ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ПОНОВЛЕННЯ НА РОБОТІ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ

Як поновити звільненого пра­цівника на роботі, якщо у ньо­го на руках є рішення суду про поновлення на роботі, а посаду скорочено або на ній працює інший працівник?

Я кщо працівника поновлено на роботі за рішенням суду, а на його посаді вже працює інший працівник, то цей інший праців­ник підлягає звільненню на підставі п. 6 ст. 40 Кодексу законів про працю Украї­ни (у зв’язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу). При цьому необхідно пам’ятати, що звільнення на цій підста­ві допускається, якщо неможливо пере­вести працівника за його згодою на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП). Таким чином, роботодавець зобов’язаний запропону­вати працівникові, який підлягає звіль­ненню за п. 6 ст. 40 КЗпП України, іншу роботу на тому ж підприємстві. Інакше він порушить права працівника, що за­грожує черговими судовими спорами.

Якщо на посаді поновлюваного працівника працює особа, яка не може бути звільнена з ініціативи роботодавця, вона підлягає обов’язковому працевлаштуванню.

У разі скорочення посади, на якій працював незаконно звіль­нений працівник, для виконання рішення суду роботодавець пови­нен поновити працівника на рівно­значній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису – ввести скорочену посаду.

Якщо підприємство реорганізоване, рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонас­тупником.

Згідно із ст. 240-1 КЗпП України, якщо працівника звільнено без законної під­стави або з порушенням встановленого порядку, але його поновлення на попере­дній роботі неможливе внаслідок лікві­дації підприємства, орган, який розгля­дає трудовий спір, зобов’язує ліквідацій­ну комісію або власника (орган, уповно­важений управляти майном ліквідова­ного підприємства, а у відповідних ви­падках – правонаступника) виплатити працівникові зарплату за весь час виму­шеного прогулу. Одночасно суд визнає працівника таким, якого було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Рішення про поновлення виконується за заявою працівника до суду про видан­ня виконавчого листа (ст. 368 ЦПК Укра­їни). Відповідно, примусове виконання рішення суду про поновлення підлягає виконанню у випадку волевиявлення працівника.

Якщо незаконно звільнений працівник уже працює на іншому підприємстві, для мінімізації можливих ризиків роботодавець повинен поновити його на роботі з дня звільнення, сплатити зарп­лату за час вимушеного прогулу. Тут потрібно узгоджувати питання подальшої співпраці мирним шляхом. Якщо працівник не бажає працювати на даному підприємстві після понов­лення, він може подати заяву про звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпПУ). У випадку, якщо працівник був поновлений на роботі, але не при­ступив до виконання своїх обов’язків, то роботодавець має право його звіль­нити за прогул (п. 4. ст. 40 КЗпПУ).

ВІДПОВІДНІСТЬ ЗАЙМАНІЙ ПОСАДІ

Які права має працівник під час випробування при прийнятті на роботу? Чи заноситься інформація про випробування до трудової книжки?

В ідповідно до ст. 26 КЗпПУ, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін ви­пробування з метою перевірки виконання працівни­ком роботи, яка йому доручається. Згода працівника на прийняття на роботу з випробувальним терміном має бути зазначена у заяві працівника про прийняття на роботу. Відмова працівника від випробувального терміну може бути підставою для відмови роботодавця від укладення тру­дового договору. Умова про випробування повинна бути за­стережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на робо­ту, з яким працівник має бути ознайомлений під підпис.

У період випробування на працівників поширюється зако­нодавство про працю. Працівнику нараховується зарплата за виконану роботу на умовах, встановлених у колективно­му договорі або іншому локальному нормативному акті для його посади чи роботи. Про прийняття на роботу вно­ситься запис до трудової книжки, водночас інформація про встановлення випробувального терміну туди не вно­ситься, оскільки це не передбачено Інструкцією про поря­док ведення трудових книжок працівників.

Період випробування дає право працівнику на основну та додаткові щорічні відпустки, передбачені для його посади або роботи. У разі настання тимчасової або стійкої втрати працездатності працівник має право на матеріальне забез­печення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

ЗАРПЛАТА ЗА ВІДПРАЦЬОВАНІ ГОДИНИ

На підприємстві введено погодинну оплату праці, працівників прийнято на повний робочий день. Проте інколи їм доводиться працювати по чотири, п’ять або шість годин. Чи вважається це порушенням трудового законодавства?

Я к інформує Державна служба України з питань праці, відповідно до ст. 21 та 139 КЗпПУ праців­ник, який уклав трудовий договір, зобов’язаний виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи чи організації, розпо­рядження власника або уповноваженого ним органу, до­держуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці. Роботодавець, згід­но із ст. 21 та 141 КЗпПУ, повинен правильно організувати працю, забезпечувати умови, необхідні для її виконання, забезпечувати трудову й виробничу дисципліну, неухильно додержуватися законодавства про працю і пра­вил охорони праці.

Якщо працівнику встановлено повний робочий час, який складає 40 годин на тиждень, а фактично він працює мен­ше в зв’язку з відсутністю організаційних або технічних умов, то це простій не з вини працівника. Такий простій, відповідно до ст. 113 КЗпПУ, підлягає оплаті з розрахун­ку не менше від двох третин тарифної ставки встановле­ного працівникові розряду (окладу). Невиплата вважаєть­ся порушенням законодавства про працю, за що передба­чена адміністративна та фінансова відповідальність.

Адміністративна відповідальність передбачена ст. 41 Ко­дексу України про адміністративні правопорушення і пе­редбачає штраф у розмірі від 510 до 1700 грн, а у разі по­вторного вчинення або вчинення тих самих діянь щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, мате­рі або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, – від 1700 до 5100 грн.

Фінансова відповідальність за порушення законодавства про працю передбачена ст. 265 КЗпПУ. Оскільки оплата часу простою не з вини працівника є мінімальною дер­жавною гарантією в оплаті праці, сума штрафу складати­ме 10 мінімальних зарплат за одного працівника (на сьо­годні – 14500 грн).

«ПОЛІЦІЯ – З ДІТЬМИ»

Під таким гаслом у столиці, на Софіївській площі, київська поліція влаштувала для малечі цікавий захід до Міжнародного дня захисту дітей.

П роводилися різноманітні вікторини, конкурси, квести та спортивні ігри, пов’язані із специфі­кою поліцейської служби.

Дітям показали виступи провідних служб і під­розділів Головного управління Національної поліції, у тому числі кінологів, кінних патрулів із своїми вихо­ванцями, велопатрулів патрульної поліції та управ­ління дорожнього руху.

Біля локації поліції охорони дорослі цікавилися по­слугами охорони, а малеча із задоволенням брала участь у художньому конкурсі, фотографувалася з по­ліцейськими охорони, із захопленням користувалася нагодою посидіти за кермом справжнього поліцей­ського автомобіля.

П рес-служба Департаменту поліції охорони

17.06.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини