ПРАВОМІРНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ НАДУРОЧНИХ РОБІТ
У яких випадках керівник підприємства має право
використовувати надурочні роботи? Хто дає дозвіл на їхнє проведення?
В
ідповідно до статті 62 Кодексу законів про працю
України надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника
чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Власник або
уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного
працівника.
Надурочні роботи можуть
провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової
організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації.
Власник
або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у
виняткових випадках, що визначаються законодавством:
–
при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення
громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх
наслідків;
–
при проведенні громадських необхідних робіт з водопостачання, газопостачання,
опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв’язку – для усунення
випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх
функціонування;
–
за необхідності закінчити розпочату роботу, яка внаслідок непередбачених
обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена
в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або
загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності
невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли
несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
– за необхідності
виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення
простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і
призначення;
– для продовження
роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає
перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов’язаний негайно
вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.
Статтею 63 КЗпПУ
залучати до надурочних робіт забороняється вагітних жінок і жінок, які мають
дітей віком до 3 років; осіб молодше 18 років; працівників, які навчаються в
загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від
виробництва, в дні занять.
Законодавством
можуть бути передбачені й інші категорії працівників, що їх забороняється
залучати до надурочних робіт.
Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда,
можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою. Залучення інвалідів до
надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним
рекомендаціям.
Робота за сумісництвом для безробітного
Чи можна прийняти
на роботу за сумісництвом працівника, який не має основного місця роботи?
Ні, не можна. Згідно з пунктом 1 Положення про умови роботи за
сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого
наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства
фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, сумісництвом вважається
виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи
на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому
або іншому підприємстві, в установі, організації чи у громадянина (підприємця,
приватної особи) за наймом.
Для
роботи за сумісництвом згоди власника або уповноваженого ним органу за місцем
основної роботи не потрібно.
Відповідно до частини
3 статті 24 Кодексу законів про працю України укладення трудового договору за сумісництвом
оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу
про прийняття працівника на роботу.
ОХОРОНА ПРАЦІ:
СКІЛЬКИ ВЧИТИСЯ?
Яку кількість годин має навчатися
працівник питанням охорони праці, і хто має це навчання оплачувати?
В
ідповідно до статті 18 ЗУ «Про охорону праці» працівники під час прийняття
на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж,
навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від
нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.
Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де
є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця
спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з
охорони праці.
Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони
праці.
Посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного
ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на 3 роки, проходять
навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.
Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань
охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом
виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони
праці.
Не допускаються до роботи працівники, в тому числі посадові особи,
які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.
У разі виявлення
у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони
праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.
25.06.2018
|
