« на головну 03.03.2021
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1094)
18
Лютий
 
Інтерв’ю
 
Як себе проявили в цьому кризовому році профспілки? Що вдалося у відстоюванні прав трудящих?

Як себе проявили в цьому кризовому році профспілки? Що вдалося у відстоюванні прав трудящих?


РУБРИКИ


Передплата





Статті Юридична сторінка

ПРАВОВИЙ СТАТУС МАЙНА ФПУ

ПРАВОВИЙ СТАТУС МАЙНА ФПУ

Інформація, яку потрібно знати членам профспілок, стосовно правового статусу майна ФПУ

На численні запити членів Профспілки щодо майна Федерації профспілок України, його статусу та права кожного працюючого ним користатися, роз яснення надає адвокат Профспілки.

  03.11.2020р. Печерський районний суд м. Києва наклав арешт на майно, що знаходилось у користуванні Федерації професійних спілок України, через підозру у їх незаконному відчуженні, про що свідчить справа № 757/47315/20-к.

  Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України», службовими особами Федерації професійних спілок України та інших суб`єктів господарської діяльності привласнено ряд об`єктів нерухомого майна державної власності в особливо великих розмірах.

 Суд визначив необхідним накласти арешт на майно ФПУ відповідно до переліку на підставі частини 10 ст.170 Кримінального процесуального кодексу України.

  З метою дотримання єдиної позиції з ФПУ, висловленої у ЗМІ, стосовно правового статусу майна ФПУ, профспілкові організації працівників АПК України повинні знати та дотримуватися у своїй роботі наступних позицій.

 У жовтні 1990 року відбувся XV з'їзд профспілок України, який за рішенням делегатів був перетворений у І Установчий з'їзд незалежних профспілок України, на якому було прийнято Декларацію про утворення Федерації незалежних профспілок України і проголошено незалежність профспілок України від державних і господарських органів республіки та СРСР, відмову від діяльності відповідно до Статуту профспілок СРСР.

 На з'їзді також було прийнято Положення про Федерацію незалежних профспілок України, затверджене рішенням З'їзду від 06.10.1990, яким було визначено її правовий статус, організаційну структуру, права та обов'язки, у тому числі і майнові, та, зокрема, передбачено, що Рада Федерації незалежних профспілок України є правонаступником Укрпрофради, а основні фонди, майно, які належали Укрпрофраді і необхідні для виконання цілей та завдань Федерації незалежних профспілок України, становлять її власність і охороняються законом (пункт 26 Положення про Федерацію незалежних професійних спілок України).

 Між Загальною Конфедерацією Профспілок СРСР та Федерацією незалежних профспілок України 18.11.1990 було укладено Договір про закріплення прав володіння, користування і розпорядження профспілковим майном, який був затверджений постановою Президії Ради Загальної Конфедерації Професійних Спілок СРСР, про що ухвалена постанова № 2-1а від 18.11.1990 "Про затвердження Договору про закріплення прав володіння, користування і розпорядження профспілковим майном", згідно з яким Федерації незалежних профспілок України були передані права по володінню, користуванню і розпорядженню майном, що належало Всесоюзній центральній раді професійних спілок і її правонаступнику - Загальній конфедерації праці на території України.

  Згідно додатку до вищевказаного Договору за Федерацією незалежних профспілок України закріплено на праві власності майно, зокрема, майно, що зазначено в ухвалі Печерського районного суду від 03.11.2020р.

  Одним із засновників Федерації незалежних професійних спілок України був та той час і Український республіканський комітет профспілки працівників агропромислового комплексу, правонаступником якого є Профспілка працівників ПК України.

 Після утворення Федерації незалежних професійних спілок України, яка згідно постанови ІІ Позачергового з'їзду Федерації незалежних професійних спілок України від 21.11.1992р. була перейменована у Федерацію професійних спілок України, її членські організації також змінили свої назви.

