ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЩОДО ЗБЕРІГАННЯ ПЛАТНИКАМИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ ПЕРВИННИХ ДОКУМЕНТІВ

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 По­даткового кодексу України (зі змінами, далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та плат­ники єдиного пода­тку третьої групи, які не є платниками по­датку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі через помісячне відображення отри­маних доходів.

При цьому фізичні осо­би – підприємці – платни­ки єдиного податку тре­тьої групи ведуть облік доходів і витрат від ви­робництва та реалізації власної сільськогоспо­дарської продукції окре­мо від обліку доходів і ви­трат від здійснення ін­ших видів підприємниць­кої діяльності (абзац 3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Облік доходів та ви­трат може вестися в папе­ровому та/або електро­нному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (абзац 4 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Відповідно до абзаців 1–2 п. 44.1 ст. 44 ПКУ для ці­лей оподаткування плат­ники податків зобов’язані вести облік доходів, ви­трат та інших показників, пов’язаних із визначен­ням об’єктів оподаткуван­ня та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, ре­гістрів бухгалтерського обліку, фінансової звіт­ності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і збо­рів, ведення яких передба­чено законодавством.

Платникам податків забороняється формуван­ня показників податкової звітності, митних декла­рацій на підставі даних, не підтверджених доку­ментами, визначених аб­зацом 1 п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог зако­нодавства, контроль за дотриманням якого по­кладено на контролюючі органи, протягом визна­чених законодавством строків, але не менше:

2555 днів – для доку­ментів та інформації, не­обхідних для здійснення податкового контролю відповідно до ст. 39 і 39 примітки 2 ПКУ (пп. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ); 1825 днів – для первинних до­кументів, регістрів бух­галтерського обліку, фі­нансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законо­давством, що складають­ся, зокрема, фізичними особами – підприємцями, у тому числі такими, що обрали спрощену систему оподаткування, щодо ви­плачених нерезиденту до­ходів (прибутків) із дже­релом їх походження з України, що оподаткову­ють у порядку, визначе­ному п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з пп. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (пп. 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);

1095 днів – для інших документів, на які не по­ширюються вимоги під­пунктів 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (пп. 44.3.3 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);

1095 днів – для доку­ментів, пов’язаних із ви­конанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого по­кладено на контролюючі органи, включаючи до­звільні документи (пп. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

Строки зберігання до­кументів та інформації, визначені п. 44.3 ст. 44 ПКУ, розраховують із дня подання податкової звіт­ності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої викорис­товують зазначені доку­менти та/або інформа­цію, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подан­ня такої звітності, а для документів, пов’язаних із виконанням вимог іншо­го законодавства, контр­оль за дотриманням яко­го покладено на контро­люючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвіль­них документів – з дня за­вершення строку їх дії).

У разі ліквідації плат­ника податків, зокрема, документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника по­датків не менш як 1825 днів, що передували даті ліквідації платника по­датків, у встановленому законодавством порядку передають до архіву.

Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, пе­редбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.

Отже, ст. 44 ПКУ вста­новлено мінімальні стро­ки зберігання документів та інформації, пов’язаних з обчисленням та спла­тою податків і зборів зі збільшенням цього стро­ку при проведенні проце­дури оскарження у разі визначення сум зобов’язань контролюючими ор­ганами.

Відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ тимчасово, до 1 серпня 2023 р., для плат­ників податків та контр­олюючих органів зупиня­ється перебіг строків, ви­значених податковим за­конодавством та іншим законодавством, контр­оль за дотриманням яко­го покладено на контро­люючі органи, крім ви­падків, передбачених пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 роз­ділу XX ПКУ.

За незберігання пер­винних документів, на підставі яких здійснював­ся облік доходів, до фізич­них осіб – підприємців – платників єдиного подат­ку першої і другої груп та платників єдиного подат­ку третьої групи, які не є платниками ПДВ, засто­совують штрафи відпо­відно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема незабезпе­чення платником подат­ків зберігання первинних документів із питань об­числення і сплати подат­ків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання тяг­нуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накла­дення штрафу в розмірі 2040 грн.

Штрафи, передбачені п. 121.1 ст. 121 ПКУ, не за­стосовують до фізичних осіб – підприємців – плат­ників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного подат­ку третьої групи, які не є платниками ПДВ, за не­зберігання первинних до­кументів, які підтверджу­ють витрати на придбан­ня товарів/послуг.

Водночас на підставі пп. 69.28. п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ уста­новлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили ді­яльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред’явити пер­винні документи, на під­ставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ за­стосовують спеціальні правила для підтвер­дження даних, визначе­них у податковій звітнос­ті.

ВІКТОРІЯ КОВАЛЬЧУК, ЗАСТУПНИК НАЧАЛЬНИ­КА ВІДДІЛУ ВЕДЕННЯ ОБЛІКОВИХ СПРАВ ПЛАТНИКІВ ДПІ У ГОЛОСІЇВСЬКОМУ РАЙОНІ ГУ ДПС У м. КИЄВІ

ЗБІЛЬШЕНО МІНІМАЛЬНИЙ РОЗМІР ДОПОМОГИ ПО БЕЗРОБІТТЮ

20 жовтня набула чин­ності постанова Фонду загальнообов’язкового державного соціаль­ного страхування Укра­їни на випадок безро­біття, якою збільшено мінімальний розмір допомоги по безробіт­тю окремим категорі­ям громадян.

Допомогу по безробіттю в розмірі 1500 грн установлено:

– для молоді, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно - технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних;

– для застрахованих осіб, визнаних в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що пе­редували реєстрації безробітним, мають страхо­вий стаж менш ніж сім місяців, за даними Держав­ного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, або звільнені з останнього місця роботи через порушен­ня трудової дисципліни та набрання законної сили рішеннями судів.

Мінімальну допомогу по безробіттю в розмірі 2500 грн отримуватимуть:

– застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менш ніж сім місяців;

– працівники та гіг-спеціалісти юридичних осіб, що перебувають у статусі ре­зидента «Дія Сіті»;

– внутрішньо переміщені особи або особи, які перебу­вають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, які не мають документів про періоди стра­хового стажу, трудової діяльності, заробітну плату;

– взяті на облік внутрішньо переміщені особи або особи, які не мають документів, необхідних для надання ста­тусу безробітного.

Норма, що стосується мінімального розміру допо­моги по безробіттю, центри зайнятості застосовувати­муть із 31 липня 2023 року.

КОМУ РОБОТОДАВЦІ м. КИЄВА ГОТОВІ ПЛАТИТИ БІЛЬШЕ?

Незважаючи на те що в країні другий рік по­спіль триває війна, в столиці є багато прива­бливих вакансій із ви­сокою зарплатою.

Фахівцям ІТ-індустрії роботодав­ці Києва готові платити найбільше. Незаперечними лідерами в цьому списку є інженери з програмного за­безпечення комп’ютерів (119 тис. грн). За ними йдуть фахівці з розроб­ки та тестування програмного за­безпечення (59 тис. грн), інженери- програмісти (46 тис. грн) та техніки- програмісти (43 тис. грн).

Добре оплачуються вакансії вій­ськовим: командири відділень та бо­йові медики отримують по 45 тис. грн, стрільці – понад 39 тис. грн. Ви­соко цінується й праця зв’язківців – інженерам та операторам електрозв’язку обіцяють платити не менше 42 тис. грн.

У ТОП високооплачуваних також вакансії лікарів. Зарплата у плас­тичних хірургів становить 40 тис. грн

24.12.2023

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини