СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

За згодою сторін

У ході судово­го засідання суддя запро­понував нам із позивачем уклас­ти мирову угоду. Що це таке?

Максим ТРОХИМЕНКО, м. Боярка, Черкаська обл.

Відповідно до стат­ті 175 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) мирова уго­да укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосува­тися лише прав, обов’язків сторін і предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду та повідо­мити про це суд, зробив­ши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідо­млення про неї викладено в адресованій суду пись­мовій заяві сторін, то ця заява долучається до справи. До ухвалення су­дового рішення у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз’яснює сторонам на­слідки такого рішення, перевіряє, чи не обмеже­ний представник сторони, який висловив намір вчи­нити ці дії, у повноважен­нях на їх вчинення. У разі укладення сторонами ми­рової угоди суд постанов­ляє ухвалу про закриття провадження у справі. У такому разі суд за клопо­танням сторін може по­становити ухвалу про ви­знання мирової угоди. Якщо її умови суперечать закону чи порушують пра­ва, свободи чи інтереси ін­ших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у ви­знанні мирової угоди і продовжує судовий роз­гляд. Суд не визнає миро­вої угоди у справі, в якій одну із сторін представ­ляє її законний представ­ник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Стаття 372 ЦПК перед­бачає мирову угоду в про­цесі виконання рішення суду. Така угода, що її укладено між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішен­ня подається в письмовій формі державному вико­навцеві, який у триден­ний строк передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови від стягувача від приму­сового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб. За результата­ми розгляду мирової уго­ди або відмови від приму­сового виконання суд по­становляє ухвалу відпо­відно до положень ЦПК.

ПОРЯДОК РОЗІРВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

Які підстави та порядок при­пинення трудових відносин?

Олег ДУБОВИК, м. Житомир

Реалізація права на пра­цю передбачає встанов­лення у законодавстві певного порядку припи­нення трудових відносин.

Загальні підстави припи­нення трудового догово­ру викладені в ст. 36 КЗпП України. Такими підстава­ми можуть бути:

1) угода сторін;

2) закінчення терміну строкового трудового до­говору, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жод­на зі сторін не висунула вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ пра­цівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійсько­ву) службу;

4) розірвання трудового договору з ініціативи пра­цівника, з ініціативи влас­ника або уповноваженого ним органу, або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на пред­ставництво трудовим ко­лективом органу;

5) переведення працівни­ка, за його згодою, на інше підприємство, в уста­нову, організацію або пе­рехід на виборну посаду;

6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, устано­вою, організацією, а також від продовження роботи у зв’язку зі зміною істот­них умов праці;

7) набрання законної сили вироком суду, яким пра­цівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до по­збавлення волі або до ін­шого покарання, яке ви­ключає можливість про­довження даної роботи;

8) підстави, передбачені контрактом.

Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дію трудового договору.

У разі зміни власника під­приємства (злиття, приєд­нання, поділ, виділення, перетворення) дія трудо­вого договору працівника продовжується.

Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповнова­женого ним органу мож­ливе лише в разі скоро­чення чисельності або штату працівників.

ДЕРЖАВНА СУБСИДІЯ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ

Що таке субсидія малозабезпече­ним сім’ям та які нормативи ви­користовуються під час її розра­хунку?

Віталій ГОРЧУК,  м. Охтирка, Сумська обл.

Субсидія – це щомісячна адресна безготівкова допо­мога сім’ям, що її надають за рахунок коштів державного бюджету, для відшкодуван­ня витрат на оплату ЖКП. Одержання державної суб­сидії не тягне за собою втра­ти житла і не може бути під­ставою для виселення з ньо­го. Крім того, Конституцією України, Цивільним кодек­сом, іншими законодавчими актами гарантується право приватної власності грома­дян на майно. Сюди також належать приватизовані й викуплені квартири та при­ватні будинки. Отже, втрати­ти власне чи наймане житло внаслідок отримання житло­вої субсидії неможливо.

Під час розрахунку субси­дій норма володіння чи ко­ристування загальною пло­щею житла та нормативи користування комунальни­ми послугами встановлю­ються з розрахунку 21 м² на кожного зареєстрованого у житловому приміщенні (бу­динку) та додатково 10,5 м² на всіх зареєстрованих.

Також враховуються такі об­сяги споживання електро­енергії на комунально-побутові потреби:

– в будинках, обладнаних га­зовими плитами: 75 кВт/год на сім’ю з однієї-двох осіб та додатково 15 кВт/год на ре­шту членів сім’ї, але не більш як 150 кВт/год на місяць;

– у будинках, які обладнано стаціонарними електропли­тами: 100 кВт/год на сім’ю з однієї-двох осіб на місяць і додатково 25 кВт/год на ре­шту членів сім’ї, але не більш як 200 кВт/год на місяць.

РАХУЄМО ФІНАНСИ

Який механізм надання населен­ню субсидій для відшкодування ви­трат на оплату житлово-комунальних послуг за наявності засобів обліку?

Вікторія ЛОГАЧОВА, м. Київ

Механізм надання населен­ню субсидій для відшкоду­вання витрат на оплату ЖКП передбачає наступне:

1. Розмір субсидії розрахо­вується виходячи з обсягів фактичного споживання по­слуг за 6 попередніх місяців перед зверненням за субси­дією, але не більше від уста­новлених норм.

2. Розмір плати громадян за умови призначення житло­вої субсидії не залежить від вартості послуг, взятої для розрахунку субсидії, а ви­значається залежно від до­ходів (15 або 10% їх серед­ньомісячного доходу). У по­відомленні про призначен­ня субсидії зазначається обов’язкова частка плати сім’ї в межах норм спожи­вання, яку отримувач субси­дії повинен сплачувати що­місячно. У разі, коли вар­тість фактично спожитої по­слуги менша за обов’язкову частку витрат на оплату цієї послуги, отримувач субсидії сплачує її фактичну вартість.

3. Якщо сім’я економно спо­живала газ, воду, електроенергію, які вимірюються за­собами обліку в період отримання субсидії, при призначенні субсидії на на­ступний термін розмір її ви­трат зменшується на 2% за кожні 10% економії. Так, за 10% економії послуг обов’язковий платіж громадян зменшується з 15 до 13% су­купного доходу, за 20% еко­номії частка плати громадя­нина зменшується з 15 до 11% доходу. Тобто, заоща­джуючи енергоресурси, отримувачі субсидій мають можливість зменшити витра­ти на оплату житла до 9%, а сім’ї, що складаються з пенсі­онерів та інших непрацездат­них громадян, а також до яких входять неповнолітні діти, інваліди І і ІІ груп – до 4% свого середньомісячного сукупного доходу.

10.12.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини