ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Чоловік – єдиний годувальник

Я перебуваю у декретній від­пустці. Маю доньку-інваліда 1,5 року. Чоловік пра­цює на заводі. Не­щодавно йому пові­домили про скоро­чення. Чи мають право його звільни­ти, адже він – єди­ний годувальник у родині?

Наталя  ЧЕРЕДНИЧЕНКО, смт Рожнятин  Івано-Франківської обл.

Відповідно до стат­ті 42 Кодексу зако­нів про працю України у разі ско­рочення чисель­ності або штату працівни­ків у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам вищої кваліфікації і про­дуктивності праці.

При рівних зазначе­них умовах перевага на­дається:

1) особам, які мають у родині двох і більше утри­манців;

2) особам, які є в родині єдиними працівниками із самостійним заробітком;

3) працівникам із три­валим безперервним ста­жем роботи на цьому під­приємстві, в установі, ор­ганізації;

4) тим, хто навчається у вищих і середніх спеці­альних навчальних закла­дах без відриву від вироб­ництва;

5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширю­ється чинність Закону України «Про статус вете­ранів війни, гарантії їх со­ціального захисту»;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промис­лових зразків і раціоналі­заторських пропозицій;

7) працівникам, які отримали на цьому підпри­ємстві, в установі, організа­ції трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам із числа де­портованих з України – упродовж п’яти років із часу повернення на по­стійне місце проживання до України;

9) працівникам із чис­ла колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які прохо­дили альтернативну (не­військову) службу, – упро­довж двох років від дня звільнення зі служби.

Перевага у залишенні на роботі може надавати­ся й іншим категоріям працівників, якщо це пе­редбачається законодав­ством України.

РОБОЧЕ МІСЦЕ ДЛЯ СОЛДАТА

Чи зобов’язані ми працевла­штувати юнака піс­ля його повернення з армії?

Петро ДЕНИСЮК, м. Бровари

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України «Про соціальний і право­вий захист військовослуж­бовців та членів їхніх ро­дин» за військовослужбов­цями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в уста­новах і організаціях, неза­лежно від форм власності й господарювання, після звільнення з військової служби зберігається право на працевлаштування у тримісячний строк на те саме місце роботи на по­саду, не нижчу за ту, яку вони обіймали до призову на військову службу.

Упродовж місяця від дня прийняття на військовий облік за місцем прожи­вання органи праці чи со­ціального захисту насе­лення за поданням вій­ськового комісара у по­рядку, встановленому Кабміном, надають осо­бам, які повернулися зі служби в армії, матеріаль­ну допомогу в розмірі се­редньої місячної заробіт­ної плати за останнім міс­цем роботи (хто працював до призову на військову службу) або однієї міні­мальної заробітної плати (хто не працював) за раху­нок коштів державного бюджету. Зазначені особи користуються також пере­важним правом на зали­шення на роботі у разі скорочення чисельності або штату працівників у зв’язку із змінами в орга­нізації виробництва та праці впродовж двох ро­ків від дня звільнення з військової служби.

КОМПЕНСАЦІЯ ЗА НЕВИКОРИСТАНУ ВІДПУСТКУ

Працівниця пішла у щорічну від­пустку. У зв’язку з виробничою по­требою адміністрація відкликала її з відпустки. Чи має право жінка на грошову компенсацію за невикорис­тані дні відпочинку?

Галина БОРИСЕНКО, м. Біла Церква Київської обл.

Стаття 12 Закону України «Про відпустки» передба­чає, що керівник може від­кликати працівника зі що­річної відпустки. У такому разі про це має бути видано наказ (розпорядження). Він матиме законну силу, якщо працівник погодився на від­кликання зі щорічної від­пустки та у ньому містити­меться умова, що основна частина щорічної відпустки становитиме не менш як 14 календарних днів.

У разі відкликання з відпуст­ки працівник має право на отримання грошової ком­пенсації за всі невикористані дні відпустки. до того ж неви­користану відпустку можна переносити на інший період – за домовленістю між пра­цівником і роботодавцем.

ВІДПУСТКА З НАСТУПНИМ ЗВІЛЬНЕННЯМ

Що означає термін «відпустка з на­ступним звільненням»? Чи треба ви­ходити на роботу в останній день відпустки (він же – звільнення)?

Тамара ЯЦЕНКО,  смт Гребінки Київської обл.

Статтею 3 Закону України «Про відпустки» передба­чено, що за бажанням пра­цівника у разі його звіль­нення (крім звільнення за порушення трудової дис­ципліни) йому має бути на­дано невикористану від­пустку. датою звільнення є останній день відпустки.

Цією ж статтею передбаче­но, що у разі звільнення працівника у зв’язку із за­кінченням трудового дого­вору невикористана від­пустка може надаватися і тоді, коли час відпустки повністю або частково пе­ревищує строк трудового договору. У цьому випадку дія трудового договору продовжується до закін­чення відпустки.

Застосовуючи статтю 3 За­кону України «Про відпуст­ки», слід дотримуватися ви­мог статей 38 і 80 Кодексу законів про працю України (КЗпП), зокрема:

l працівник разом із зая­вою про звільнення за влас­ним бажанням подає заяву про надання йому невико­ристаної відпустки або її частини;

l останній день відпустки вважатиметься днем звіль­нення і тоді, коли цей день буде за межами встановле­ного статтею 38 КЗпП дво­тижневого терміну попе­редження про звільнення;

l у разі звільнення працівни­ка допускається видача йому трудової книжки і проведен­ня розрахунку не в день звільнення (останній день відпустки), що зазначений у трудовій книжці, а в останній день роботи перед відпуст­кою (керуючись п. 11 комен­тарів до ст. 38 та п. 11 комен­тарів до ст. 80 КЗпП «науково-практичного коментаря до законодавства України про працю»). При цьому праців­ник має право влаштуватися на роботу за сумісництвом.

Сторінку підготувала Олена ЛАРІНА, «ПВ»

01.09.2011

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини