КОНСИЛІАЦІЯ: ДОСУДОВЕ ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
У яких випадках врегулювання спорів
застосовується консиліація та в чому її переваги? Які бувають види консиліації?
О
сновними перевагами досудового врегулювання
спорів є вирішення спорів мирним шляхом, забезпечення якомога швидшого
відновлення порушених прав суб’єктів господарювання, конфіденційність
інформації про сторони при вирішенні спорів, збереження ділових відносин між
сторонами, виявлення й усунення причин та умов виникнення правопорушень,
прийняття рішення, яке надалі виконується сторонами конфлікту і задовольняє
інтереси всіх сторін, надає можливість впливу на виконання рішення третьою
стороною.
Досудове врегулювання спорів застосовується при вирішенні
комерційних спорів і конфліктів у господарській діяльності; міжкорпоративних
та внутрішньокорпоративних спорів; спорів у страховій, банківській та трудовій
сферах; спорів у галузі земельного права; сімейних конфліктів та ін.
Консиліація, або узгоджувальне примирення, – це
один з методів позасудового врегулювання конфлікту. Консиліація є
добровільною, конфіденційною, гнучкою, зорієнтованою на інтереси сторін
процедурою примирного вирішення спору за участю нейтральної особи –
консиліатора (примирника).
Суттєва відмінність консиліації від медіації
полягає саме у ролі, яку виконує примирник у врегулюванні спору: у ході
узгоджуваного примирення сторони звертаються до консиліатора з проханням
запропонувати їм варіант рішення, в той час як медіатор, як правило, не пропонує
й не ухвалює жодних рішень.
Консиліація – процедура добровільна, тобто сторони
самі вирішують, скористатися нею чи ні. Гнучкість процедури узгоджувального
примирення дозволяє сторонам самостійно визначати її структуру, зміст та час
проведення. Як правило, консиліація має конфіденційний характер й дуже рідко
проводиться публічно. Вона не обмежена правовим предметом спору, тому
консиліатор (примирник), пропонуючи варіант рішення, спирається не тільки на
правові рамки спору, а й враховує економічні, фінансові та/або приватні
інтереси сторін.
Остаточне рішення про зміст досягнутих домовленостей,
як і під час медіації, приймають сторони.
Переваги консиліації:
– гарантує автономію й самовизначеність сторін.
Сторони можуть самі визначати структуру, зміст, час та тривалість проведення
узгоджувального примирення;
– гарантує компетентну допомогу і кваліфіковане рішення.
Сторони самі обирають примирника для врегулювання спору. Критерії відбору
можуть бути довільними: компетентність, досвідченість, володіння іноземними
мовами та/або навичками ведення міжкультурної комунікації, достатній обсяг
знань і досвіду в професійній та/або особистій сфері життя тощо. Консиліатор
має бути неупередженим і незалежним у веденні процедури примирення та розробці
варіантів рішення;
– гарантує збереження часу і коштів. Завдяки гнучкості
й неформальному характеру процедури проведення консиліації оптимізує час та
заощаджує кошти сторін;
– гарантує
приватність. На початку консиліації сторони домовляються про конфіденційність.
Таким чином, у рамках цієї процедури можна обговорювати та вирішувати різні питання
у приватній атмосфері, не побоюючись розголошення комерційних таємниць чи інших
подробиць.
ВІДКЛИК ЗАЯВИ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ
Мого чоловіка примусили написати заяву про звільнення
за власним бажанням. Чи може він через 2 тижні відкликати її?
В
ідповідно до статті 38 Кодексу законів про працю
України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на
невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган
письмово за 2 тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за
власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове
місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості,
підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення
нею 14-річного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно
до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на
роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або
уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який
просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення
не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або
уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою,
крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому
відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового
договору.
Працівник
має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням,
якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови
колективного чи трудового договору.
ЯК ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ПЕРІОД
ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ?
Який порядок визначення періоду проходження військової служби за
призовом під час мобілізації?
В
ідповідно до ч. 2 ст. 24 ЗУ
«Про військовий обов’язок і військову службу», для громадян, призваних на
військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову
службу за призовом осіб офіцерського складу, початком проходження військової
служби вважається день відправлення у військову частину з районного (міського)
військового комісаріату.
Закінченням
проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця із
списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи
тощо) в порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами
України.
ПОДОВЖЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ
Як оформити трудові відносини після закінчення трудового договору,
якщо жодна із сторін не вимагає їх припинення?
В
ідповідно до статті 39-1 КЗпПУ,
якщо після закінчення строку трудового договору (п. 2 і 3 ст. 23) трудові
відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія
цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Трудові
договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених
ч. 2 ст. 23 КЗпПУ, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
ВІДПУСТКА НА ЧАС ЛІКАРНЯНОГО
Під час відпустки моя колега захворіла. Відомо, що відпустка продовжується
на дні лікарняного. А чи може вона потім взяти ці дні окремо?
З
гідно із ст. 11 ЗУ «Про
відпустки» (Закон про відпустки) щорічна відпустка має бути перенесена на
інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника,
засвідченої в установленому порядку. Якщо непрацездатність настала в період
відпустки, то відпустка підлягає продовженню на кількість календарних днів,
упродовж яких працівник відповідно до листка непрацездатності хворів.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання
встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем. Якщо причини, що
зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання,
то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії
причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з
дотриманням вимог ст. 12 Закону про відпустки.
Таким чином,
вашій колезі слід звернутися з відповідною заявою до вашого керівника для вирішення
цього питання.
25.03.2017
|