ний робочий час, і вста­новлюється його трива­лість. Частиною п’ятою цієї статті передбачено, що законодавством вста­новлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лі­карів та інших).

Згідно з частиною п’ятою ст. 6 ЗУ «Про охо­рону праці» роботодавець, керуючись медичним ви­сновком, має за згодою працівника перевести його на легшу роботу на термін, який зазначений у медичних рекомендаціях, встановити для нього ско­рочений робочий день та у разі потреби організува­ти навчання з набуття ін­шої професії відповідно до законодавства.

Тривалість скорочено­го робочого часу для працівників-інвалідів не встановлена жодним за­конодавчим актом, у тому числі статтею 51 КЗпП, ЗУ «Про охорону праці». Отже, якщо в рекоменда­ціях МСЕК зазначено, що працівник-інвалід може працювати на своїй поса­ді на умовах «скороченого робочого дня», то робото­давець на прохання інва­ліда зобов’язаний встано­вити йому неповний робо­чий час відповідно до статті 172 КЗпП. Для цьо­го працівник-інвалід по­дає відповідну заяву, а ро­ботодавець видає наказ. У разі якщо інвалід не пого­джується працювати не­повний робочий день, ро­ботодавець не має права в односторонньому поряд­ку примусити його до цьо­го. Згідно зі ст. 55, 63 КЗпП залучення інвалідів до на­дурочних робіт і робіт у нічний час без їхньої зго­ди заборонено.

В УМОВАХ НЕПОВНОГО РОБОЧОГО ЧАСУ

Згідно зі ст. 56 Кодексу законів про працю України неповний робочий час може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи, кількості днів роботи протягом тижня чи шляхом одночасного зменшення кількості го­дин роботи впродовж дня і кількості робочих днів упродовж тижня. Роботода­вець зобов’язаний на прохання робітника, який має право на неповний робо­чий час, встановити таку його тривалість, про яку просить працівник.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Згідно із ч. 3 ст. 56 КЗпП робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будьяких обмежень обсягу трудових прав працівника.

ПІЛЬГИ ДЛЯ ДОНОРА

Які пільги передбачені для осіб, які мають статус Почесного донора України?

Іван ГАВРИЩУК, м. Решетилівка, Полтавська обл.

Згідно зі статею 13 Закону України «Про донорство кро­ві та її компонентів» (зі зміна­ми та доповненнями) для осіб, які мають статус Почес­ного донора України, вста­новлено такі пільги:

безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування з викорис­танням дорогоцінних мета­лів) у закладах охорони здоров’я, які засновані на за­гальнодержавній і комуналь­ній власності;

пільгове придбання ліків (із знижкою 50% вартості) за ре­цептами, що видали заклади охорони здоров’я, засновані на загальнодержавній і кому­нальній власності;

безплатне забезпечення до­норською кров’ю та її препа­ратами;

першочергове придбання за місцем роботи або навчан­ня путівок для санаторно-курортного лікування та пер­шочергове лікування у закла­дах охорони здоров’я, які за­сновані на загальнодержав­ній і комунальній власності;

позачергове забезпечення   протезами та іншими протезно-ортопедичними виробами у порядку, встановленому Ка­бінетом Міністрів України;

використання чергової щорічної оплачуваної відпустки у зручний час;

отримання надбавки до  пенсії у розмірі 10% затвер­дженого прожиткового міні­муму на одну особу в розра­хунку на місяць;

отримання пільгових позик  для будівництва індивідуаль­ного житла відповідно до за­конодавства.

Окрім пільг, що передбачені цією статтею, міністерства та відомства України, уряд АР Крим, органи виконавчої вла­ди в областях, власники під­приємств, установ або уповно­важені ними органи можуть встановлювати для таких до­норів й інші додаткові пільги.

КОЛИ СІМ’Я ВЕЛИКА

У нас багатодітна родина, виховує­мо шестеро дітей. Які пільги нам належать і куди ми маємо зверну­тися, аби їх отримати?

Юрій ВЛАСЕНКО, м. Запоріжжя

Згідно зі ст. 13 ЗУ «Про охоро­ну дитинства» багатодітним сім’ям встановлені такі пільги:

50% знижка оплати за користування комунальними послугами (газо та електро­постачання, інші послуги) та вартості скрапленого балон­ного газу для побутових по­треб у межах норм, визначе­них законодавством;

50% знижка вартості пали­ва, у тому числі рідкого, у межах норм, визначених за­конодавством, у разі, якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;

позачергове встановлення •   квартирних телефонів. Або­нентна плата за його користу­вання встановлюється у розмі­рі 50% затверджених тарифів.

Діти із багатодітних родин мають право на такі пільги:

безплатне одержання ліків  за рецептами лікарів;

щорічне медичне обстеження та диспансеризація в дер­жавних і комунальних закла­дах охорони здоров’я із залу­ченням необхідних спеціаліс­тів, а також компенсація ви­трат на зубопротезування;

першочергове обслугову­вання в лікувально-профілактичних закладах, аптеках і першочергова госпіталізація;

безплатний проїзд усіма видами пасажирського тран­спорту (крім таксі), автомо­більним транспортом загаль­ного користування в сіль­ській місцевості, а також за­лізничним і водним тран­спортом приміського сполу­чення та автобусами примісь­ких і міських маршрутів, у тому числі внутрішньорайон­них, внутрішньо та міжо­бласних, незалежно від від­стані та місця проживання;

безплатне отримання послуг  з оздоровлення та відпочинку.

Для використання свого пра­ва на пільги батькам слід звернутися із заявами до всіх підприємств та організацій, які надають послуги, про на­рахування оплати відповідно до пільг, які гарантуються За­коном України «Про охорону дитинства».

Сторінку підготувала Тетяна РУБАН, «ПВ»

13.02.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини