ВІДПУСТКИ БЕЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРПЛАТИ І ВІДПУСКНИЙ СТАЖ – 2024І Відпускний стаж – це стаж

Відпускний стаж – це стаж роботи, який надає право на щорічну основну відпустку. Як відомо, не всі періоди роботи зараховують до відпускного стажу. Про це детально про­писано в ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. №504/96-ВР (далі – Закон про відпустки).

З 24 грудня 2023 р. набув чинності За­кон України від 22.11.2023 р. №3494-IX «Про внесення змін до деяких зако­нодавчих актів України щодо впо­рядкування надання та використан­ня відпусток, а також інших пи­тань». Суттєві зміни внесено щодо відпусток без збереження зарплати.

В саму частину 1 ст. 9 Закону про відпустки, яка визначає перелік пе­ріодів (не) роботи, що зараховують до стажу, який дає право на щоріч­ну основну відпустку, ніяких змін не вносилось. Але при визначенні тривалості щорічної відпустки слід враховувати нові норми частини 4 ст. 26 Закону про відпустки та час­тини 3 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 р. №2136-IX «Про організа­цію трудових відносин в умовах во­єнного стану» (далі – Закон №2136).

Як і раніше, не зараховувався до відпускного стажу період відпуст­ки під час дії воєнного стану, коли працівник виїхав за межі території України або набув статусу внутріш­ньо переміщеної особи (до 90 кален­дарних днів). Таку відпустку нада­ють за п. 4 ст.12 Закону №2136.

З 24 грудня 2023 р. не зараховують до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, періоди відпуст­ки без збереження зарплати:

– за згодою сторін через сімейні об­ставини (ч. 1 ст. 26 Закону про від­пустки);

– через воєнний стан (ч. 3 ст. 12 Зако­ну № 2136);

– на час загрози поширення епіде­мії, пандемії, необхідності самоізо­ляції працівника у випадках, уста­новлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичай­ної ситуації техногенного, природ­ного чи іншого характеру (частина 3 ст. 26 Закону про відпустки).

Приклад 1. Робочий рік, за який на­дають щорічну відпустку, – 20.03.2023– 19.03.2024 р. Працівник перебував у відпустці без збережен­ня зарплати за згодою сторін через воєнний стан з 01.11.2023 р. по 15.02.2024 р. (107 к. дн.).

Враховуючи, що не всі дні перебу­вання у відпустці без збереження зарплати надають право на відпус­кний стаж, розділимо ці дні до 24.12.2023 р. та після.

За період відпустки з 01.11.2023 р. по 23.12.2023 – 53 к. дн. зараховують до відпускного стажу.

За період відпустки з 24.12.2023 р. по 15.02.2024 р. – 54 к. дн. не зараховують до відпускного стажу. Отже, кіль­кість днів, які зараховують до від­пускного стажу: 366 -54 = 312 к. дн.

Окрема тема – відпускний стаж під час перебування у відпустці без збе­реження зарплати за підставами, наведеними в ст. 25 Закону про від­пустки.

Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону про відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпуст­ку, зараховують серед іншого час, коли працівник фактично не пра­цював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачу­валася заробітна плата у порядку, визначеному ст. 25 цього Закону.

Виключення відпустки без збере­ження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шес­тирічного віку, а в разі, якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (ін­сулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідності, хвора на тяжке перинатальне ура­ження нервової системи, тяжку вро­джену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологіч­не, онкогематологічне захворюван­ня, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, – до досягнення дити­ною 16-річного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з ін­валідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідності, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує па­ліативної допомоги – до досягнення дитиною 18-річного віку.

