ЩОДО ВИПЛАТИ ГРОШОВОЇ ТА МАТЕРІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ

ДЛЯ ВИРІШЕННЯ СОЦІАЛЬНО- ПОБУТОВИХ ПИТАНЬ ОКРЕМИМ ПРАЦІВНИКАМ

Окремі державні службовці були увільнені від роботи у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації зі збереженням місця роботи і посади. Через деякий час у зв’язку зі звільненням з військової служ­би вони приступили до вико­нання своїх обов’язків.

Під час перебування на військовій службі зазначені працівники отримали у 2023 р. грошову допомогу на оздоров­лення та матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань за місцем проходження служби.

Чи маємо право виплатити гро­шову допомогу та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань після звільнення з військової служби?

О. Герасименко, м. Львів.

Закон України від 10.12.2015 р. №889- VIII «Про державну службу» (далі – Закон №889) установлює єдину систему оплати праці дер­жавних службовців.

Статтею 57 Закону №889 перед­бачено, що державним службов­цям надають щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої від­пустки, з виплатою грошової допо­моги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Згідно зі ст. 54 Закону №889 дер­жавним службовцям може надава­тися матеріальна допомога для ви­рішення соціально-побутових пи­тань (далі – матеріальна допомо­га). Порядок надання та розмір та­кої допомоги визначає Кабінет Мі­ністрів України.

Порядком надання державним службовцям матеріальної допомо­ги для вирішення соціально-побу­тових питань, затвердженим по­становою Кабінету Міністрів Укра­їни від 08.08.2016 р. № 500, визначе­но, що державним службовцям ма­теріальна допомога може надава­тися один раз на рік у розмірі, що не перевищує середньомісячної за­робітної плати, на підставі особис­тої заяви у порядку, затверджено­му керівником державної служби.

Рішення про надання матеріаль­ної допомоги державним службов­цям приймає керівник державної служби у державному органі в межах затвердженого фонду опла­ти праці.

Водночас зазначаємо, що поря­док проходження служби військо­вослужбовцями визначають спеці­альні нормативно-правові акти, які покладають на них додаткові обов’язки і відповідальність, зокре­ма, Закони України «Про військо­вий обов’язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон).

Статтею 9 Закону передбачено, що держава гарантує військовос­лужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам вій­ськової служби, стимулює закрі­плення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення ви­значають залежно від посади, вій­ськового звання, тривалості, інтен­сивності та умов військової служ­би, кваліфікації, наукового ступе­ня і вченого звання військовослуж­бовця. Грошове забезпечення ви­плачують у розмірах, що встанов­лює Кабінет Міністрів України. По­рядок виплати грошового забезпе­чення визначає міністр оборони України, керівники центральних органів виконавчої влади, які ма­ють у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівники розвідувальних органів України.

Військовослужбовцям, крім вій­ськовослужбовців строкової вій­ськової служби, надають щорічні основні відпустки зі збереженням грошового, матеріального забезпе­чення та наданням грошової допо­моги на оздоровлення у розмірі мі­сячного грошового забезпечення (ст. 10 Закону).

Відповідно до Закону Кабінет Міністрів України прийняв поста­нову від 30.08.2017 р. № 704 «Про гро­шове забезпечення військовослуж­бовців, осіб рядового і начальниць­кого складу та деяких інших осіб» (зі змінами, далі – постанова №704).

За підпунктом 3 п. 5 постанови №704 керівники відповідних дер­жавних органів мають право у межах асигнувань, що виділяють­ся на їхнє утримання, надавати один раз на рік військовослужбов­цям (крім військовослужбовців строкової військової служби) мате­ріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у роз­мірі, що не перевищує їхнього мі­сячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забез­печення.

Виходячи з викладеного, дер­жавний службовець має право на виплату грошової допомоги (за на­явності права на щорічну основну оплачувану відпустку) та матері­альної допомоги, оскільки підста­ви для виплати зазначених допо­мог військовослужбовцям та дер­жавним службовцям регулюють різні закони та нормативно-право­ві акти.

ПРАВО НА ВИПЛАТУ МАТЕРІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ

Чи мають право робітники, зайняті обслуговуванням судів, на отримання двох матеріальних допомог (напри­клад, матеріальної допомоги на вирішення соціально- побутових питань і матеріальної допомоги на оз­доровлення), чи лише на одну в розмірі середньомісячної заробітної плати?

О. Шолуденко, Полтавська обл.

Оплату праці робітників, зайня­тих обслуговуванням органів вико­навчої влади, органів прокурату­ри, судів та інших державних орга­нів (далі – робітники), визначено наказом Мінекономіки України від 23.03.2021 р. №609 «Про умови опла­ти праці робітників, зайнятих об­слуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших орга­нів» (далі – наказ №609).

Відповідно до пп. 2.2. п. 2 наказу №609 керівники мають право в межах установленого фонду опла­ти праці та граничної чисельності працівників надавати матеріальну допомогу, у тому числі на оздоров­лення, у розмірі середньомісячно­го заробітку, крім матеріальної до­помоги на поховання.

Отже, для робітників передбаче­но виплату однієї матеріальної до­помоги (на оздоровлення, вирішен­ня соціально-побутових питань тощо) на рік у розмірі середньомі­сячного заробітку.

ОКСАНА РІЗНІЧУК, ГОЛОВНИЙ СПЕЦІАЛІСТ ДЕПАРТАМЕНТУ ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ВІДПУСТКИ БЕЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРПЛАТИ І ВІДПУСКНИЙ СТАЖ – 2024