ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Підрахунок робочого часу

Що означає підсумова­ний облік робочого часу, якими документами він регулюється і як розраховується?

Ольга ГОРЧАКОВА, м. Одеса

Підсумований об­лік робочого часу працівника здійснюється за табелем виходу на роботу та затвердже­ним графіком роботи (змінності) за обліковий період. Норма робочого часу за обліковий період визначається за календа­рем з розрахунку шести­денного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи скороченого робо­чого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихід­них днів до 5 годин і свят­кових і неробочих днів – на одну годину.

У порядку, встановле­ному в колдоговорі, нор­ма робочого часу за облі­ковий період може визна­чатися за графіком п’ятиденного робочого тижня. Враховуючи те, що при п’ятиденці КЗпП України не передбачає встанов­лення конкретної трива­лості щоденної роботи, норма робочого часу за об­ліковий період визнача­ється шляхом множення часу тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем п’ятиденного робочого тижня, що припадають на цей пе­ріод, з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням його скоро­чення напередодні свят­кових і неробочих днів.

При підсумованому об­ліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочо­го часу за обліковий пері­од, вважають надуроч­ним. Він оплачується згід­но зі ст. 106 Кодексу Зако­нів про працю.

Оплата надурочної ро­боти провадиться в кінці облікового періоду.

У разі підсумованого обліку робочого часу ро­бота у святкові та неробо­чі дні за графіком вклю­чається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприєм­стві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійно­му розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин робота у святкові та неробочі дні, проведена понад установлену на під­приємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена у по­двійному розмірі.

Якщо працівник від­працював певну кількість годин у святкові і неробо­чі дні, встановлені стат­тею 73 КЗпП, понад норму робочого часу за обліко­вий період, то ці години не будуть вважатися надурочними, оскільки робо­та у святкові та неробочі дні вже була врахована при підрахунку норми робочого часу за обліко­вий період і відповідно оплачена.

Згідно зі ст. 108 КЗпП робота у нічний час опла­чується у підвищеному розмірі, що обумовлюєть­ся в колдоговорі, з дотри­манням норм генераль­ної, галузевої (регіональ­ної) угод, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (з 10-ї години вечора до 6ї годи­ни ранку (ст. 54 КЗпП)).

У разі застосування підсумованого обліку ро­бочого часу графіки робо­ти (змінність) мають роз­роблятися так, щоб трива­лість перерви між зміна­ми (включаючи перерву на обід) була не менше по­двійної тривалості часу роботи в попередній зміні (частина перша статті 59 КЗпП), тривалість щотиж­невого безперервного від­починку повинна бути не менш як 42 години (стаття 70 КЗпП). Призначати пра­цівника на роботу впро­довж двох змін поспіль за­бороняється (частина дру­га статті 59 КЗпП).

В окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочин­ку може бути скорочена, але не менш як на 12 го­дин на добу. На умовах, визначених колдогово­ром, невикористані годи­ни щоденного (міжзмін­ного) відпочинку підсумо­вуються і можуть бути на­дані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду.

Враховуючи те, що згідно зі ст. 7 ЗУ «Про ко­лективні договори і уго­ди» у колдоговорі вста­новлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, ро­ботодавець самостійно встановлює режим робо­ти, тривалість робочого часу й часу відпочинку у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колдоговорі, чітко до­тримуючись норм і гаран­тій, установлених чинним законодавством і Галузе­вою угодою.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСИЛЕНО

Які штрафні санкції передба­чені за недотримання вимог Закону України «Про захист персональних даних»?

Олексій СТОЮК, м. Ніжин, Чернігівська обл.

З 1січня 2012 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до де­яких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за пору­шення законодавства про захист персональних да­них», яким передбачена адміністративна та кримі­нальна відповідальність за недотримання його вимог.

Зокрема, за ухилення від державної реєстрації бази персональних даних пе­редбачається накладення штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот не-оподатковуваних мініму­мів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємниць­кої діяльності – від п’ятисот до тисячі неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідаль­ність передбачена також за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформа­ції про працівника або не­законне внесення змін до такої інформації, крім ви­падків, передбачених ін­шими статтями Кримі­нального кодексу.

ДОПОМОГА НА НОВОНАРОДЖЕНОГО

Які документи слід подати для оформлення усіх належних виплат при народженні дитини, якщо я громадянка України, а чоловік – громадянин Угорщини. Новонароджена донька – громадянка України.

Лариса ДОРОШ, м. Чернівці

Статтею 7 Закону України «Про громадянство України» визначено, що у разі, якщо один із батьків є громадяни­ном України, дитина стає громадянином(-кою) України з моменту народження (у кожному з випадків не має значення, перебували батьки в шлюбі на момент її наро­дження чи ні). Отже, Ви маєте право одержати виплати на дитину у визначеному зако­ном порядку. Для одержання всіх належних виплат при на­родженні дитини подаються такі документи:

1) заява одного з батьків (усиновителя, опікуна), що складається за формою, за­твердженою Мінсоцполіти­ки України;

2) копія свідоцтва про наро­дження дитини;

3) оригінал довідки, виданої державним органом реє­страції актів цивільного ста­ну, для призначення допо­моги при народженні дити­ни. Особи, які постійно про­живають (зареєстровані) на території України та наро­дили дитину під час тимча­сового перебування за межами України, подають видані компетентними ор­ганами країни перебування та легалізовані в установле­ному порядку документи, що засвідчують факт наро­дження дитини, якщо інше не передбачено міжнарод­ними договорами України.

Особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої або наступних дітей, подають також довідку про склад сім’ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при ви­значенні розміру допомоги.

ПІЛЬГОВА ПЕНСІЯ СОЛДАТУ-ШАХТАРЮ

Працівник вуглевидобувної шахти був призваний на військову службу до Збройних Сил України. Чи буде врахована служба в армії під час нарахування пільгової пенсії?

Григорій ІВАСЮК, м. Івано-Франківськ

Стаття 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» визна­чає, що перебування грома­дян України на військовій службі зараховується до їх­нього страхового стажу, ста­жу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження строкової військової служби зарахову­ється до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову вій­ськову службу особа навча­лася за фахом у професійно-технічному навчальному за­кладі, працювала за профе­сією або обіймала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до набуття чинності Зако­ном України «Про пенсійне забезпечення» або на пен­сію за віком на пільгових умовах до набуття чинності Законом України «Про загальнообов’язкове дер­жавне пенсійне страхуван­ня». Час навчання в професійно-технічному навчаль­ному закладі та час прохо­дження строкової військо­вої служби, які зараховують­ся до пільгового стажу, не мають перевищувати стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

16.01.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини