ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОБОТОДАВЦЯ ЗА ЗАТРИМКУ РОЗРАХУНКУ
Яка адміністративна відповідальність
роботодавця за затримку розрахунку при звільненні працівника?
В
ідповідно до статті 116 Кодексу законів про працю
України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від
підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо
працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені
не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги
про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні,
власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника
перед виплатою зазначених сум.
У разі спору про розмір сум, належних працівникові
при звільненні, власник або уповноважений ним орган у будь-якому випадку
повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпПУ передбачено, що в разі невиплати
з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому
працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпПУ, за відсутності спору
про їхній розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити
працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного
розрахунку.
За наявності спору про розміри належних
звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен
сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено
на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то
розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по
суті спору.
Порушення вимог вищезазначених статей
кваліфікуються за частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні
правопорушення (КУпАП).
Відповідно до статті 9 КУпАП протиправна дія чи
бездіяльність роботодавця, яка посягає на права громадян, надані їм
Конституцією України, визнається адміністративним правопорушенням.
Згідно із
статтею 14 КУпАП власник підлягає адміністративній відповідальності за адміністративні
правопорушення, пов’язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони
порядку управління, державного та громадського порядку, природи, здоров’я населення
та інших правил, забезпечення виконання яких входить до його службових обов’язків.
ОПЛАТА НАДУРОЧНОЇ
РОБОТИ
Як оплачується надурочна робота працівників у разі підсумованого робочого
часу та за погодинною, відрядною системами оплати праці?
У
листі від 24.04.2017 № 1264/0/101- 17/282 Міністерство соціальної політики
України роз’яснює, що оплата роботи в надурочний час відбувається таким чином:
– за погодинною системою оплати
праці; – в подвійному розмірі годинної ставки;
– за відрядною системою оплати
праці; – доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації,
оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, – за всі відпрацьовані
надурочні години;
– у разі підсумованого обліку
робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений
робочий час в обліковому періоді.
Режим підсумованого обліку робочого
часу може вводитись на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях,
а також на окремих виробництвах, у цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах
робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для
даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.
У випадку застосування підсумованого
обліку робочого часу розпорядок робочого дня і графіки змінності мають бути побудовані
таким чином, щоб робочий час, який зобов’язані відпрацювати працівники за обліковий
період, встановлений у колективному договорі, відповідав установленій законодавством
нормі робочих годин, що припадає на цей період.
Годинна
ставка для оплати надурочної роботи при обліковому періоді тривалістю рік обчислюється
шляхом ділення окладу (місячної тарифної ставки), встановленого працівникові на
момент нарахування зазначеної оплати (у кінці року), на середньомісячне число годин
за обліковий період (рік), яке має обчислюватися з урахуванням норми тривалості
робочого часу за рік.
УРЯД ЗВІЛЬНИВ
СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ВІД ОБОВ’ЯЗКОВОГО ВІДПРАЦЮВАННЯ
Кабінет Міністрів України прийняв постанову, що остаточно скасувала
обов’язкове працевлаштування студентів. Відповідне рішення було прийнято на засіданні
Уряду 31 травня 2017 року.
«О
бов’язкове працевлаштування для решти студентів було
скасовано ще минулого року, однак саме працевлаштування студентів-медиків залишили
у зв’язку з позицією профільних установ. Тепер і студенти-медики можуть розпоряджатися
собою після випуску та реалізувати своє конституційне право на вільний вибір місця
подальшої роботи», – пояснила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Рішення було прийнято у зв’язку
із змінами в законодавстві. Так, раніше Законом України «Про внесення змін до
Закону України «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників» було скасовано
норми щодо обов’язковості працевлаштування випускників вищих навчальних закладів.
Раніше студенти,
які навчалися за державним замовленням, повинні були відпрацювати 3 роки на тому
підприємстві, куди їх направив навчальний заклад за розподілом. У випадку, якщо
випускник не мав бажання працювати, йому надавалося право відшкодувати гроші за
навчання. Відпрацювання контролювалося фінансовою інспекцією.
КОЛЕКТИВНИЙ
ДОГОВІР – РЕГУЛЯТОР ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
Чи обов’язково укладати колективний договір на підприємстві, в установі
чи організації?
В
ідповідно до чинного законодавства колективний договір має бути укладений
між членами трудового колективу і керівником для врегулювання трудових відносин.
Згідно із статтею 10 Кодексу Законів
про працю України колективний договір укладається на основі чинного законодавства,
прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних
відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Колдоговір укладається на підприємствах,
в установах, організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, які використовують
найману працю і мають права юридичної особи.
Документ може укладатися в структурних
підрозділах підприємства, установи, організації в межах компетенції цих підрозділів.
Колективні
договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами виконавчої влади або
органами місцевого самоврядування.
10.06.2017
|