ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

НАДАННЯ ДОДАТКОВИХ ВІДПУСТОК У ЗВ’ЯЗКУ З НАВЧАННЯМ

Хотілося б дізнатися про порядок і тривалість на­дання додаткових відпус­ток у зв’язку з навчанням. До кого звертатися в разі отримання виклику на се­сію, і на що потрібно звертати увагу при підго­товці документів?

П рацівникам, які успішно на­вчаються без відриву від ви­робництва у вищих на­вчальних закладах з ве­чірньою та заочною формами навчання, відповідно до за­конодавства про відпустки, надаються додаткові опла­чувані відпустки залежно від певних чинників: фор­ми й курсу навчання, рів­ня акредитації навчально­го закладу тощо.

Надаються такі відпуст­ки в календарних днях упро­довж навчального, а не кален­дарного року. Відпустки у зв’язку з навчанням не діляться на частини, не переносяться на інший період, не продовжуються на кількість святкових та неробочих днів, не випла­чується компенсація за невикористані дні. При цьому оплачуються всі (ка­лендарні) дні відпустки відповідно до виклику на сесію.

Тривалість навчальних відпусток встановлюється на період :

1) настановних занять, виконання ла­бораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на І та ІІ курсах у вищих навчальних закладах:

– I–II рівня акредитації з вечірньою формою навчання – 10 календарних днів;

– III–IV рівня акредитації з вечір­ньою формою навчання – 20 календар­них днів;

– незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання – 30 кален­дарних днів;

2) настановних занять, виконання ла­бораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на ІІІ і наступних курсах у вищих навчальних закладах:

– I–II рівня акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів;

– III–IV рівня акредитації з вечір­ньою формою навчання – 30 календар­них днів;

– незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання – 40 кален­дарних днів;

3) на період складання державних іс­питів у вищих навчальних закладах не­залежно від рівня акредитації – 30 ка­лендарних днів;

4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студен­там, які навчаються у вищих навчаль­них закладах з вечірньою та заочною формами навчання I–II рівня акреди­тації, – 2 місяці, а у вищих навчальних закладах III–ІV рівня акредитації – 4 місяці.

Тривалість додаткових оплачува­них відпусток працівникам, які здо­бувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою на­вчання у навчальних закладах після­дипломної освіти та вищих навчаль­них закладах, що мають у своєму під­порядкуванні підрозділи післяди­пломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на ІІІ і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.

Працівникам, допущеним до скла­дання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробни­цтва, для підготовки та складання іс­питів надається один раз на рік додат­кова оплачувана відпустка з розрахун­ку 10 календарних днів на кожен іспит.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуаль­ний план підготовки, надається додат­кова оплачувана відпустка триваліс­тю 30 календарних днів та за їхнім ба­жанням протягом 4 років навчання – один вільний від роботи день на тиж­день з оплатою його в розмірі 50% се­редньої заробітної плати працівника.

Для працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечір­ньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої осо­бливості, законодавством може вста­новлюватись інша тривалість відпус­ток у зв’язку з навчанням.

Додаткова відпустка у зв’язку з навчанням у вищих навчаль­них закладах надається праців­никові на підставі відповідної заяви та довідки-виклику на­вчального закладу в терміни, визначені вищим навчальним закладом.

Приймаючи заяву та довідку- виклик, необхідно перевірити, чи збігаються наведені в них періоди сесії. Необхідно простежити, щоб тривалість навчальної відпустки, на­даної працівникові протягом на­вчального року, не перевищувала тривалості, встановленої в статті 15 Закону України «Про відпустки».

Оскільки тривалість навчальної відпустки встановлюють навчальні заклади згідно з навчальним планом, вона може бути меншою, ніж гаранто­вано законодавством для відповідно­го року навчання. Однак, за невико­ристані дні навчальної відпустки, на відміну від щорічної, грошову ком­пенсацію не виплачують, у тому чис­лі й при звільненні.

Якщо працівник, який успішно на­вчається без відриву від виробництва у вищому навчальному закладі, одер­жить від навчального закладу довід­ку-виклик на сесію в період перебуван­ня у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, він має право звернутись до керівництва підприємства з проханням надати йому додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням. Для цього по­трібно написати заяву про припинен­ня відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та на­дання відпустки у зв’язку з навчанням на період сесії на підставі довідки-ви­клику вищого навчального закладу.

На період сесії чи підготовки та за­хисту дипломної роботи відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку може бути надано іншому працюючому родичу, який фактично доглядатиме за дитиною. Після закінчення додаткової відпуст­ки в зв’язку з навчанням мати дитини знову може оформити відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

ЧИ МОЖЕ ДЕРЖСЛУЖБОВЕЦЬ ПРАЦЮВАТИ НА КОМЕРЦІЙНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ?

Чи має право моя дружина, держслужбовець ІІ рангу, на період декретної відпустки працювати на умовах неповного робочого дня на комерційно­му підприємстві? Чи не буде це вважатися пору­шенням Закону України «Про державну службу»?

В ідповідно до п. 1 ст. 7 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» державним службовцям забо­роняється: займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, ме­дичної практики, інструкторської та суддівської практи­ки із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Оскільки ваша дружина є державним службовцем, їй за­боронено займатися іншою оплачуваною роботою. Пору­шення даної норми тягне за собою відповідальність, пе­редбачену законом (договором, контрактом).

ТАБЕЛЬ РОБОЧОГО ЧАСУ

Для чого складається табель обліку робочо­го часу і які відомості до нього заносяться?

Т абель обліку робочого часу – це поіменний список усіх працівників відділу, служби чи іншого структурного підрозділу або установи в цілому з відмітками про ви­користання робочого часу протягом облікового періо­ду. Кожному працівникові надається табельний номер, який зазначається в усіх документах з обліку праці та оплати.

У разі звільнення працівника або переведення в інший цех (відділ) його колишній табельний номер не можна присвоюва­ти іншому працівникові протягом 3 років.

Табель ведеться на обліковий склад працівників усіх катего­рій, прийнятих на постійну, тимчасову, сезонну роботу, а та­кож учнів, прийнятих на період виробничої практики або кані­кул з оплатою праці. Вносити до табеля заново прийнятих пра­цівників і вилучати з нього звільнених можливо лише на під­ставі первинних документів з обліку руху персоналу установи.

Табель складається в одному примірнику за 2–3 дні до початку розрахункового періоду на підставі табеля за минулий місяць.

Типова форма № П-5 складається з двох частин.

Перша частина – табель обліку використання робочого часу. У ньому наведено умовні позначення елементів робочого часу з визначеними літерними та цифровими кодами.

Друга частина – табель обліку робочого часу, в якому кожному працівникові відводиться рядок, поділений на дві частини:

– у верхню щодня вносять відомості про відпрацьовані години або нез’явлення на роботу;

– у нижній частині умовними позначеннями (кодами) відміча­ють характеристики відпрацьованих годин (надурочні, нічні, години роботи у вихідні та святкові дні тощо) та причини нез’явлень на роботу – види відпусток, тимчасова непрацездатність, прогули, простої, страйки, переведення на непо­вний робочий день та ін.

08.04.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини