ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ПРО СТАЖУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ

Постановою від 17.02.2023 р. №146 «Про внесення змін до постанови Кабінету Мі­ністрів України від 16 січня 2013 р. №20» Ка­бінет Міністрів України оновив порядок стажу­вання студентів вищих навчальних закладів і учнів професійно-тех­нічної освіти.

Зазначена постанова наби­рає чинності 29 квітня 2023 р. одночасно з набранням чин­ності змінами до ст. 29 Зако­ну України від 05.07.2012 р. №5067- VI «Про зайнятість на­селення» з урахуванням За­кону України від 21.09.2022 р. №2622-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих ак­тів України щодо реформу­вання служби зайнятості, со­ціального страхування на ви­падок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості на­селення, у тому числі молоді, та впровадження нових ак­тивних програм на ринку праці».

Нагадаємо, що стажуван­ня – це набуття особою прак­тичного досвіду виконання завдань та обов’язків у пев­ній професійній діяльності або галузі знань (ч. 6 ст. 18 За­кону України від 05.09. 2017 р. №2145-VIII «Про освіту»). Ме­тою стажування є набуття до­свіду з виконання професій­них завдань та обов’язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, ви­вчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій.

Строк стажування за дого­вором не може перевищува­ти шести місяців. Стажуван­ня проходять виключно сту­денти вишів та учні закладів профосвіти у вільний від на­вчання час, про що між під­приємством і стажистом укладається окремий договір про стажування. Саме поста­новою № 20 і затверджено форму такого договору. Про­аналізуємо основні зміни.

БАЗА СТАЖУВАННЯ

В оновленій постанові № 20 та в ст. 29 Закону України «Про зайнятість населення» з 29 квітня 2023 р. застосову­ється термін «роботодавець», це – юридична особа (підпри­ємство, установа, організа­ція) або фізична особа – під­приємець, яка в межах трудо­вих відносин використовує працю фізичних осіб. Отже, стажування може відбува­тись і у приватного підпри­ємця.

ХТО ТАКИЙ СТАЖИСТ?

Стажисти – це здобувачі професійної (професійно-тех­нічної), фахової передвищої, вищої освіти, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікованого ро­бітника, спеціальність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліс­та, освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра, ступені вищої освіти молодшого бакалавра або бакалавра та продовжу­ють здобувати освіту на на­ступному рівні освіти і про­ходять стажування у робото­давця за професією (спеці­альністю), за якою здобува­ється освіта, на визначених договором про стажування умовах у вільний від навчан­ня час.

ДЕ БРАТИ ІНФОРМАЦІЮ ПРО БАЗУ СТАЖУВАННЯ?

Для отримання інформації про можливість стажування та його проходження здобува­чі професійної (професійно- технічної), фахової передви­щої, вищої освіти звертають­ся до відповідних підрозділів закладів професійної (профе­сійно-технічної), фахової пе­редвищої та вищої освіти, те­риторіальних органів цен­трального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової мігра­ції, а також безпосередньо до роботодавців.

ЧИ ВИНИКАЮТЬ ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ПІД ЧАС СТАЖУВАННЯ?

Під час стажування трудо­ві відносини не виникають. Стажування проводиться під керівництвом працівника, визначеного роботодавцем, який разом зі стажистом роз­робляє індивідуальну про­граму стажування за відпо­відною професією або на від­повідній посаді та перелік робіт.

До речі, робота керівників стажування, призначених ро­ботодавцем із числа його працівників, може оплачува­тися роботодавцем за раху­нок коштів, передбачених на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації ка­дрів, додатково на строк ста­жування щомісяця у розмі­рах не менше 5% суми осно­вної заробітної плати, яку вони отримують за основним місцем роботи.

ОНОВЛЕННЯ ТИПОВОЇ ФОРМИ ДОГОВОРУ

Підставою для стажуван­ня є договір. У новій редакції затверджено форму заяви про прийняття на стажуван­ня та Типову форму договору про стажування здобувачів професійної (професійно-тех­нічної), фахової передвищої, вищої освіти у роботодавця. Договір про стажування укладають роботодавець та стажист (у разі досягнення ним повноліття) або його батьки, інші законні пред­ставники. Договір про стажу­вання укладають у двох при­мірниках, кожен з яких збері­гається у сторін такого дого­вору.

СТАЖУВАННЯ В ТРУДОВІЙ КНИЖЦІ

Як і раніше, запис про про­ходження стажування вно­сять до трудової книжки (па­перової) за її наявності. У разі її відсутності на вимогу працівника трудову книжку оформлюють згідно із зако­нодавством.

ВНЕСЕННЯ ЗАПИСІВ ПРО СТАЖУВАННЯ ДО РЕЄСТРУ ЗАСТРАХОВАНИХ ОСІБ

Із 29 квітня 2023 р. стає обов’язковим внесення відо­мостей про проходження ста­жування до Реєстру застрахо­ваних осіб Державного реє­стру загальнообов’язкового державного соціального страхування в порядку, вста­новленому Пенсійним фон­дом України за погодженням із Мінсоцполітики. За анало­гією з трудовою діяльністю запис вноситься створенням відповідного електронного запису в електронному кабі­неті страхувальника або за­страхованої особи на вебпор­талі електронних послуг ПФУ, до якого буде потрібно додавати скановані копії до­кументів, на підставі яких створюється запис.

ЧИ ЗАЗНАЧАТИ СТАЖИСТА В Д5 ПОДАТКОВОГО РОЗРАХУНКУ?

Як зазначалось вище, ста­жування – це не трудові і не цивільно-правові відносини. А отже, в Д5, Д1 та 4ДФ подат­кового розрахунку стажиста зазначати не потрібно.

Водночас ч. 3 ст. 29 Закону №5076 передбачено, що в разі, коли в період стажування особа виконує професійні ро­боти, роботодавець за всі ро­боти, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими сис­темами оплати праці за нор­мами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надба­вок. Жоден інший договір, зокрема договір про стажу­вання, не є підставою для ви­плати саме заробітної плати.

Таким чином, якщо зі ста­жистом на період його стажу­вання укладають строковий трудовий договір на роботу у вільний час, то роботодавець повинен платити зарплату. В такому разі стажист як на­йманий працівник буде відо­бражатися в податковому розрахунку та додатках до нього.

ОЛЕНА ГАБРУК, КОНСУЛЬТАНТ З ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ, КАДРОВОЇ СПРАВИ

ДИСТАНЦІЙНА РОБОТА ТА ЇЇ СТРОК

На «гарячу профспілкову лінію» звернулися з питанням щодо строку, на який може бути запро­ваджена дистанційна форма ор­ганізації праці.

зі ч. 1 ст. 60-2 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП, дистанційна робота – це фор­ма організації праці, за якої працівник виконує ро­боту поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором праців­ника та з використанням інформаційно-комуніка­ційних технологій.

Як зазначено у п. 6-1 ч.1 ст.24 КЗпП, при укла­данні трудового договору про дистанційну роботу є обов’язковим додержання письмової форми тру­дового договору. Типову форму трудового догово­ру про дистанційну роботу затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сіль­ського господарства України «Про затвердження типових форм трудових договорів про надомну та дистанційну роботу» від 05.05.2021 № 913-21 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 06 липня 2021 р. за № 886/36508.

Таким чином, з працівником з дистанційною формою організації праці передбачено укладання письмової форми трудового договору в обов’язковому порядку. У Типовій формі трудового договору про дистанційну роботу визначені умови дистанційної роботи, в тому числі повинен бути ви­значений строк дії трудового договору.

До відома: Трудовий договір – це угода між пра­цівником та роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець – фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необ­хідні для виконання роботи, передбачені законо­давством про працю, колективним договором і уго­дою сторін. (ст. 21 КЗпП України)

Залежно від строку трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за пого­дженням сторін; таким, що укладається на час ви­конання певної роботи (ч. 1 ст. 23 КЗпП).

За загальним правилом трудовий договір укла­дається безстроково, проте у випадках чітко визна­чених у трудовому законодавстві (ч. 2 ст. 23 КЗпП) роботодавець та працівник все ж можуть укласти строковий трудовий договір.

На підставі вищезазначеного, оскільки трудо­вий договір це угода між працівником та робото­давцем, то під час укладення письмового трудово­го договору про дистанційну роботу строк дії ви­значається сторонами самостійно в самому дого­ворі.

Мінімальний строк трудового договору, як і мак­симальний, законодавством не встановлений.

(За використанням матеріалів: https :// dsp . gov . ua / faq / iakyi -

08.07.2024

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини