ПОНОВЛЕННЯ НА РОБОТІ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ
Як поновити звільненого працівника
на роботі, якщо у нього на руках є рішення суду про поновлення на роботі, а посаду
скорочено або на ній працює інший працівник?
Я
кщо працівника поновлено на роботі за рішенням
суду, а на його посаді вже працює інший працівник, то цей інший працівник
підлягає звільненню на підставі п. 6 ст. 40 Кодексу законів про працю України
(у зв’язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю
роботу). При цьому необхідно пам’ятати, що звільнення на цій підставі
допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу
роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП). Таким чином, роботодавець зобов’язаний запропонувати
працівникові, який підлягає звільненню за п. 6 ст. 40 КЗпП України, іншу
роботу на тому ж підприємстві. Інакше він порушить права працівника, що загрожує
черговими судовими спорами.
Якщо на посаді поновлюваного працівника працює
особа, яка не може бути звільнена з ініціативи роботодавця, вона підлягає
обов’язковому працевлаштуванню.
У разі скорочення посади, на якій працював
незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен
поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до
штатного розпису – ввести скорочену посаду.
Якщо підприємство реорганізоване, рішення про
поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.
Згідно із ст. 240-1 КЗпП України, якщо працівника
звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але
його поновлення на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації
підприємства, орган, який розглядає трудовий спір, зобов’язує ліквідаційну
комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого
підприємства, а у відповідних випадках – правонаступника) виплатити
працівникові зарплату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно суд визнає
працівника таким, якого було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Рішення про поновлення виконується за заявою
працівника до суду про видання виконавчого листа (ст. 368 ЦПК України).
Відповідно, примусове виконання рішення суду про поновлення підлягає виконанню
у випадку волевиявлення працівника.
Якщо незаконно
звільнений працівник уже працює на іншому підприємстві, для мінімізації можливих
ризиків роботодавець повинен поновити його на роботі з дня звільнення, сплатити
зарплату за час вимушеного прогулу. Тут потрібно узгоджувати питання подальшої
співпраці мирним шляхом. Якщо працівник не бажає працювати на даному підприємстві
після поновлення, він може подати заяву про звільнення за власним бажанням (ст.
38 КЗпПУ). У випадку, якщо працівник був поновлений на роботі, але не приступив
до виконання своїх обов’язків, то роботодавець має право його звільнити за прогул
(п. 4. ст. 40 КЗпПУ).
ВІДПОВІДНІСТЬ
ЗАЙМАНІЙ ПОСАДІ
Які права має працівник під час випробування при прийнятті на роботу?
Чи заноситься інформація про випробування до трудової книжки?
В
ідповідно до ст. 26 КЗпПУ, при укладенні трудового договору може бути
обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки виконання працівником
роботи, яка йому доручається. Згода працівника на прийняття на роботу з випробувальним
терміном має бути зазначена у заяві працівника про прийняття на роботу. Відмова
працівника від випробувального терміну може бути підставою для відмови роботодавця
від укладення трудового договору. Умова про випробування повинна бути застережена
в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу, з яким працівник має бути ознайомлений
під підпис.
У період випробування на працівників
поширюється законодавство про працю. Працівнику нараховується зарплата за виконану
роботу на умовах, встановлених у колективному договорі або іншому локальному нормативному
акті для його посади чи роботи. Про прийняття на роботу вноситься запис до трудової
книжки, водночас інформація про встановлення випробувального терміну туди не вноситься,
оскільки це не передбачено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників.
Період випробування
дає право працівнику на основну та додаткові щорічні відпустки, передбачені для
його посади або роботи. У разі настання тимчасової або стійкої втрати працездатності
працівник має право на матеріальне забезпечення відповідно до Закону України «Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
ЗАРПЛАТА ЗА
ВІДПРАЦЬОВАНІ ГОДИНИ
На підприємстві введено погодинну оплату праці, працівників прийнято
на повний робочий день. Проте інколи їм доводиться працювати по чотири, п’ять або
шість годин. Чи вважається це порушенням трудового законодавства?
Я
к інформує Державна служба України з питань праці,
відповідно до ст. 21 та 139 КЗпПУ працівник, який уклав трудовий договір, зобов’язаний
виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи чи організації,
розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і
технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці. Роботодавець,
згідно із ст. 21 та 141 КЗпПУ, повинен правильно організувати працю, забезпечувати
умови, необхідні для її виконання, забезпечувати трудову й виробничу дисципліну,
неухильно додержуватися законодавства про працю і правил охорони праці.
Якщо працівнику встановлено повний
робочий час, який складає 40 годин на тиждень, а фактично він працює менше в зв’язку
з відсутністю організаційних або технічних умов, то це простій не з вини працівника.
Такий простій, відповідно до ст. 113 КЗпПУ, підлягає оплаті з розрахунку не менше
від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Невиплата
вважається порушенням законодавства про працю, за що передбачена адміністративна
та фінансова відповідальність.
Адміністративна відповідальність
передбачена ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення і передбачає
штраф у розмірі від 510 до 1700 грн, а у разі повторного вчинення або вчинення
тих самих діянь щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері
або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда,
– від 1700 до 5100 грн.
Фінансова
відповідальність за порушення законодавства про працю передбачена ст. 265 КЗпПУ.
Оскільки оплата часу простою не з вини працівника є мінімальною державною гарантією
в оплаті праці, сума штрафу складатиме 10 мінімальних зарплат за одного працівника
(на сьогодні – 14500 грн).
«ПОЛІЦІЯ – З
ДІТЬМИ»
Під таким гаслом у столиці, на Софіївській площі, київська поліція
влаштувала для малечі цікавий захід до Міжнародного дня захисту дітей.
П
роводилися різноманітні вікторини, конкурси, квести
та спортивні ігри, пов’язані із специфікою поліцейської служби.
Дітям показали виступи провідних
служб і підрозділів Головного управління Національної поліції, у тому числі кінологів,
кінних патрулів із своїми вихованцями, велопатрулів патрульної поліції та управління
дорожнього руху.
Біля локації поліції охорони дорослі
цікавилися послугами охорони, а малеча із задоволенням брала участь у художньому
конкурсі, фотографувалася з поліцейськими охорони, із захопленням користувалася
нагодою посидіти за кермом справжнього поліцейського автомобіля.
П
рес-служба Департаменту поліції охорони
17.06.2017
|