ГРОМАДЯНИ, ПОСТРАЖДАЛІ ВІД ВІЙНИ, МАЮТЬ ПРАВО НА ЖИТЛО
Федерація профспілок України
звернулась з листом до Прем’єр-міністра Україна Дениса Шмигаля щодо
необхідності внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у
державному бюджеті для надання пільгового довгострокового державного кредиту
внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції
(АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання
житла.
У листі, зокрема,
зазначено, що воєнна російська агресія ще більше загострила вже існуючу з 2014
року проблему із забезпеченням житлом переміщених громадян. Разом із запланованим
державою відновленням зруйнованого житлового фонду вагомим та ефективним інструментом
вирішення житлових проблем внутрішньо переміщених осіб є Програма пільгового
кредитування внутрішньо переміщених осіб, учасників проведення
антитерористичної операції (АТО) та/або учасників проведення операції
Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла, яка реалізується відповідно до
постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 № 980.
Однак, ФПУ вважає, що окремі
положення Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для
надання пільгового довгострокового державного кредиту, потребують змін,
зокрема щодо:
●
збільшення граничного віку
нерухомості, на придбання якої можуть спрямовуватися кредитні кошти, та
встановлення максимального віку 50 років для збудованої та 35 років для
реконструйованої житлової нерухомості;
●
збільшення максимального
строку надання кредиту до 30 років та збільшення віку позичальника для
виконання зобов’язань за кредитним договором до 65 або 70 років;
●
збільшення нормативної
площі житла на одинокого громадянина;
●
погашення кредиту за рахунок
бюджетних коштів у разі загибелі позичальника – учасника бойових дій;
●
надання пільг сім’ям учасників
бойових дій, які загинули, захищаючи територіальну цілісність України.
ДЕПАРТАМЕНТ ПРОФСПІЛКОВОГО РУХУ ТА ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКИМИ
ОРГАНІЗАЦІЯМИ АПАРАТУ ФПУ
ВИВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ
ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ
На гарячу профспілкову лінію звертаються з питанням щодо терміну попередження
працівників при їх вивільненні під час воєнного стану.
Згідно з частинами першою і
третьою статті 49-2 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), про
наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 2
місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва
і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення в зв’язку зі змінами в організації
виробництва й праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові
іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім
випадків, визначених КЗпП.
Частиною четвертою
статті 49-2 КЗпП передбачено, що вимоги частин першої – третьої цієї статті не
застосовуються до працівників, які вивільняються в зв’язку зі змінами в
організації виробництва й праці, пов’язаними з виконанням заходів під час
мобілізації, на особливий період. Положення частини четвертої статті 49-2
КЗпП стосуються виключно тих працівників, зміна організації виробництва й
праці яких безпосередньо пов’язана з виконанням заходів під час мобілізації, на
особливий період.
Відповідно до статті 1 Закону України
«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація – це комплекс
заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки,
діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в
умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових
формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – на організацію
й штати воєнного часу. Для працівників підприємств, установ, організацій, у
яких зміни в організації виробництва й праці не пов’язані з виконанням мобілізаційних
завдань, які продовжують роботу під час воєнного стану та не залучаються до
мобілізаційних заходів, вимоги частин першої – третьої статті 49-2 КЗпП
застосовуються в повному обсязі.
З огляду на вищевикладене, у випадку
вивільнення працівників під час дії воєнного стану в зв’язку зі змінами в
організації виробництва й праці, не пов’язаними з виконанням мобілізаційних
завдань, застосовується порядок, передбачений Главою ІІІ-А КЗпП, за винятком
вимог статті 43 щодо попередньої згоди виборного органу первинної
профспілкової організації на звільнення працівника. Оскільки відповідно до
частини другої статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в
умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX, у період дії
воєнного стану норми статті 43 КЗпП не застосовуються, крім випадків
звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до
профспілкових органів.
ДЕПАРТАМЕНТ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ АПАРАТУ ФПУ
СПЛАТА
ПРОФВНЕСКІВ ПІД ЧАС ПРОСТОЮ
Відповідно
до частини першої статті 34 Кодексу законів про працю України, простій – це
зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов,
необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Згідно
з частиною першою статті 113 КЗпП, час простою не з вини працівника, в тому
числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів
України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки
встановленого працівникові розряду (окладу).
Слід
зауважити, що відповідно до частини четвертої статті 113 КЗпП, час простою з
вини працівника не оплачується. Отже, працівник під час простою залишається у
трудових відносинах, роботодавець зобов’язаний нараховувати такому працівникові
заробітну плату у розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки, проводити
з неї всі необхідні відрахування до бюджету і страхових фондів, а також
утримувати членські профспілкові внески та перераховувати їх на рахунок
профспілки. Роботодавець не має права відмовитись утримувати або затримувати
перерахування цих коштів, оскільки в нього відсутні для цього правові підстави.
У відповідності до частини 3 статті 42 Закону України «Про професійні спілки,
їх права та гарантії діяльності», за наявності письмових заяв працівників, які
є членами профспілки, роботодавець щомісячно та безоплатно утримує із зарплати
й перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників
відповідно до укладеного колективного договору або окремої угоди в терміни,
визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування
цих коштів.
Волевиявлення
працівника викладено у заяві про відрахування членських профспілкових внесків.
ДЕПАРТАМЕНТ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ
25.06.2022
|