ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Боржник має платити

Я отримала рішення суду про стягнення аліментів з мого колишнього чоловіка на неповнолітню дитину. Підкажіть, які документи потрібні, щоб звернутися до ви­конавчої служби, та чи є можливість, щоб аліменти перераховував роботодавець чоловіка з його зарплати?

Олена МАТВІЄНКО, м. Шостка

Відповідно до За­кону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606 (далі – Закон) під­ставою для відкриття виконавчого проваджен­ня є відповідна заява стягувача та виконав­чий документ (виконав­чий лист, що видається судом на підставі при­йнятого рішення).

Виконавчі листи про стягнення аліментів пред’являються на вико­нання до відповідного відділу державної вико­навчої служби за місцем роботи або проживання боржника. У разі, якщо виконавчий документ відповідає вимогам, визначеним у ст. 19 За­кону, державним вико­навцем відкривається виконавче проваджен­ня з примусового вико­нання рішення суду та вживаються відповідні заходи.

При виконанні рішен­ня суду за місцем роботи боржника державним виконавцем виноситься та направляється до під­приємства, установи чи організації, де працює боржник, розпоряджен­ня, в якому головному бухгалтеру пропонуєть­ся проводити щомісячні утримання у визначено­му розмірі із заробітку боржника після відра­хування всіх податків, а також вказується строк, протягом якого необхід­но проводити ці утри­мання. У разі наявності заборгованості з випла­ти аліментів головному бухгалтеру також вказу­ється на стягнення цієї заборгованості. Розмір заборгованості з алімен­тів визначається держав­ним виконавцем за міс­цем виконання рішення виходячи з фактично­го заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провади­лося, або одержуваного ним на момент визна­чення заборгованості в твердій грошовій сумі або відсотковому відно­шенні. Якщо боржник у цей період не працював, заборгованість визна­чається виходячи із се­редньої заробітної пла­ти для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження ви­конавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості з аліментів і повідомити його стягувачу та борж­нику.

Платник аліментів повинен негайно повідо­мити державному вико­навцю про зміну місця роботи чи проживання, а також про інші доходи. У разі неповідомлення з неповажної причини зазначених відомостей на винних у цьому по­садових осіб і громадян, у тому числі платника аліментів, може бути на­кладено штраф.

Після закінчення пе­редбаченого законом строку для стягнення аліментів власник під­приємства, установи, організації або уповно­важений ним орган, який провадив стягнен­ня, повертає виконав­чий документ до органу державної виконавчої служби із зазначенням про повне перерахуван­ня стягувачу утриманих сум аліментів. У разі якщо утримані суми алі­ментів стягувачу не пе­рераховані, державний виконавець письмово по­відомляє стягувача про розмір заборгованості та роз’яснює йому права, встановлені ч. 1 ст. 86 За­кону України «Про вико­навче провадження».

Державний викона­вець зобов’язаний здій­снювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відраху­ванням утриманих сум аліментів стягувачам.

У випадку, якщо місце проживання та місце ро­боти боржника не вста­новлені, державний ви­конавець порушує перед судом питання про роз­шук боржника через ор­гани внутрішніх справ.

ДІЛИМО МАЙНО

Віра ТКАЧ, м. Бровари

Відповідно до ст. 69 Сімейно­го кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм за правом спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Дружина і чоловік мають пра­во розділити майно за взаєм­ною згодою.

Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого не­рухомого майна, а також про виділення нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу всього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Відповідно до п. 175 інструк­ції про порядок вчинення но­таріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 № 20/5, затвердженої наказом Мін’юсту (далі – інструкція), дружина і чоловік мають пра­во на укладання договорів про поділ майна, що нале­жить їм за правом спільної сумісної власності.

При укладенні такого догово­ру сторони можуть відступи­ти від засад рівності часток подружжя. такий договір може бути посвідчений но­таріусом незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до п. 62 інструкції право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, са­довий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужу­ються, може бути підтвердже­но, зокрема, свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя.

ПРАВО НА УТРИМАННЯ

Півроку тому ми з дружиною розлу­чились. Зараз вона захворіла і їй було встановлено інвалідність другої гру­пи. Вона звернулася до суду, вимагаю­чи утримання від мене, оскільки лі­кування дуже дороге. Чи має моя ко­лишня дружина право на допомогу?

Павло САЛИГА, м. Полтава

Відповідно до ст. 76 Сімей­ного кодексу України (далі – СК) розірвання шлюбу не припиняє права особи на ут­римання, яке виникло в неї за час шлюбу.

Після розірвання шлюбу осо­ба має право на утримання, якщо вона стала непрацез­датною до розірвання шлю­бу або протягом одного року від дня його розірвання й потребує матеріальної допо­моги і якщо її колишній чо­ловік (дружина) може нада­вати таку допомогу.

Особа має право на утри­мання й після закінчення од­ного року від дня розірван­ня шлюбу, якщо її інвалід­ність є результатом проти­правної поведінки щодо неї колишнього чоловіка (дру­жини) під час шлюбу.

Якщо на момент розірвання шлюбу жінці (чоловікові) до досягнення встановленого законом пенсійного віку за­лишилося не більше 5 років, вона (він) матиме право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що в шлюбі вони спільно проживали не мен­ше 10 років.

Ст. 77 Ск передбачено, що утримання одному з под­ружжя надається іншим у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою.

Аліменти сплачуються щомі­сячно та за взаємною згодою можуть бути сплачені напе­ред. Вони присуджуються од­ному з подружжя у частці від заробітку (доходу) іншого і (або) в твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з ура­хуванням можливості одер­жання утримання від пов­нолітніх дочки, сина, батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Сторінку підготувала Олена ЛАРІНА, «ПВ»

02.07.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини