ЧАС ВІДПОЧИНКУ ТА СПЕЦІАЛЬНІ ПЕРЕРВИ
Якими нормативними актами визначаються час відпочинку і спеціальні
перерви для працівників?
Ч
ас відпочинку – це встановлений трудовим
законодавством час, протягом якого працівники вільні від виконання трудових
обов’язків і який вони можуть використовувати на власний розсуд.
Основними
видами відпочинку є: перерви протягом робочого дня; щоденний відпочинок
(перерви між робочими днями); щотижневі дні відпочинку; святкові й неробочі
дні; відпустки.
Відповідно до
трудового законодавства працівникові протягом робочого дня може надаватися
перерва для відпочинку й харчування тривалістю не більше 2 годин, яка не
включається в робочий час.
Вона має
надаватися, як правило, через 4 години після початку робіт. Час початку й
закінчення перерви встановлюється статутом, колективним договором або
правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники можуть використовувати
час перерви на свій розсуд.
На тих
роботах, де за умовами виробництва перерву встановити не можна, працівникові
має бути надано можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких
робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або
уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим органом підприємства,
установи, організації.
На практиці
перерва для відпочинку і харчування встановлюється, як правило, тривалістю від
30 хвилин до 1 години залежно від конкретних умов для цього та графіків змінної
роботи, що діють на підприємстві.
Напередодні
святкових, неробочих і вихідних днів за погодженням власника або
уповноваженого ним органу з профспілковим органом роботи тривалістю більше ніж
6 годин можуть виконуватися без перерви для відпочинку і харчування.
Для деяких
категорій працівників, крім цього, встановлюються перерви, що мають спеціальне
призначення та включаються в робочий час із відповідною їх оплатою.
До них
належать перерви для: годування дитини; обігріву і відпочинку; працівників із
шкідливими умовами праці тощо.
Перерви в
роботі для обігріву і відпочинку надаються, як правило, співробітникам, які
працюють на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях,
вантажникам і деяким іншим категоріям працівників. Власник або уповноважений
ним орган зобов’язаний обладнати помешкання для обігріву й відпочинку
працівників. Перерви для обігріву застосовуються залежно від температури
повітря й сили вітру на місці роботи. Порядок надання перерв для обігріву і
відпочинку регламентується колективним договором або правилами внутрішнього
трудового розпорядку.
Перерви,
пов’язані зі шкідливими умовами праці, встановлюються правилами з техніки
безпеки і виробничої санітарії. Такі перерви надаються на роботах у каналізаційних
мережах, місцях, пов’язаних з вібрацією, і т. ін.
Щоденний
відпочинок – це відпочинок між робочими днями (змінами). Тривалість щоденного
відпочинку має, разом із часом перерви для відпочинку й харчування, становити
не менше подвійної тривалості роботи в попередній робочий день.
При 5-денному робочому тижні працівникам надаються
два вихідних дні на тиждень, а при 6-денному – один.
СТРАХОВИЙ СТАЖ
ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
Як обраховується страховий стаж військовослужбовців?
Я
к інформує Київське міське відділення Фонду соцстрахування з
тимчасової втрати працездатності, відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України
«Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105
(Закон № 1105), страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала
страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця
сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менше за мінімальний
страховий внесок.
Згідно
з абз. 7 п. 1 ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 платниками єдиного внеску
є військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу
по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами,
допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб:
–
військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби),
осіб рядового і начальницького складу;
–
осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних силах України, інших
утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України,
органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і
підрозділах цивільного захисту.
Водночас
постановою Уряду від 26 листопада 2014 року № 675 затверджено Пропорції
розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,
відповідно до яких єдиний внесок для зазначених платників розподіляється лише
на: загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття –
2,7488% та загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи)
– 97,2512%.
Таким
чином, на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з
тимчасовою втратою працездатності частина єдиного соціального внеску за
військовослужбовців не перераховується і, відповідно, до страхового стажу для
оплати листків непрацездатності час проходження військової служби не
зараховується.
Щодо зарахування військової
служби до страхового стажу для оплати листків непрацездатності до набрання чинності
Закону № 1105 визначення страхового стажу регулювалось ЗУ «Про загальнообов’язкове
державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та
витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240, яким не передбачалася
сплата страхових внесків до Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності
за військовослужбовців. Отже, військова служба, починаючи з 28.02.2001 (дата набрання
чинності Закону № 2240), не зараховується до страхового стажу для оплати листків
непрацездатності.
МАТЕРІАЛЬНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ У ВИПАДКУ ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ
Які види матеріального забезпечення та соціальних послуг надаються
за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності?
В
ідповідно до ст. 20 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування», за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності
надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:
– допомога по тимчасовій непрацездатності
(включаючи догляд за хворою дитиною);
– допомога по вагітності та пологах;
– допомога на поховання (крім
поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на
виробництві);
– оплата
лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених
захворювань і травм.
УТОЧНЕНО ПЕРЕЛІК
ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ СТАТУСУ УЧАСНИКА АТО ПРАЦІВНИКАМ ПІДПРИЄМСТВ
Урядом уточнено перелік документів, необхідних для встановлення статусу
учасника війни працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися
та брали участь у забезпеченні проведення АТО, перебуваючи безпосередньо в районах
її проведення.
К
абінет Міністрів України постановою від 14.06.2017
вніс зміни до п. 2 постанови КМУ від 23.09.2015 №739 «Питання надання статусу учасника
війни деяким особам».
Даним рішенням уточнено перелік
документів, необхідних для встановлення статусу учасника війни працівникам підприємств,
установ та організацій, які залучалися та брали участь у забезпеченні проведення
АТО, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення.
Це, зокрема, документи про безпосереднє
залучення до виконання завдань АТО, а саме:
– витяги з наказів керівника Антитерористичного
центру при Службі безпеки України або особи, яка його заміщує, його заступників
про залучення до забезпечення проведення АТО;
– витяги з наказів керівника оперативного
штабу з управління антитерористичною операцією, його заступників або керівників
секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику
оперативного штабу з управління АТО в районах її проведення;
– інші документи, видані державними
органами, підприємствами, установами, організаціями, що містять відомості про
безпосередню участь працівника в забезпеченні виконання завдань АТО в районах її
проведення.
Реалізація
цієї постанови сприятиме уникненню спірних питань при встановленні статусу учасника
війни працівникам підприємств, установ і організацій, які залучалися та брали безпосередню
участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції.
22.06.2017
|