ОЛЕНА ГАБРУК, КОНСУЛЬТАНТ З ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ, КАДРОВОЇ СПРАВИ

ПУТІВКА ПРАЦІВНИКУ ТА ЧЛЕНАМ СІМ’Ї КОШТОМ РОБОТОДАВЦЯ: ПОДАТКОВІ АСПЕКТИ

З настанням літа по­стає питання оздоров­лення працівників, на­віть у цей складний пе­ріод воєнного стану у країні. Нещодавно на одному з підприємств захотіли оздоровити демобілізованого пра­цівника та членів його сім’ї.

Отже, розглянемо, як опо­даткувати путівку працівни­ку та членам сім’ї, надану коштом роботодавця.

1. ПДФО ТА ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР

Відповідно до пп. «б» п. 165.1.35 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) https :// zakon .rada .gov .ua /laws / show /2755-17#n 3699 не опо­датковується ПДФО вартість путівок на відпочинок, оздо­ровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію осіб з інвалідністю, на тери­торії України платника по­датку та/або членів його сім’ї першого ступеня спо­ріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підпри­ємств безплатно або зі зниж­кою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путів­ки (розмір знижки) не пере­вищує 5 розмірів мінімаль­ної заробітної плати, вста­новленої на 1 січня податко­вого (звітного) року.

Отже, в 2024 р. поза оподат­куванням – 35500 грн (7100,00 грн х 5) на працівника та кож­ного члена сім’ї. Сума пере­вищення буде додатковим благом із відповідним опо­даткуванням ПДФО/ВЗ.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня спо­ріднення для мети розділу IV цього Кодексу вважають­ся її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усинов­лені (пп. 14.1.263 ПКУ).

Тобто доходи, отримані працівником у вигляді вар­тості путівки на відпочинок у разі дотримання вимог пп. 165.1.35 ПКУ, не оподаткову­ють ПДФО та військовим збором.

Якщо вартість путівки (розмір знижки) перевищує встановлений пп. 165.1.35 ПКУ граничний розмір дохо­ду, то податковий агент під час нарахування (виплати) такого доходу зобов’язаний за рахунок платника подат­ку утримати ПДФО із загаль­ної вартості наданої путівки (ІПК ДФСУ від 12.03.2018 р. №938/ІПК/05-99-12-01-13).

Важливо!

Данною нормою можна скористатися за умови, що роботодавець є платником податку на прибуток (не має значення, з коригуючими різницями чи без).

Якщо роботодавець є платником єдиного податку, то такою пільгою скориста­тися не можна. В такому разі ПДФО нараховують із бази, збільшеної на коефіцієнт 1,219512. Адже мова про дохід у негрошовій формі.

А от військовий збір роз­раховуємо без коефіцієнта. В податковому розрахунку за формою №1ДФ дохід у вигля­ді наданої знижки на путів­ку відображають за ознакою доходу «156».

Приклад 1.

Роботодавець надає пра­цівникові путівку на відпо­чинок до пансіонату – 38400,00 грн.

ПДФО: (38400,00 грн х 1,219512) х 18% = 8429,26 грн, а військовий збір у сумі 38400,00 грн х 1,5% = 576,00 грн.

У випадку проведення компенсації за придбану працівником путівку суб'єкт господарювання під час на­рахування (виплати) такого доходу зобов'язаний утрима­ти, за рахунок фізичної осо­би, ПДФО та військовий збір і відобразити суми такого на­рахованого (виплаченого) до­ходу в податковому розра­хунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «126».

Приклад 2.

За умовами колективного договору роботодавець ком­пенсує працівникові вар­тість путівки на оздоровлен­ня. Сума такої компенсації становить 35000,00 грн.

ПДФО: 6300,00 грн (35000,00 х 18%), а також військовий збір у сумі 525,00 грн (35000,00 х 1,5%).

2. ЄСВ

За пп. 2.3.4 п. 2.3 розділу 2 Інструкції зі статистики за­робітної плати, затвердже­ної наказом Держстату Укра­їни від 13.01.2004 р. №5, визна­чено, що вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпо­чинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім випад­ків, вказаних у п. 3.2 розділу 3 Інструкції №5), входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.