ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ПРАВО НА ЩОРІЧНУ ДОДАТКОВУ ВІДПУСТКУ

Працюю діловодом у закладі освіти. Моя ро­бота пов’язана з робо­тою на персональному комп’ютері.

Чи маю право на щоріч­ну додаткову відпустку за особливий характер праці, враховуючи, що такий вид відпустки не передбачено колектив­ним договором?

Т. Шашкова,

Харківська обл.

Статтею 8 Закону України «Про відпустки» (далі – Закон) передбачено, що щорічну до­даткову відпустку за особли­вий характер праці надають окремим категоріям праців­ників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоцій­ним та інтелектуальним на­вантаженням або виконуєть­ся в особливих природних гео­графічних і геологічних умо­вах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, – трива­лістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджу­ваним Кабінетом Міністрів України.

Конкретна тривалість що­річної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором за­лежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Відповідно до ст. 1–3 Зако­ну України «Про колективні договори і угоди» (далі – За­кон) колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, при­йнятих сторонами зобов'язань із метою регулювання вироб­ничих, трудових і соціально- економічних відносин і узго­дження інтересів працівників та роботодавців.

Колективний договір укла­дається на підприємстві, в установі, організації, а також із фізичною особою, яка вико­ристовує найману працю (далі – підприємство).

Сторонами колективного договору є:

сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботода­вець та/або уповноважені представники роботодавця, зокрема представники відо­кремлених підрозділів юри­дичної особи;

сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, які діють на підприємстві, в уста­нові, організації, відокремле­них підрозділах юридичної особи, об’єднують працівни­ків фізичної особи, яка вико­ристовує найману працю, та представляють інтереси пра­цівників, які працюють на підставі трудових договорів у цього роботодавця, а в разі їх відсутності – вільно обрані працівниками для ведення ко­лективних переговорів пред­ставники (представник).

Зміни і доповнення до ко­лективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін у порядку, ви­значеному колективним дого­вором, угодою (ст. 14 Закону).

Частиною 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовим дого­вором є угода між працівни­ком і роботодавцем (робото­давцем – фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а ро­ботодавець (роботодавець – фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові за­робітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для ви­конання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і уго­дою сторін.

Трудовим договором мо­жуть установлюватися умови щодо виконання робіт, які ви­магають професійної та/або часткової професійної квалі­фікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потре­бують наявності у особи про­фесійної або часткової профе­сійної кваліфікації.

Додатково повідомляємо, що Списки виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайня­тість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідли­вими і важкими умовами пра­ці та за особливий характер праці, затверджено постано­вою Кабінету Міністрів Укра­їни від 17.11.97 р. №1290 (зі змі­нами, далі – постанова №1290).

Позицією 58 «Працівники, які працюють на електронно- обчислювальних та обчислю­вальних машинах» підрозділу «Інші види виробництв» розді­лу ХХІ «Роботи, які викону­ються в особливих природних географічних і геологічних умовах» Списку виробництв, робіт, професій і посад праців­ників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоцій­ним та інтелектуальним на­вантаженням або виконуєть­ся в особливих природних гео­графічних і геологічних умо­вах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий харак­тер праці (додаток 2 до поста­нови №1290), передбачено, що максимальна тривалість що­річної додаткової відпустки за особливий характер праці – 4 календарних дні.

Відповідно до абзацу 2 п. 5, п. 6 і 7 Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підви­щеним нервово-емоційним та інтелектуальним наванта­женням або виконується в осо­бливих природних географіч­них і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Мініс­терства праці та соціальної політики України від 30.01.98 р. №16 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.98 р. за №58/2498 (зі зміна­ми), облік часу, відпрацьова­ного по кожному виду робіт, здійснює власник або уповно­важений ним орган.

Додаткову відпустку нада­ють пропорційно до фактично відпрацьованого часу.

У розрахунок часу, що дає право працівнику на додатко­ву відпустку, зараховують дні, коли він фактично був за­йнятий на роботах з особли­вим характером праці не мен­ше половини тривалості робо­чого дня, установленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад.

ТЕТЯНА КАНЕВЕЦЬ-ЦИБУЛЬКО, ГОЛОВНИЙ СПЕЦІАЛІСТ ДЕПАРТАМЕНТУ ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ПЕРЕРАХУНОК ЗАРПЛАТИ З УРАХУВАННЯМ ДОДАТКОВОГО КОЕФІЦІЄНТА ПРИ ЗВІЛЬНЕННІ ПРАЦІВНИКІВ

Працівникам районної державної адміністрації з 1 січня 2024 р. встановлено додатковий коефіці­єнт підвищення посадових окла­дів, який не перевищує 1,5.

Чи треба роботи перерахунок за­робітної плати працівникам, які звільнилися в січні–квітні 2024 р. і заробітна плата яким була нарахо­вана без застосування коефіцієнта підвищення?

О. Щербаковська,

м. Київ

Відповідно до постанови Кабінету Міні­стрів України від 09.11.2016 р. №787 «Про видатки на оплату праці працівників міс­цевих державних адміністрацій» (далі – постанова №787, у редакції постанови Ка­бінету Міністрів України від 30.01.2024 р. №99) під час установлення посадових окладів державним службовцям, зокре­ма, районних державних адміністрацій, які провели класифікацію посад держав­ної служби, може застосовуватися додат­ковий коефіцієнт підвищення посадових окладів, визначених схемою, затвердже­ною постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 р. №1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», максимальний розмір якого не переви­щує 1,5.

Отже, у разі застосування на підставі по­станови №787 додаткового коефіцієнта підвищення посадових окладів працівни­кам районних у місті Києві державних адміністрацій із 1 січня 2024 р. заробітна плата, що була нарахована зазначеним працівникам у січні–квітні 2024 р., підля­гає перерахунку відповідно до цієї поста­нови.

Перерахунку в установленому порядку також підлягають розміри заробітної плати працівників, які звільнились у цей період.

ОКСАНА РІЗНІЧУК, ГОЛОВНИЙ СПЕЦІАЛІСТ ДЕПАРТАМЕНТУ ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

СТОРІНКУ ПІДГОТОВЛЕНО ЗА МАТЕРІАЛАМИ ГАЗЕТИ «ПРАЦЯ ТА ЗАРПЛАТА»

25.11.2024

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини