ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ГАРАНТІЙНІ ТА КОМПЕНСАЦІЙНІ ВИПЛАТИ

Яким ка­тегоріям працівни­ків мають виплачу­ватися компен­саційні та гарантійні виплати, доплати?

В ідповідно до законодавства, гарантійні виплати зберіга­ють працівникові заробітну плату (повністю або частко­во) за час, коли він з поважних при­чин, передбачених законом, звіль­няється від виконання трудових обов’язків і за ним зберігається міс­це роботи. Гарантійні доплати ви­плачуються понад зарплату пра­цівникові при скороченні робочого часу або переведенні на іншу робо­ту у встановлених законом випад­ках. Ці виплати не є заробітною платою, але тісно з нею пов’язані:

– здійснюються з фонду оплати праці;

– розмір їх, як правило, порівню­ється з тими ж показниками, що й заробітна плата.

До основних гарантійних виплат належать:

– виплати працівникам за час виконання державних або гро­мадських обов’язків (ст. 119 Ко­дексу законів про працю Украї­ни);

– виплати при переїзді на ро­боту в іншу місцевість (cт. 120 КЗпПУ);

– виплати при службових відря­дженнях (cт. 121 КЗпПУ);

– виплати за час підвищення кваліфікації з відривом від вироб­ництва (cт. 122 КЗпПУ, постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 695 «Про га­рантії і компенсації для працівни­ків, які направляються для підви­щення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання іншим професіям з відривом від виробництва»);

– виплати за час перебування в медичному закладі на обстеженні (ст. 123 КЗпПУ);

– виплати донорам (ст. 124 КЗпПУ, cт. 9 ЗУ від 23 червня 1995 року «Про донорство крові та її компонентів»);

– виплати працівникам – авто­рам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналіза­торських пропозицій (ст. 126 КЗпПУ);

– виплати за участь у колектив­них переговорах і підготовці про­екту колективного договору або угоди (ст. 12 ЗУ «Про колективні до­говори і угоди»);

– виплати незалежним посеред­никам, членам примирних комісій і трудових арбітражів за час роботи у примирних органах, тобто за участь у вирішенні колективного трудового спору (ст. 14 ЗУ «Про по­рядок вирішення колективних тру­дових спорів (конфліктів)»).

Гарантійні доплати виплачу­ються працівникові у разі знижен­ня заробітку. До основних видів до­плат належать:

– доплати неповнолітнім праців­никам (ст. 194 КЗпПУ);

– доплати при переведенні пра­цівника на іншу роботу і перемі­щенні (при переведенні на іншу нижчеоплачувану роботу і перемі­щенні – ст. 114 КЗпПУ, при переве­денні на легшу роботу вагітних жі­нок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (ст. 178 КЗпПУ), а також в інших випадках).

Компенсаційні виплати випла­чуються працівникам понад зарп­лату для компенсації витрат, пов’язаних з виконанням ними своїх тру­дових обов’язків, а також витрат у зв’язку з переїздом при прийомі на роботу в іншу місцевість. До осно­вних видів компенсаційних виплат належать:

– виплати при переїзді на роботу в іншу місцевість (ст. 120 КЗпПУ, постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.98 № 255 «Про га­рантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість»);

– витрати на відрядження при направленні в службове відря­дження (ст. 121 КЗпПУ, постанова Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 року № 10 «Про норми відшкодування витрат на відря­дження в межах України та за кор­дон»);

– компенсація за зношування ін­струментів, що належать працівни­кам (ст. 125 КЗпПУ);

– виплати при призові на вій­ськову службу або проходженні військових зборів (cт. 21, 29 ЗУ «Про загальний військовий обов’язок і військову службу»);

– виплати при направленні для підвищення кваліфікації, підготов­ки, перепідготовки, навчання ін­шим професіям з відривом від ви­робництва (постанова Кабінету Мі­ністрів України від 28 червня 1997 року № 695 «Про гарантії і ком­пенсації для працівників, які на­правляються для підвищення кваліфікації, підготовки, пере­підготовки, навчання іншим про­фесіям з відривом від виробни­цтва»);

– витрати за використання осо­бистих легкових автомобілів для службових поїздок (Норми витрат на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за викорис­тання особистих легкових автомо­білів для службових поїздок та по­рядок їх витрачання, затверджені наказом Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 12 листопада 1993 року № 88);

– компенсація окремим категорі­ям працівників бюджетних уста­нов і організацій витрат на проїзд у пасажирському транспорті в зв’язку з виконанням службових обов’язків (Порядок відшкодуван­ня витрат на проїзд пасажирським транспортом окремим категоріям працівників бюджетних установ та організацій у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків, затвер­джений постановою Кабінету Міні­стрів України від 22 серпня 1997 року № 922).

ПРАВО НА ЗАЛИШЕННЯ НА РОБОТІ ПРИ СКОРОЧЕННІ ШТАТУ

Президент України підписав Закон України «Про внесення зміни до статті 42 Кодексу законів про працю України щодо захисту трудових прав працівників» від 6 квітня 2017 року № 2005-VIII.

Д аним законом розширено перелік катего­рій працівників, яким надається переваж­не право на залишення на роботі, за рівних умов продуктивності праці і кваліфікації, в разі скорочення чисельності чи штату працівни­ків у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці (п. 1 ст. 40 КЗпПУ). До цього переліку вклю­чено працівників, яким залишилося менше 3 років до настання пенсійного віку, після досягнення яко­го особа має право на отримання пенсійних виплат.

ЗВІЛЬНЕННЯ БЕЗ ВІДПРАЦЮВАННЯ

Хочу звільнитися за власним бажанням у зв’язку з переїздом на інше місце прожи­вання без відпрацювання двох тижнів. Проте приймати мою заяву у відділі кадрів відмовляються, вимагаючи відпрацювати ці два тижні. Що робити?

В ідповідно до статті 38 КЗпПУ, у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продо­вжувати роботу (переїзд на нове місце прожи­вання, переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість, вступ до навчального закладу, не­можливість проживання у даній місцевості, підтвер­джена медичним висновком, вагітність, догляд за ди­тиною до досягнення нею 14-річного віку або дити­ною-інвалідом, догляд за хворим членом сім’ї відпо­відно до медичного висновку або інвалідом I групи, вихід на пенсію, прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий до­говір у строк, про який просить працівник.

Таким чином, Ви маєте право подати заяву про звільнення роботодавцю і при цьому не відпрацьо­вувати двотижневий термін. Заяву можете надісла­ти поштою, якщо роботодавець відмовляється осо­бисто у Вас її забрати.

ТАБЕЛЬ ОБЛІКУ РОБОЧОГО ЧАСУ

Що являє собою табель обліку робочого часу і чи можливо обійтися без нього?

Т абель – це поіменний список працівників від­ділу, служби чи іншого структурного підрозді­лу підприємства, установи, організації з від­мітками про використання робочого часу про­тягом облікового періоду. Він ведеться окремо за ка­тегоріями працюючих (керівники, спеціалісти, служ­бовці, робітники), а у межах категорій – у порядку та­бельних номерів або в алфавітному порядку.

Табель складають для обліку кількості відпрацьова­ного робочого часу всіх категорій працюючих, у тому числі для розрахунку зарплати працівникам, оплата праці яких залежить від відпрацьованого часу.

12.05.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини