ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СТАВКИ ЄСВ 8,41%

Згідно з п. 13 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – За­кон №2464) для праців­ників з інвалідністю діє ставка 8,41%.?

1. Підстава для застосування ставки 8,41%

Підставою для застосуван­ня цього розміру внеску є заві­рена копія довідки з акта огля­ду в медико-соціальній екс­пертній комісії (далі – МСЕК) про встановлення групи інва­лідності (п. 7 розділу III Ін­струкції про порядок нараху­вання і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове дер­жавне соціальне страхування, затвердженої наказом Мініс­терства фінансів України від 20.04.2015 р. №449, далі – Ін­струкція №449).

База нарахування ЄСВ за ставкою 8,41% – нарахована зарплата за видами виплат, які включають основну та додат­кову заробітну плату, інші за­охочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в нату­ральній формі, що визначають відповідно до Закону України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон про оплату праці) та суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійсню­ється за рахунок коштів робо­тодавця, та допомоги по тим­часовій непрацездатності, до­помоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю (п. 5 розді­лу ІІІ Інструкції №449).

2. Дата, з якої застосовують ставку 8,41%

Нарахування роботодавцем ЄСВ за ставкою 8,41% здійсню­ється з моменту встановлення групи інвалідності, але не ра­ніше одержання підприєм­ством завіреної копії довідки з акта огляду в МСЕК (форма первинної облікової докумен­тації №157-1/о) про встановлен­ня групи інвалідності та закін­чується датою скасування ін­валідності на підставі рішення даної комісії.

При цьому до дати одержан­ня завіреної копії зазначеної довідки та після дати скасу­вання інвалідності роботода­вець нараховує ЄСВ у розмірі 22% визначеної бази нараху­вання.

Приміром, працівнику встановлено інвалідність 04.05.2024 р., довідку МСЕК він надав 08.05.2024 р. і в той же день роботодавець її завірив. У цьому випадку до доходу пра­цівника за травень: з 01 по 07.05.2024 р. роботодавець пови­нен застосовувати ставку ЄСВ 22%, з 08 по 31.05 – 8,41%.

3. Чи застосовується ставка ЄСВ 8,41%, якщо дія довідки МСЕК закінчилася?

Податківці вважають, що ставка ЄСВ у розмірі 8,41% може застосовуватися лише за умови підтвердження праців­ником своєї інвалідності через надання завіреної копії довід­ки МСЕК, навіть під час воєн­ного стану в Україні (лист ДПСУ від 27.04.2023 р. №1031/ ІПК/99-00-24-03-03-06).

4. Яку ставку ЄСВ застосову­вати до нарахувань за минулі періоди?

Обчислення ЄСВ за минулі періоди, крім випадків сплати внеску згідно з частиною 5 ст. 10 цього Закону (добровільна участь), здійснюється виходя­чи з розміру ЄСВ, що діяв на день нарахування (обчислен­ня, визначення) заробітної плати (п. 4 ст.9 Закону №2464).

Приміром, працівнику вста­новили інвалідність, він на­дав, а роботодавець завірив до­відку МСЕК 01.05.2024 р. І саме із цієї дати починає застосову­вати до доходу працівника ставку ЄСВ 8,41%. У квітні 2024 р. працівник був на лікарняно­му. Роботодавець нараховує лі­карняні у травні за квітень.

Незважаючи на те що в міся­ці, за який нараховані лікарня­ні, діяла ставка ЄСВ 22%, якщо їх нараховують у періоді, коли діяла виключно ставка 8,41%, то на весь дохід, що входить до бази нарахування ЄСВ (у тому числі й на лікарняні), нарахо­вують ЄСВ за ставкою 8,41%. Отже, на лікарняні за квітень, нараховані у травні, застосову­ємо ставку ЄСВ 8,41%.

Це ж правило працює й у зворотному напрямку: коли у місяці, в якому діє виключно ставка внеску 22%, нарахову­ють виплату за період, в якому діяла ставка ЄСВ 8,41%. Тоді до такої виплати застосовуємо ставку внеску 22%, яка діяла на момент нарахування.

5. Вимога донарахування ЄСВ до мінбази

Правило про донарахуван­ня ЄСВ мінбази, тобто до міні­мальної зарплати, виконуємо, якщо маємо справу з основним працівником, трудові відноси­ни з яким тривають повний мі­сяць, а база нарахування вне­ску за ставкою 22% за цей мі­сяць виявилася меншою за мі­німальну зарплату.

Вимоги щодо нарахування ЄСВ на зарплату, що не пере­вищує розміру мінімальної зарплати, не застосовують до зарплати працівника з інвалід­ністю, який працює у робото­давця, де застосовується став­ка 8,41% (пп. 6 п. 2 розділу III Інструкції №449).

Якщо працівник надав ко­пію довідки МСЕК про вста­новлення групи інвалідності не з першого робочого дня мі­сяця, то вимогу щодо нараху­вання ЄСВ виходячи з розміру мінімальної зарплати не засто­совують (ЗІР, 201.04.01 https :// zir .tax .gov .ua /main /bz / view /?src =ques &id =37125).

6. Ставка 8,41% і додаток Д1

Для відображення зарпла­ти, на яку нараховують ЄСВ, працівника з інвалідністю в Д1 передбачено спеціальні прави­ла. А саме у рядках із дохода­ми такого працівника у графі 08 код категорії застрахованої особи (далі – КЗО) передбачено спеціальні позначки:

КЗО «2» – якщо працівнику з інвалідністю нараховано зарп­лату;

КЗО «66» – якщо працівнику з інвалідністю, якого призвано (прийнято) на військову служ­бу, нараховано середній заро­біток (ставка ЄСВ – 8,41%);

КЗО «36» – якщо хворів пра­цівник з інвалідністю;

КЗО «43» – якщо у відпустку у зв’язку з вагітністю та поло­гами йде працівниця з інвалід­ністю.

Якщо у звітному місяці пра­цівнику нараховано зарплату, на яку нараховувалося ЄСВ за різними ставками, то в Д1 фор­муємо окремі рядки з різними кодами КЗО в графі 08:

«1» – для зарплати, нарахо­ваної працівнику без інвалід­ності (ставка ЄСВ 22%);

«2» – для зарплати, нарахо­ваної працівнику з інвалідніс­тю (ставка ЄСВ 8,41%).

Кількість днів трудових від­носин (графа 14) у такому ви­падку заповнюється тільки в одному з двох рядків, зарплат­ному.

З Д1 відомості про працівни­ка з інвалідністю трансформу­ють до табличної частини по­даткового розрахунку:

– сума зарплати, на яку на­раховано ЄСВ за ставкою 22%, повинна потрапити в рядки 1, 1.1, 2, 2.1;

– сума виплат, на які було нараховано ЄСВ за ставкою 8,41%, – до рядків 1, 1.1, 2, 2.2;

– сума нарахованого ЄСВ за ставкою 22% – у рядки 3, 3.1, 7;

– сума нарахованого ЄСВ за ставкою 8,41% – у рядки 3, 3.2, 7.

За умови, що в Д1 відповід­ного місяця по працівнику за­значено КЗО «2», інформація про нього потрапляє у службо­ве поле податкового розрахун­ку 102 «Кількість працівників, яким відповідно до чинного за­конодавства встановлено інва­лідність».

ОЛЕНА ГАБРУК, КОНСУЛЬТАНТ З ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ, КАДРОВОЇ СПРАВИ

Право працювати за сумісництвом

Чи має право заступник дирек­тора з навчально-виховної ро­боти закладу освіти працювати за сумісництвом на посаді ви­хователя групи продовженого дня в цьому ж закладі?

М. Кліменко,

м. Суми

Умови оплати праці педагогічних праців­ників визначаються на підставі наказу Мініс­терства освіти і науки України від 26.09.2005 р. №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розря­дів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» (зі змінами, далі – наказ №557), розробленого на виконання по­станови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. №1298 «Про оплату праці пра­цівників на основі Єдиної тарифної сітки роз­рядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих га­лузей бюджетної сфери» (зі змінами), та Ін­струкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої нака­зом Міністерства освіти України від 15.04.93 р. №102, яка з 1 вересня 2005 р. застосовується в частині, що не суперечить умовам оплати праці, визначеним наказом №557.

Згідно з пп. 3 п. 4 наказу №557 працівни­кам можуть установлюватися доплати у роз­мірі до 50% посадового окладу (тарифної ставки): за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, за суміщення професій (посад), за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.

Зазначені види доплат не встановлюють керівникам навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів навчаль­них закладів, установ освіти та наукових уста­нов, їхнім заступникам.

Водночас відповідно до ст. 1021 Кодексу законів про працю України сумісництвом вва­жають виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудово­го договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фі­зичної особи.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично вико­нану роботу.

Отже, заступник директора з навчально- виховної роботи закладу освіти може працю­вати за сумісництвом на посаді вихователя групи продовженого дня на умовах трудового договору лише поза межами робочого часу за основною посадою.

ОКСАНА РІЗНІЧУК, ГОЛОВНИЙ СПЕЦІАЛІСТ ДЕПАРТАМЕНТУ ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Усі новини