« на головну 22.11.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1261)
24
Жовтень
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Юридична сторінка

ЧАС ВІДПОЧИНКУ ТА СПЕЦІАЛЬНІ ПЕРЕРВИ

ЧАС ВІДПОЧИНКУ ТА СПЕЦІАЛЬНІ ПЕРЕРВИ

  Якими нормативними актами визначаються час відпочин­ку і спеціальні перерви для працівників?

Ч ас відпочинку – це встановлений трудовим законодавством час, протягом якого працівники вільні від виконання трудових обов’язків і який вони можуть використовувати на власний розсуд.


Основними видами відпочинку є: пере­рви протягом робочого дня; щоденний від­починок (перерви між робочими днями); щотижневі дні відпочинку; святкові й не­робочі дні; відпустки.

Відповідно до трудового законодав­ства працівникові протягом робочого дня може надаватися перерва для відпочинку й харчування тривалістю не більше 2 го­дин, яка не включається в робочий час.

Вона має надаватися, як правило, че­рез 4 години після початку робіт. Час по­чатку й закінчення перерви встановлю­ється статутом, колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники можуть вико­ристовувати час перерви на свій розсуд.

На тих роботах, де за умовами вироб­ництва перерву встановити не можна, працівникові має бути надано можли­вість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власни­ком або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим органом підприємства, установи, організації.

На практиці перерва для відпочинку і харчування встановлюється, як прави­ло, тривалістю від 30 хвилин до 1 години залежно від конкретних умов для цього та графіків змінної роботи, що діють на підприємстві.

Напередодні святкових, неробочих і ви­хідних днів за погодженням власника або уповноваженого ним органу з профспілко­вим органом роботи тривалістю більше ніж 6 годин можуть виконуватися без перерви для відпочинку і харчування.

Для деяких категорій працівників, крім цього, встановлюються перерви, що мають спеціальне призначення та включаються в робочий час із відповідною їх оплатою.

До них належать перерви для: годування дитини; обігріву і відпочинку; працівників із шкідливими умовами праці тощо.

Перерви в роботі для обігріву і відпо­чинку надаються, як правило, співробітни­кам, які працюють на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщен­нях, вантажникам і деяким іншим катего­ріям працівників. Власник або уповнова­жений ним орган зобов’язаний обладнати помешкання для обігріву й відпочинку працівників. Перерви для обігріву застосо­вуються залежно від температури повітря й сили вітру на місці роботи. Порядок на­дання перерв для обігріву і відпочинку ре­гламентується колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Перерви, пов’язані зі шкідливими умо­вами праці, встановлюються правилами з техніки безпеки і виробничої санітарії. Такі перерви надаються на роботах у кана­лізаційних мережах, місцях, пов’язаних з вібрацією, і т. ін.

Щоденний відпочинок – це відпочинок між робочими днями (змінами). Трива­лість щоденного відпочинку має, разом із часом перерви для відпочинку й харчуван­ня, становити не менше подвійної трива­лості роботи в попередній робочий день.

При 5-денному робочому тижні праців­никам надаються два вихідних дні на тиж­день, а при 6-денному – один.

 

СТРАХОВИЙ СТАЖ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Як обраховується страховий стаж військовослужбовців?


Я к інформує Київське міське відділення Фонду соцстра­хування з тимчасової втрати працездатності, відповід­но до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (Закон № 1105), страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тим­часовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менше за міні­мальний страховий внесок.

Згідно з абз. 7 п. 1 ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 платниками єдиного внеску є військові час­тини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допо­могу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з ва­гітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб:

– військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу;

– осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних силах України, інших утворених відповідно до закону вій­ськових формуваннях, Службі безпеки України, органах Мі­ністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.

Водночас постановою Уряду від 26 листопада 2014 року № 675 за­тверджено Пропорції розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до яких єдиний внесок для зазначених платників розподіляється лише на: загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 2,7488% та загальнообов’язкове державне пен­сійне страхування (до солідарної системи) – 97,2512%.

Таким чином, на загальнообов’язкове державне соціальне страху­вання у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності частина єди­ного соціального внеску за військовослужбовців не перераховуєть­ся і, відповідно, до страхового стажу для оплати листків непрацездатності час проходження військової служби не зараховується.

Щодо зарахування військової служби до страхового стажу для оплати листків непрацездатності до набрання чинності Закону № 1105 визначення страхового стажу регулювалось ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовлени­ми похованням» від 18.01.2001 № 2240, яким не передбачалася сплата страхових внесків до Фонду соцстрахування з тимчасо­вої втрати працездатності за військовослужбовців. Отже, вій­ськова служба, починаючи з 28.02.2001 (дата набрання чинності Закону № 2240), не зараховується до страхового стажу для опла­ти листків непрацездатності.

 

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ У ВИПАДКУ ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Які види матеріального забезпечення та соціальних послуг надаються за страху­ванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності?

В ідповідно до ст. 20 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», за страху­ванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:

– допомога по тимчасовій непрацездатності (включаю­чи догляд за хворою дитиною);

– допомога по вагітності та пологах;

– допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випад­ку на виробництві);

– оплата лікування в реабілітаційних відділеннях са­наторно-курортного закладу після перенесених захво­рювань і травм.

 

УТОЧНЕНО ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ СТАТУСУ УЧАСНИКА АТО ПРАЦІВНИКАМ ПІДПРИЄМСТВ

Урядом уточнено перелік документів, необхід­них для встановлення статусу учасника війни працівникам підприємств, установ та організа­цій, які залучалися та брали участь у забезпе­ченні проведення АТО, перебуваючи безпосе­редньо в районах її проведення.

К абінет Міністрів України постановою від 14.06.2017 вніс зміни до п. 2 постанови КМУ від 23.09.2015 №739 «Питання надання статусу учас­ника війни деяким особам».

Даним рішенням уточнено перелік документів, необхід­них для встановлення статусу учасника війни працівни­кам підприємств, установ та організацій, які залучалися та брали участь у забезпеченні проведення АТО, перебу­ваючи безпосередньо в районах її проведення.

Це, зокрема, документи про безпосереднє залучення до виконання завдань АТО, а саме:

– витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України або особи, яка його заміщує, його заступників про залучення до забезпечення прове­дення АТО;

– витяги з наказів керівника оперативного штабу з управ­ління антитерористичною операцією, його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактич­них угруповань) про підпорядкування керівнику опера­тивного штабу з управління АТО в районах її проведення;

– інші документи, видані державними органами, підпри­ємствами, установами, організаціями, що містять відо­мості про безпосередню участь працівника в забезпечен­ні виконання завдань АТО в районах її проведення.

Реалізація цієї постанови сприятиме уникненню спірних питань при встановленні статусу учасника війни праців­никам підприємств, установ і організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції.

22.06.2017



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

11.10.2024 22:50

10.10.2024 22:03

08.09.2024 21:09

23.08.2024 22:29

23.08.2024 22:00

10.07.2024 21:02

08.07.2024 20:16

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання