ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЩОДО ЗАКОНОДАВЧИХ ЗМІН СТОСОВНО ОПЛАТИ ЛІКАРНЯНИХ ЛИСТКІВ СУМІСНИКАМ

Внаслідок внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соці­альне страхування», які набрали чинності з 1 січня 2023 року, вини­кли проблеми з випла­тою допомоги по тим­часовій непрацездат­ності та вагітності і по­логах для застрахова­них осіб, які, крім осно­вної роботи, працюють за сумісництвом, оскільки ст. 22 цього Закону було передба­чено, що зазначені види допомоги застра­хованим особам нада­ються за основним міс­цем роботи (діяльнос­ті) або за місцем робо­ти за сумісництвом у порядку, встановлено­му Кабінетом Міністрів України.

У зв’язку з цим органи Пенсійного фонду надавали роз’яснення, що допомога по тимчасовій непрацездатнос­ті та допомога по вагітності та пологах застрахованим особам надається за осно­вним місцем роботи і лише коли застрахованою осо­бою не реалізовано право на таку допомогу за осно­вним місцем роботи, тоді допомога надається за місцем роботи за сумісництвом.

Таким чином, застрахова­ні особи безпідставно позбав­лялися права на отримання страхових виплат у страху­вальника, у якого вони пра­цювали за сумісництвом, у разі отримання такої допо­моги за основним місцем ро­боти, адже, як за основним місцем роботи, так і за суміс­ництвом працівники підля­гають загальнообов’язковому державному соціаль­ному страхуванню і відповід­но за цими місцями роботи за них сплачується єдиний соціальний внесок.

З метою усунення зазначе­ного порушення Федерація профспілок України та СПО об’єднань профспілок надси­лали неодноразові звернення до Мінсоцполітики, Кабінету Міністрів України, Верхо­вної Ради України, проводи­ли обговорення цього питан­ня на різних засіданнях, узго­джувальних нарадах тощо. Після внесення урядом від­повідного законопроєкту до Верховної Ради України та доопрацювання його в робо­чій групі (відбулося п’ять за­сідань), створеній при Комі­теті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, з урахуванням пропозицій на­родних депутатів України Верховною Радою України 18 грудня 2024 року прийнято Закон України №4158 «Про внесення змін до деяких за­конодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування», який набирає чинності 04 квітня 2025 року.

Разом з низкою інших уточнень і доповнень, Зако­ном №4158 відновлено на­дання допомоги по тимчасо­вій непрацездатності та до­помоги по вагітності і поло­гах за місцем роботи за су­місництвом. Зокрема, зміна­ми до ст. 22 Закону передба­чено, що допомога по тимча­совій непрацездатності (включаючи догляд за хво­рою дитиною), допомога по вагітності та пологах застра­хованим особам (у тому чис­лі тим, які здійснюють під­приємницьку чи іншу діяль­ність та одночасно працю­ють на умовах трудового до­говору) надається за осно­вним місцем роботи (діяль­ності) та за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Ка­бінетом Міністрів України.

Зазначеним Законом вне­сені зміни щодо надання до­помоги по тимчасовій не­працездатності для осіб, які потерпіли внаслідок нещас­ного випадку на виробни­цтві. Зокрема, що допомога по тимчасовій непрацездат­ності призначається та ви­плачується роботодавцем, у якого настав страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасно­го випадку, у розмірі 100 від­сотків середньої заробітної плати (оподатковуваного до­ходу). При цьому перші сім­надцять днів тимчасової не­працездатності оплачують­ся цим роботодавцем за ра­хунок коштів підприємства, установи, організації. У разі перебування потерпілого у трудових відносинах з інши­ми страхувальниками (у тому числі здійснення під­приємницької чи іншої ді­яльності та одночасної пра­ці на умовах трудового дого­вору) за місцями роботи ін­шими, ніж місце роботи, на якому настав страховий ви­падок за соціальним страху­ванням від нещасного ви­падку, виплачується допо­мога по тимчасовій непра­цездатності відповідно до розділу IV «Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тим­часовою втратою працездат­ності» цього Закону в розмі­рі 100 відсотків середньої за­робітної плати (оподаткову­ваного доходу) незалежно від страхового стажу.

Також внесено окремі до­повнення і уточнення, які стосуються надання соціаль­них послуг потерпілим на виробництві, а також щодо надання внутрішньо перемі­щеним особам страхових ви­плат і соціальних послуг за загальнообов’язковим дер­жавним соціальним страху­ванням у зв’язку з тимчасо­вою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійно­го захворювання.

УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ І ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПАРАТУ ФПУ

ЧИ ПІДЛЯГАЄ ОПЛАТІ РОБОТА ПРАЦІВНИКІВ У ВИХІДНИЙ ДЕНЬ?

Чи підлягає оплаті робота пра­цівників у вихідний день? Робо­тодавець наполягає на тому, що в період воєнного стану компен­сація за роботу у вихідний день не передбачена.

Відповідно до Закону України від 1 липня 2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до дея­ких законів України щодо оптимізації трудових відносин» з переліку статей, норми яких не засто­совуються у період дії воєнного стану, вилучено ст. 72 КЗпП, що регламентує компенсацію за ро­боту у вихідний день.

Норма ст. 72 КЗпП відновила свою чинність з дати набуття чинності цим Законом, тобто з 19 липня 2022 року.

Так, робота у вихідні дні має компенсуватись, як і в мирний час, за згодою сторін, наданням ін­шого дня відпочинку або у грошовій формі у по­двійному розмірі відповідно до ст. 107 КЗпП.

При цьому в нормах законодавства є «цікава» невідповідність. Так, норма ст. 72 КЗпП містить вказівку на те, що рішення щодо компенсації ро­боти у вихідні дні приймається за згодою сторін (і тільки розмір компенсації визначається ст. 107 КЗпП). А ст. 107 КЗпП, як імперативною нормою, визначено, що робота у святкові дні відповідно оплачується в подвійному розмірі, і тільки за ба­жанням працівника може компенсуватися на­данням іншого дня відпочинку.

На практиці в разі застосування компенсації за роботу у вихідний день враховують зазвичай саме бажання працівника, хоча відповідно до ст. 72 КЗпП потрібно опиратися на домовленість сторін.

У визначенні ж варіанту компенсації за робо­ту у вихідний день є паритетність сторін трудово­го договору, тобто ініціатором визначення виду компенсації може бути як працівник, так і робо­тодавець, хоча на практиці перевага віддається працівникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КЗпП робота у вихід­ний день може за згодою сторін компенсуватися:

– у грошовій формі;

– наданням іншого дня відпочинку.

ВІКТОРІЯ ЛІПЧАНСЬКА, КЕРІВНИК ЦЕНТРУ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ФПУ

ПОВІДОМЛЕННЯ РОБОТОДАВЦЯ ПРО СТВОРЕННЯ ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

На Телефонну «гарячу лінію» ФПУ звернулися з питанням, чи зобов’язана новостворена профспіл­кова організація надавати роботодав­цю інформацію про своє створення на підприємстві, в установі, організації та в який строк?

Відповідно до ст.38 Закону України «Про про­фесійні спілки, їх права та гарантії діяльнос­ті» від 15.09.1999 p . (далі – Закон про профспіл­ки) виборний орган утвореної на підприєм­стві, в установі, організації профспілкової ор­ганізації наділяється певними повноважен­нями; відповідно до ст. 40 цього Закону – пев­ними правами, що забезпечують його діяль­ність, а відповідно до ст.45 цього Закону вста­новлено обов’язок роботодавця надавати ін­формацію на запити профспілок, яка є в його розпорядженні, з питань умов праці та опла­ти праці працівників, а також соціально-еко­номічного розвитку підприємства, установи, організації та виконання колективних дого­ворів і угод.

Для ефективної співпраці профспілкової ор­ганізації з роботодавцем під час здійснення своїх повноважень та дотримання роботодав­цями прав профспілок та своїх обов’язків по­відомлення роботодавця про створення проф­спілкової організації є необхідною умовою.

Процедура повідомлення роботодавця про створення профспілки у Законі про профспіл­ки не деталізована, як і питання строків.

Однак, ч. 7 ст. 16 Закону про профспілки ви­значає, що «про належність до певної проф­спілки організації, які діють на підставі ста­туту цієї профспілки, надсилають легалізую­чому органу за місцем свого знаходження по­відомлення із посиланням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру об’єднань гро­мадян. Первинні профспілкові організації також письмово повідомляють про це ро­ботодавця».

Більш того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону про профспілки діяльність профспілок будується на принципах законності та гласності, отже інформація щодо їх статутних і програмних документів є загальнодоступною.

ОКСАНА ЗАЙЦЕВА, ПРАВОВИЙ ІНСПЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ АПАРАТУ ФПУ

13.02.2025

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини