Як оплатять тимчасову непрацездатність працівнику-суміснику?
За яким документом призначається допомога з тимчасової
втрати працездатності працівнику-суміснику?
Частиною 1 статті 31 Закону України «Про загальне обов’язкове
державне соціальне страхування» визначено документи, які необхідні для
призначення матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою
втратою працездатності. Підставою для призначення допомоги з тимчасової
непрацездатності у разі роботи за сумісництвом є копія листка
непрацездатності, засвідчена підписом керівника та печаткою (за наявності) за
основним місцем роботи.
Порядок і
умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю
за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням
з Фондом соціального страхування України.
ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ
ДОВІДКИ МСЕК І ВИЗНАЧЕННЯ ГРУПИ ІНВАЛІДНОСТІ
Який порядок отримання хворим довідки МСЕК, і які основні відомості
містить цей документ?
Д
окументом, що засвідчує групу
інвалідності та ступінь втрати працездатності, є довідка медико-соціальної експертної
комісії. Довідка потрібна для отримання соціальних виплат, встановлених законом
для осіб з інвалідністю або частковою втратою працездатності без встановлення інвалідності.
Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (МСЕК).
МСЕК визначають:
– ступінь обмеження життєдіяльності осіб, які звертаються
для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі,
реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її
настання, професію, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, а також ступінь втрати
професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження
здоров’я, пов’язане з виконанням ними трудових обов’язків;
– потребу інвалідів у забезпеченні їх технічними та іншими
засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань
і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв;
– потребу інвалідів із стійкою втратою працездатності в
медичній та соціальній допомозі, в тому числі в додатковому харчуванні, ліках,
спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому
обслуговуванні, протезуванні, санаторно- курортному лікуванні, придбанні спеціальних
засобів пересування;
– медичні показання на право одержання інвалідами спеціального
автотранспорту.
Також МСЕК повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення
обласних, міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм
реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми.
Після проходження МСЕК інвалід або особа, стосовно якої
встановлено факт втрати професійної працездатності, отримує довідку МСЕК, а також
індивідуальну програму реабілітації.
У довідці МСЕК зазначаються такі відмості:
– ступінь (у відсотках) втрати працездатності;
– встановлена група інвалідності;
– причинний зв’язок інвалідності або втрати працездатності
У разі незгоди з рішенням МСЕК хворий або особа з інвалідністю
має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії (висновок комісії
відображенний у довідці) письмову заяву до:
– обласної,
центральних міських комісій;
– комісії,
в якій він проходив огляд,
– відповідного
управління охорони здоров’я (управління охорони здоров’я міста, управління охорони
здоров’я обласної державної адміністрації).
МСЕК, що
проводила огляд, або управління охорони здоров’я надсилає у 3-денний строк після
надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд обласної, центральної
міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить
повторний огляд заявника і ухвалює відповідне рішення.
Рішення обласної,
центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ України.
Рішення комісії
може бути оскаржене в суді в установленому законодавством порядку. У разі судового
оскарження необхідно звертатись до місцевого загального суду (районний, міський,
районний у місті, міськрайонний суд) із позовом до МСЕК.
РОЗМІР ОДНОРАЗОВОЇ
ДОПОМОГИ ПРИ ВИРОБНИЧІЙ ТРАВМІ
Який розмір одноразової допомоги виплачується
потерпілому в разі ушкодження здоров’я на виробництві?
У
разі стійкої втрати професійної працездатності,
встановленої Медико-соціальною експертною комісією, Фонд соціального страхування
проводить одноразову страхову виплату потерпілому, розмір якої визначається
відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17
розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом
на день настання права потерпілого на страхову виплату.
У разі, якщо при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено
інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності з урахуванням
іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов’язаного з виконанням трудових
обов’язків, йому провадиться одноразова виплата, розмір якої визначається
відповідно до відсотка, на який збільшено ступінь втрати працездатності, щодо
попереднього обстеження МСЕК, виходячи з розрахунку 17 розмірів прожиткового
мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права
потерпілого на страхову виплату.
Якщо комісією
з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не
лише з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про
охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку МСЕК,
але не більш як на 50%.
ЖІНКИ І ЧОЛОВІКИ
МАТИМУТЬ РІВНІ ПРАВА
Уряд затвердив Державну соціальну
програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період
до 2021 року. Реалізація програми сприятиме утвердженню принципу рівності жінок
і чоловіків у пріоритетних сферах соціального та економічного розвитку в Україні,
ефективному розв’язанню проблем та усуненню диспропорцій гендерного розвитку з
чіткою орієнтацією на права людини.
П
рограма враховує рекомендації ООН, Ради Європи,
Європейського Союзу, ОБСЄ, міжнародних моніторингових інституцій у галузі прав
людини, а також положення міжнародних договорів.
Програмою визначено основні завдання, спрямовані
на підвищення рівня дотримання принципу забезпечення рівних прав та
можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя українського суспільства.
Зокрема, передбачено:
– удосконалення нормативно-правової бази;
– урахування гендерного компонента в програмах
економічного та соціального розвитку;
– удосконалення механізму проведення
гендерно-правової експертизи;
– розширення переліку статистичних показників,
диференційованих за статтю;
– зменшення гендерного дисбалансу у сферах державної
служби та управління людськими ресурсами;
– удосконалення механізмів реалізації права на
захист від дискримінації за ознакою статі;
– внесення гендерної складової до програми реформ.
До реалізації
програми, крім органів державної влади і місцевого самоврядування, передбачається
залучити міжнародні організації та громадські об’єднання, діяльність яких спрямована
на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
27.04.2018
|