 Згідно Статуту Федерація є власником коштів та майна, отриманого в порядку правонаступництва, переданого державою на підставах, не заборонених законом, за рахунок членських внесків, пожертвувань підприємств, установ, організацій, окремих громадян.

  Відповідно до пункту 6 Додатку № 1 до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 09.06.1998р. № 121, свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами державної виконавчої влади чи місцевого самоврядування, є правоустановичими документами, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна.

У п. 6 рішення Конституційного Суду України від 11.11.2004р. № 16-рп/2004 зазначено, що Конституція (Основний Закон) Української РСР 1978 року за політико-економічною природою та соціальною спрямованістю, закріплювала власність на засоби виробництва за суб'єктами права власності та поділяла їх на державну (загальнонародну), власність колгоспів та інших кооперативних організацій, їх об'єднань, а також майно профспілкових та інших громадських організацій (статті 10, 11, частина перша статті 12, статті 14, 15). При цьому кооперативні організації були суб'єктами права власності на засоби виробництва та інше майно і мали право на власність, відокремлену від державної. Аналіз чинного у 1987 році законодавства (Цивільного кодексу Української РСР, Постанови Ради Міністрів Української РСР "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд" від 28 квітня 1980 року № 285, прийнятої на виконання Постанови Ради Міністрів СРСР від 16 жовтня 1979 року № 940, якою було затверджено однойменне положення) свідчить про те, що держава та її повноважні органи мали право передавати державне майно у власність недержавним (кооперативним і громадським) організаціям як за плату, так і безоплатно. Передача державного майна організаціям споживчої кооперації та громадським організаціям мала здійснюватися на той час на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством.

  Відповідно до положень ст. 10 Конституції УРСР 1978 року основу економічної системи України становили соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Соціалістичною власністю було також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Отже, державна та соціалістична власність не є тотожними формами власності, мають розцінюватися як видове та родове поняття, а до складу соціалістичної власності було віднесено і майно профспілкових та інших громадських організацій.

Відповідно до статті 11 Конституції УРСР, державна власність - спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності.

Згідно зі статтею 87 Цивільного кодексу УРСР, соціалістичною власністю були: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій.

  Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу УРСР профспілкові та інші громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів (положень). Право розпорядження майном, що є власністю профспілкових та інших громадських організацій, належить виключно профспілковим та іншим громадським організаціям.

 Статтею 98 Цивільного кодексу УРСР встановлено, що власністю профспілкових та інших громадських організацій є майно, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

 Відповідно до статті 10 Конституції УРСР, 1978 року держава охороняє соціалістичну власність і створює умови для її примноження.

  Таким чином, віднесення майна профспілкових організацій до соціалістичної власності не означало, що це майно ставало державною власністю, оскільки соціалістична власність є поняттям збірним та відповідно до статті 87 Цивільного кодексу УРСР мало свої різновиди, серед яких також була і власність інших кооперативних організацій, їх об'єднань, власність громадських організацій.

 Відповідно до частини 1 статті 20 Закону СРСР "Про професійні спілки, права та гарантії їхньої діяльності" від 10.12.1990 № 1818-1, профспілки та їхні органи відповідно до законодавства є юридичними особами.

Стаття 3 Закону СРСР "Про професійні спілки, права та гарантії їхньої діяльності" встановлювала, що профспілки є незалежними у своїй діяльності від органів державного управління, господарських органів, політичних та інших громадських організацій, вони їм не підзвітні і не підконтрольні. Забороняється будь-яке втручання, спроможне обмежити права профспілок або перешкодити їх здійсненню, якщо інше не передбачено законом.

24.01.2021



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

24.01.2021 21:07

24.01.2021 21:06

02.01.2021 15:47

02.01.2021 15:46

20.12.2020 22:38

20.12.2020 22:37

20.12.2020 22:37

20.12.2020 21:58

27.11.2020 13:53

27.11.2020 13:52

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2019©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання