ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

За терміном роботи

Чи є правомірною відмова робо­тодавця надати мені щорічну відпустку в повному обсязі?

Микола МІРОШНИЧЕНКО, м. Носівка

Відповідно до ст. 74 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) та ст. 2 За­кону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі – Закон) громадяни, які перебува­ють у трудових відноси­нах із підприємствами, установами, організація­ми, незалежно від форм власності, виду діяльнос­ті та галузевої належнос­ті, а також працюють за трудовим договором у фі­зичної особи, мають пра­во на щорічні (основну та додаткові) відпустки зі збереженням на їх період місця роботи (посади) і за­робітної плати. Щорічні основна та додаткові від­пустки повної тривалості в перший рік роботи від­повідно до ст. 79 КЗпП та ст. 10 Закону надаються працівникам після закін­чення 6 місяців безперерв­ної роботи на даному під­приємстві, в установі, ор­ганізації. Щорічні від­пустки за другий та на­ступні роки роботи мо­жуть надаватися праців­никові в будь-який час відповідного робочого року.

Отже, роботодавець може відмовити в наданні щорічної основної від­пустки в повному обсязі лише у разі, якщо праців­ник безперервно відпра­цював на підприємстві менше 6 місяців. У такому випадку її тривалість ви­значається пропорційно до відпрацьованого часу.

Проте в ч. 7 ст. 10 Зако­ну передбачено, що що­річні відпустки повної тривалості до настання 6-місячного терміну без­перервної роботи на під­приємстві за бажанням працівника надаються, приміром:

жінкам перед відпуст­кою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які ма­ють двох і більше дітей ві­ком до 15 років або дитину-інваліда;

інвалідам;

особам віком до 18 ро­ків;

чоловікам, дружини яких перебувають у від­пустці у зв’язку з вагітніс­тю та пологами;

особам, звільненим після проходження стро­кової військової або аль­тернативної (невійсько­вої) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом 3 місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце прожи­вання;

сумісникам – одночас­но з відпусткою за осно­вним місцем роботи;

працівникам, які успішно навчаються в на­вчальних закладах і бажа­ють приєднати відпустку до часу складання іспи­тів, заліків, написання ди­пломних, курсових, лабо­раторних та інших робіт, передбачених навчаль­ною програмою;

працівникам, які не використали за попере­днім місцем роботи по­вністю або частково що­річну основну відпустку і не одержали за неї грошо­ву компенсацію;

працівникам, які ма­ють путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

батькам-вихователям дитячих будинків сімей­ного типу.

Отже, якщо ви працює­те на підприємстві більше 6 місяців, то відмова робо­тодавця в наданні щоріч­ної відпустки в повному обсязі буде неправомір­ною. Якщо ж ви належите до будь-якої з вищенаве­дених категорій осіб, вам також повинні надати від­пустку в повному обсязі навіть до настання 6-місячного терміну без­перервної роботи в пер­ший рік.

ОПЛАТА НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА

Я навчаюсь на першому курсі ін­ституту та працюю одночасно на двох роботах. Чи належить мені оплачувана відпустка у зв’язку з навчанням на роботі за сумісництвом?

Сергій ГОРОЖЕНКО, м. Чернівці

Відповідно до ст. 216 КЗпП працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах із вечірньою або заочною формами навчання, нада­ються додаткові оплачу­вані відпустки. Відповідно до ст. 217 кодексу на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням за працівниками за осно­вним місцем роботи збе­рігається середня заро­бітна плата.

Згідно з п. 14 ст. 25 ЗУ «Про відпустки» відпустка без збереження заробітної плати за бажанням праців­ника надається в обов’язковому порядку сумісни­кам на термін до закінчен­ня відпустки за основним місцем роботи. Тому на пе­ріод додаткової оплачува­ної відпустки у зв’язку з навчанням, що надається за основним місцем робо­ти, на роботі за сумісництвом слід надавати відпуст­ку без збереження заро­бітної плати, оскільки пра­цівникам, які уклали тру­довий договір за сумісни­цтвом, оплата додаткових відпусток у зв’язку з навчанням не передбачена.

ВІДПОЧИНОК ДЛЯ МАТЕРІ

На нашому підприємстві працює оди­нока матір, що має дитину-інваліда. Чи належить їй додаткова відпуст­ка тривалістю 7 календарних днів із двох підстав: як одиначці та матері, що має дитину-інваліда?

Ірина ГАРАЩУК, м. Біла Церква

Відповідно до ст. 19 Закону «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або біль­ше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або всиновлену дитину, а також одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування ма­тері в лікувальному закла­ді), особі, яка взяла дитину під опіку, надається щоріч­но додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 ка­лендарних днів без ураху­вання святкових і неробо­чих днів.

За наявності кількох підстав для надання такої відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 ка­лендарних днів.

Отже, категоріями осіб (окремими підставами), яким належить така відпуст­ка, слід вважати:

- жінку, яка має двох або біль­ше дітей віком до 15 років;

- жінку, яка має дитину-інваліда;

- жінку, яка усиновила дитину;

- одиноку матір;

- батька, який виховує дити­ну без матері (в тому числі й у разі тривалого перебуван­ня матері в лікувальному закладі);

- особу, яка взяла дитину під опіку.

ВІДПУСТКА ЗА НОВИМ МІСЦЕМ РОБОТИ

Два місяці тому я перейшов працю­вати на нове місце роботи за переве­денням. На попередньому підприєм­стві я не використав частину щоріч­ної відпустки, гроші за яку перевели на рахунок мого нового місця роботи. Чи маю я право на відпустку до настання шес­тимісячного терміну безперервної роботи?

Василь ЛОГВИНЕНКО, смт Рокитне

Згідно зі ст. 24 Закону «Про відпустки» від 15.11.1996 №  504/96-ВР (далі – Закон) у разі переведення праців­ника на роботу на інше під­приємство грошова ком­пенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням має бути перерахована на рахунок нового місця роботи.

Пунктом 8 ч. 7 ст. 10 Закону передбачено, що працівни­кам, які не використали за по­переднім місцем роботи по­вністю або частково щорічну основну відпустку і не одер­жали за неї грошову компенсацію, надаються за їх ба­жанням щорічні відпустки по­вної тривалості до настання шестимісячного терміну без­перервної роботи у перший рік роботи на підприємстві.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Зако­ну, якщо працівник, переве­дений на роботу на інше під­приємство, повністю або частково не використав що­річну основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зарахо­вується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.

Відповідно до зазначеного працівник, переведений на роботу на інше підприєм­ство, грошову компенсацію якого за невикористані ним дні щорічних відпусток пе­рераховано на рахунок цьо­го підприємства, має право на використання щорічної відпустки повної тривалості.

Сторінку підготувала Олена ЛАРІНА, «ПВ»

Фото Кирила ЛАТИШЕВА

10.06.2011

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини