ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ПОРЯДОК ОБЧИСЛЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПІД ЧАС ПРОСТОЮ

Працювала оператором верстатів у державному підприємстві, але була звільнена у зв’язку зі скоро­ченням штату. Перед звільненням із лютого до ли­стопада 2022 р. перебувала у простої з оплатою 2/3 тарифної ставки.

Як розраховується вихідна допомога і компенсація днів невикористаної відпустки в моєму випадку?

Хто має здійснювати кон­троль за дотриманням зако­нодавства про працю на підприємстві?

Ю. Черкашина, Вінницька обл.

На підставі абзацу 1 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (зі змінами, далі – По­рядок), для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за неви­користані відпустки проводиться ви­ходячи з виплат за останні 12 кален­дарних місяців роботи, що переду­ють місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикорис­тані відпустки.

Абзацом 6 п. 2 Порядку встановле­но, що час, протягом якого працівни­ки згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не пра­цювали і за ними не зберігався заро­біток або зберігався частково, виклю­чають із розрахункового періоду.

До цього часу належить, зокрема, час простою не з вини працівника, який оплачений частково.

Згідно з п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати для опла­ти часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводить­ся діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьо­ваний період на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключають святкові та неробочі дні, встановлені законодавством (ст. 73 Кодексу зако­нів про працю України, далі – КЗпП). Отриманий результат множать на число календарних днів відпустки.

Водночас зазначаємо, що згідно з ч. 6 ст. 6 Закону України «Про органі­зацію трудових відносин в умовах во­єнного стану», який набрав чинності 24.03.2022 р., у період дії воєнного ста­ну норми ст. 73 КЗпП не застосову­ються.

Нарахування середньомісячної за­робітної плати для виплати вихідної допомоги при звільненні здійсню­ють виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що пере­дують місяцю звільнення.

Згідно з абзацом 4 п. 2 Порядку, якщо протягом останніх двох кален­дарних місяців, що передують міся­цю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня за­робітна плата обчислюється виходя­чи з виплат за попередні два місяці роботи.

Якщо у працівника відсутній роз­рахунковий період, то середня заро­бітна плата обчислюється відповід­но до абзаців 3-5 п. 4 Порядку (абзац 7 п. 2 Порядку).

Абзацом 3 п. 4 Порядку передбаче­но: якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установле­них йому в трудовому договорі та­рифної ставки, посадового (місячно­го) окладу.

Згідно з абзацом 4 п. 4 Порядку, якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законо­давством розміру мінімальної заро­бітної плати, середня заробітна пла­та розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної пла­ти на час розрахунку. У разі укладен­ня трудового договору на умовах не­повного робочого часу розрахунок проводять із розміру мінімальної за­робітної плати, обчисленого пропо­рційно до умов укладеного трудово­го договору.

Якщо розрахунок середньої заро­бітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється множенням посадово­го окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахун­кового періоду (абзац 5 п. 4 Порядку).

Відповідно до п. 8 Порядку у ви­падку, коли середня місячна заробіт­на плата визначена законодавством як розрахункова величина для нара­хування виплат і допомоги, вона об­числюється множенням середньо­денної заробітної плати на середньо­місячне число робочих днів у розра­хунковому періоді.

При обчисленні середньої заробіт­ної плати за два місяці виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна за­робітна плата визначається ділен­ням суми, розрахованої відповідно до абзацу 5 п. 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два ка­лендарних місяці, що передують мі­сяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Середньомісячне число робочих днів розраховують діленням на два сумарного числа робочих днів за останні два календарних місяці згід­но з графіком роботи підприємства, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

Щодо контролю за дотриманням законодавства про працю, то відпо­відно до Положення про Державну службу України з питань праці, за­твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96, Держпраці та її територіальні органи здійснюють державний контроль за дотриманням законодав­ства про працю юридичними особа­ми, у тому числі їхніми структурни­ми та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фі­зичними особами, які використову­ють найману працю, а також вико­навчими органами міських рад міст обласного значення, сільських, се­лищних, міських рад об’єднаних те­риторіальних громад та центральни­ми органами виконавчої влади.

ОКСАНА ГУЗЕНКО, ГОЛОВНИЙ СПЕЦІАЛІСТ ДИРЕКТОРАТУ ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

УРАХУВАННЯ ПРЕМІЇ ПІД ЧАС ОБЧИСЛЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ЗАРПЛАТИ

Як урахувати премію та інші заохочувальні виплати за підсумками ро­боти за певний період під час обчислення середньої заробітної плати, якщо період, за який нараховано премію працівникам, відпрацьовано частково?

Т. Опанасенко,

м. Київ

Згідно з частиною 1 абзацу 3 п. 3 Порядку обчис­лення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (зі змінами, далі – Порядок), премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні ви­плати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати врахо­вують у заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, почина­ючи з місяця, в якому вони нараховані.

Частиною 2 абзацу 3 п. 3 Порядку встановлено, що для врахування премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період необхідно до заробітку відповідних місяців розра­хункового періоду додати частину, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робо­чих днів періоду, за який вони нараховані, та мно­женням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розра­хунковий період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2022 р. №486 «Про внесення змін до Порядку об­числення середньої заробітної плати» абзац 3 п. 3 Порядку доповнено нормою, якою встановлено об­меження суми премії чи іншої заохочувальної ви­плати фактичним розміром такої виплати та виз­начено, що якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівник відпрацював частково, то під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

Отже, у випадках, коли період, за який нарахова­но премію чи іншу заохочувальну виплату, працівник відпрацював частково, при обчисленні середньої заробітної плати сума премії чи іншої заохочувальної виплати обмежується фактичним розміром такої виплати.

Обмеження суми премії чи іншої заохочувальної виплати її фактичним розміром необхідно засто­совувати до загальної суми такої виплати за всі місяці, що включають до розрахункового періоду, при кожному обчисленні середньої заробітної плати.

ОКСАНА ГУЗЕНКО, ГОЛОВНИЙ СПЕЦІАЛІСТ ДИРЕКТОРАТУ ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

СТОРІНКУ ПІДГОТОВЛЕНО ЗА МАТЕРІАЛАМИ ГАЗЕТИ «ПРАЦЯ ТА ЗАРПЛАТА»

10.03.2023

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини