За згодою сторін
У ході судового
засідання суддя запропонував нам із позивачем укласти мирову угоду. Що це
таке?
Максим
ТРОХИМЕНКО, м. Боярка, Черкаська обл.
Відповідно до
статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) мирова угода
укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і
може стосуватися лише прав, обов’язків сторін і предмета позову. Сторони
можуть укласти мирову угоду та повідомити про це суд, зробивши спільну заяву.
Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій
заяві сторін, то ця заява долучається до справи. До ухвалення судового рішення
у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз’яснює сторонам наслідки
такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив
намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі укладення
сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у
справі. У такому разі суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про
визнання мирової угоди. Якщо її умови суперечать закону чи порушують права,
свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні
мирової угоди і продовжує судовий розгляд. Суд не визнає мирової угоди у
справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його
дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Стаття 372 ЦПК
передбачає мирову угоду в процесі виконання рішення суду. Така угода, що її
укладено між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в
процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві,
який у триденний строк передає її до суду за місцем виконання рішення для
визнання. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови
від стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує
права чи свободи інших осіб. За результатами розгляду мирової угоди або
відмови від примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до
положень ЦПК.
ПОРЯДОК
РОЗІРВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
Які підстави та
порядок припинення трудових відносин?
Олег ДУБОВИК, м.
Житомир
Реалізація права
на працю передбачає встановлення у законодавстві певного порядку припинення
трудових відносин.
Загальні підстави
припинення трудового договору викладені в ст. 36 КЗпП України. Такими
підставами можуть бути:
1) угода сторін;
2) закінчення
терміну строкового трудового договору, крім випадків, коли трудові відносини
фактично тривають і жодна зі сторін не висунула вимогу про їх припинення;
3) призов або
вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову)
службу;
4) розірвання
трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або
уповноваженого ним органу, або на вимогу профспілкового чи іншого
уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;
5) переведення
працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або
перехід на виборну посаду;
6) відмова
працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством,
установою, організацією, а також від продовження роботи у зв’язку зі зміною
істотних умов праці;
7) набрання
законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків
звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або
до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
8) підстави,
передбачені контрактом.
Зміна
підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дію трудового
договору.
У разі зміни
власника підприємства (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення)
дія трудового договору працівника продовжується.
Припинення
трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе
лише в разі скорочення чисельності або штату працівників.
ДЕРЖАВНА СУБСИДІЯ
МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ
Що таке субсидія
малозабезпеченим сім’ям та які нормативи використовуються під час її розрахунку?
Віталій ГОРЧУК,
м. Охтирка, Сумська обл.
Субсидія – це
щомісячна адресна безготівкова допомога сім’ям, що її надають за рахунок
коштів державного бюджету, для відшкодування витрат на оплату ЖКП. Одержання
державної субсидії не тягне за собою втрати житла і не може бути підставою
для виселення з нього. Крім того, Конституцією України, Цивільним кодексом,
іншими законодавчими актами гарантується право приватної власності громадян на
майно. Сюди також належать приватизовані й викуплені квартири та приватні
будинки. Отже, втратити власне чи наймане житло внаслідок отримання житлової
субсидії неможливо.
Під час
розрахунку субсидій норма володіння чи користування загальною площею житла
та нормативи користування комунальними послугами встановлюються з розрахунку 21 м² на кожного
зареєстрованого у житловому приміщенні (будинку) та додатково 10,5 м² на всіх
зареєстрованих.
Також
враховуються такі обсяги споживання електроенергії на комунально-побутові
потреби:
– в будинках,
обладнаних газовими плитами: 75 кВт/год на сім’ю з однієї-двох осіб та
додатково 15 кВт/год на решту членів сім’ї, але не більш як 150 кВт/год на
місяць;
– у будинках, які
обладнано стаціонарними електроплитами: 100 кВт/год на сім’ю з однієї-двох
осіб на місяць і додатково 25 кВт/год на решту членів сім’ї, але не більш як
200 кВт/год на місяць.
РАХУЄМО ФІНАНСИ
Який механізм
надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату
житлово-комунальних послуг за наявності засобів обліку?
Вікторія
ЛОГАЧОВА, м. Київ
Механізм надання
населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату ЖКП передбачає наступне:
1. Розмір
субсидії розраховується виходячи з обсягів фактичного споживання послуг за 6
попередніх місяців перед зверненням за субсидією, але не більше від установлених
норм.
2. Розмір плати
громадян за умови призначення житлової субсидії не залежить від вартості
послуг, взятої для розрахунку субсидії, а визначається залежно від доходів
(15 або 10% їх середньомісячного доходу). У повідомленні про призначення
субсидії зазначається обов’язкова частка плати сім’ї в межах норм споживання,
яку отримувач субсидії повинен сплачувати щомісячно. У разі, коли вартість
фактично спожитої послуги менша за обов’язкову частку витрат на оплату цієї
послуги, отримувач субсидії сплачує її фактичну вартість.
3. Якщо сім’я
економно споживала газ, воду, електроенергію, які вимірюються засобами обліку
в період отримання субсидії, при призначенні субсидії на наступний термін
розмір її витрат зменшується на 2% за кожні 10% економії. Так, за 10% економії
послуг обов’язковий платіж громадян зменшується з 15 до 13% сукупного доходу,
за 20% економії частка плати громадянина зменшується з 15 до 11% доходу.
Тобто, заощаджуючи енергоресурси, отримувачі субсидій мають можливість
зменшити витрати на оплату житла до 9%, а сім’ї, що складаються з пенсіонерів
та інших непрацездатних громадян, а також до яких входять неповнолітні діти,
інваліди І і ІІ груп – до 4% свого середньомісячного сукупного доходу.
Сторінку
підготувала
Тетяна РУБАН, «ПВ»
10.12.2011
|