ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНОГО І ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ДЛЯ ДОБРОВОЛЬЦЯ ТРО

Згідно з п. 21, 27 Поло­ження про добровольчі формування територіаль­них громад, затвердженого постановою Кабінету Міні­стрів України від 29.12.2021 р. № 1449 (далі – Положен­ня), Міністерство оборони України видало наказ від 07.03.2022 р. № 84 «Про за­твердження форми контр­акту добровольця терито­ріальної оборони та посвід­чення добровольця терито­ріальної оборони», яким за­тверджено форму контрак­ту добровольця територі­альної оборони (далі – Контракт).

Пунктом 3 Контракту ви­значено, що на доброволь­ця територіальної оборони, який уклав цей Контракт, поширюються гарантії со­ціального і правового за­хисту, передбачені Зако­ном України «Про соціаль­ний і правовий захист вій­ськовослужбовців та чле­нів їх сімей» та ст. 119 Ко­дексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Частиною 1 ст. 119 КЗпП передбачено, що на час ви­конання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законо­давством України ці обов’язки можуть здійсню­ватись у робочий час, пра­цівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заро­бітку.

Отже, на нашу думку, роботодавець вправі вима­гати від добровольця – чле­на добровольчого форму­вання територіальної гро­мади (далі – ФТГ) підтвер­дження того, що виконан­ня поставлених команди­ром завдань здійснюється у робочий час.

Згідно з Положенням про ДФТГ командир добро­вольчого формування є відповідальним за його ді­яльність, визначає завдан­ня членам добровольчого формування з урахуван­ням їхніх спроможностей (п. 3 Положення). Також до функцій командира ДФТГ належить контроль за до­держанням умов контрак­ту та припинення контрак­ту у разі порушення добро­вольцем його умов (п. 23 Положення).

Відтак вважаємо, що саме командири ДФТГ ма­ють здійснювати, в тому числі на вимогу доброволь­ця чи його роботодавця, підтвердження виконання поставлених командиром завдань територіальної оборони у робочий час.

Форму такого підтвер­дження не визначено зако­нодавством, тож командир може здійснювати підтвер­дження будь-якими належ­ним чином засвідченими документами, які достат­ньою мірою вказують на за­лучення добровольця до ви­конання завдань територі­альної оборони в його робо­чі (згідно з визначеним ро­ботодавцем режимом) дні.

При цьому право на збе­реження середнього заро­бітку зазначеним категорі­ям працівників виникає з дати укладення Контракту.

Водночас слід зауважи­ти, що під час перебування працівника у відпустці без збереження заробітної пла­ти середній заробіток за ним не зберігається, оскільки виконання дер­жавних або громадських обов’язків працівником здійснюється у неробочий час.

ВНЕСЕННЯ ЗАПИСІВ ДО ТРУДОВОЇ КНИЖКИ ПРИ ЗВІЛЬНЕННІ

Чи має право роботодавець внести запис до трудової книжки працівника, який звільнився, після дня припи­нення ним трудового догово­ру?

Ю. Черняхівська,

Львівська обл.

Трудові книжки заповнюють згідно з Ін­струкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою нака­зом Міністерства праці, Міністерства юс­тиції і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.08.93 р. за № 110 (далі – Інструкція).

Пунктом 2.3 Інструкції передбачено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з фор­мулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції всі запи­си в трудовій книжці про прийняття на ро­боту, переведення на іншу постійну робо­ту або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносить власник або упо­вноважений ним орган після видання на­казу (розпорядження), але не пізніше тиж­невого строку, а в разі звільнення – у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Також згідно зі ст. 47 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпоряджен­ня) про звільнення, письмове повідомлен­ня про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 цього Кодексу, а також на вимогу праців­ника внести належні записи про звільнен­ня до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Отже, роботодавець на вимогу праців­ника повинен внести належні записи про звільнення до трудової книжки в день його звільнення. Можливості внесення до трудових книжок записів про звільнення після дня припинення трудового договору Інструкцією не передбачено.

Добірку підготувала Оксана РІЗНІЧУК, головний спеціаліст Директорату праці та зайнятості Міністерства економіки України

ОБЧИСЛЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ЗАРПЛАТИ ДЛЯ ВИПЛАТИ ВИХІДНОЇ ДОПОМОГИ

Мене, державного службовця, звільни­ли з 1 березня 2023 р. на підставі п. 1 ст. 87 Закону України «Про дер­жавну службу» (лік­відація державного органу). Однак у січ­ні 2023 р. я перебу­вав у відпустці без збереження заробіт­ної плати. Які місяці будуть враховувати­ся при розрахунку середньої заробітної плати для виплати вихідної допомоги?

Т. Шолуденко,

м. Ужгород

Обчислення середньої за­робітної плати для ви­плати вихідної допомоги при звільненні прово­диться згідно з Порядком обчислення середньої за­робітної плати, затвер­дженим постановою Ка­бінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (зі змі­нами, далі – Порядок).

На підставі п. 2 Порядку в усіх інших випадках, крім оплати часу від­пустки та компенсації за невикористану відпуст­ку, середньомісячна за­робітна плата обчислю­ється виходячи з виплат за останні два календар­них місяці роботи, що пе­редують події, з якою пов’язана відповідна ви­плата.

Тобто обчислення серед­ньої заробітної плати для виплати вихідної до­помоги при звільненні проводиться виходячи з виплат за останні два ка­лендарних місяці робо­ти, що передують міся­цю звільнення.

Абзацом 6 п. 2 Порядку встановлено, що час, протягом якого праців­ники згідно з чинним за­конодавством або з ін­ших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключають із розрахун­кового періоду.

До цього часу належить, зокрема, час відпустки без збереження заробіт­ної плати.

Водночас Порядок не містить вимог, що розра­хункові місяці мають бути повністю відпра­цьовані.

Отже, у зазначеному в запитанні випадку об­числення середньої заро­бітної плати для нараху­вання вихідної допомоги при звільненні має здій­снюватися виходячи з нарахованої заробітної плати за лютий 2023 року.

Згідно з п. 8 Порядку у випадку, коли середня місячна заробітна плата визначена законодав­ством як розрахункова величина для нарахуван­ня виплат і допомоги, вона обчислюється мно­женням середньоденної заробітної плати на се­редньомісячне число ро­бочих днів у розрахунко­вому періоді.

Середньоденна заробітна плата обчислюється ді­ленням заробітної плати за фактично відпрацьова­ні протягом двох місяців робочі дні на число від­працьованих робочих днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розрахову­ється діленням на два су­марного числа робочих днів за останні два ка­лендарних місяці згідно з графіком роботи під­приємства, встановле­ним із дотриманням ви­мог законодавства.

ОКСАНА ГУЗЕНКО, ГОЛОВНИЙ СПЕЦІАЛІСТ ДИРЕКТОРАТУ ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

СТОРІНКУ ПІДГОТОВЛЕНО ЗА МАТЕРІАЛАМИ ГАЗЕТИ «ПРАЦЯ ТА ЗАРПЛАТА»

10.07.2023

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини