ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД ЗАХИСТИВ ПРАВО НА СТРАЙК

До Федерації профспілок України надійшов лист від Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Івана Лі­щини, в якому йдеться про ви­конання рішення зазначеного суду у справі «Веніамін Тимо­шенко та інші проти України».

«Відповідно до пункту 1 статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних сво­бод (далі – Конвенція) та статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав люди­ни» рішення Європейського суду є обов’язковим для виконання. Оста­точне рішення Європейського суду передається Комітету міністрів Ради Європи (далі – КМ РЄ), який здійснює нагляд за його виконанням і наділе­ний відповідними повноваженнями.

2 жовтня 2014 року Європейський суд ухвалив рішення у справі «Веніамін Тимошенко та інші проти України» (за­ява № 48408/12), яким констатував по­рушення статті 11 (свобода зібрань та об’єднання) Конвенції, з огляду на те, що національне законодавство стосов­но права на страйк є суперечливим і не передбачає однозначного переліку ви­падків, коли реалізацію права на страйк може бути обмежено або заборо­нено. Так, зокрема, Європейський суд звернув увагу на те, що стаття 18 Зако­ну України «Про транспорт» та стаття 24 Закону України «Про порядок вирі­шення колективних трудових спорів (конфліктів)» є суперечливими.

Наразі Комітет міністрів Ради Єв­ропи включив розгляд питання вико­нання Україною рішення Європей­ського суду у справі «Веніамін Тимо­шенко та інші проти України» до по­рядку денного 1294-го засідання КМ РЄ, яке відбудеться 6–8 червня 2017 року, що вимагає від України на­дання інформації щодо прогресу у вирішенні відповідних питань.

У зв’язку з цим та з метою забез­печення належного виконання рі­шення Європейського суду у справі «Веніамін Тимошенко та інші про­ти України» Урядовий уповноваже­ний у справах Європейського суду з прав людини просить ФПУ повідомити:

1. Чи проводилися страйки у період з 2015 року по сьогодні та на підставі яких положень нормативно-правових актів було реалізовано право на страйк.

2. У разі, якщо право на страйк пра­цівників сфери, яка регулюється, зокре­ма, Законом України «Про транспорт», було порушено, повідомити про такі випадки із зазначенням підстав відпо­відних заборон (проведення страйків).

«ПВ» публікують стислий виклад рішення.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

СПРАВА «ВЕНІАМІН ТИМОШЕНКО ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»

(ЗАЯВА № 48408/12)

СТИСЛИЙ ВИТЯГ ОСТАТОЧНОГО РІШЕННЯ ВІД 2 ЖОВТНЯ 2016 РОКУ

9 вересня 2011 року працівники компанії «Аеросвіт», у тому числі заявники, оголосили про проведення 28 вересня 2011 року страйку з метою вирішення трудового спору, що виник з керівництвом компанії «Аеросвіт». Колективний трудовий спір було зареєстровано в Національній службі посередни­цтва і примирення. Відповідні органи влади були повідомле­ні про рішення щодо проведення страйку.

У жовтні 2011 року після розгляду позову, поданого керівни­цтвом авіакомпанії «Аеросвіт», Бориспільський міськрайон­ний суд Київської області визнав страйк незаконним та забо­ронив його проведення. При цьому суд посилався на статтю 44 Конституції, статтю 18 Закону України «Про транспорт», від­повідно до якої заборонено проведення страйків, пов’язаних з перевезенням пасажирів, обслуговуванням безперервно дію­чих виробництв, а також коли страйк становить загрозу жит­тю і здоров’ю людини, та на статтю 24 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфлік­тів)», якою забороняються страйки, якщо це створює загрозу життю і здоров’ю людей.

До Європейського суду з прав людини заявники скаржились за статтею 11 Конвенції на безумовну заборону державними органами влади страйку на тій єдиній підставі, що вони пра­цювали в секторі пасажирських авіаперевезень.

Розглянувши скарги заявників, Європейський суд зазначив, що хоча Прикінцевими положеннями Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфлік­тів)» передбачається, що інші закони та нормативно-правові акти мають застосовуватися тільки в тій частині, в якій вони не суперечать цьому Закону, а також що вони повинні бути приведені у відповідність із цим Законом, Закон України «Про транспорт», який передбачає більше обмежень прав на страйк, тим не менш, й досі продовжують застосовувати без внесення до нього змін. На цій підставі Європейський суд дійшов висновку, що втручання у права заявників за стат­тею 11 Конвенції не ґрунтувалося на сформульованих з до­статньою точністю передбачуваних законодавчих актах, а тому було порушення відповідного положення.

З ЦИХ ПІДСТАВ СУД:

1. Оголошує одноголосно скаргу прийнятною;

2. Постановляє одноголосно, що було порушення статті 11 Конвенції;

3. Постановляє шістьма голосами до одного, що:

(а) упродовж 3 місяців від дати, коли це рішення набуде ста­тусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач повинна сплатити заявникам сукупно 20000 (двадцять тисяч) євро відшкодування моральної шкоди, вищезазначена сума має бути конвертована у валюту держа­ви-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(б) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного

розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток у розмір граничної позикової ставки Єв­ропейського центрального банку, яка діятиме на період не­сплати, до якої має бути додано три відсоткових пункти.

4. Відхиляє одноголосно решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.

ЯК ЗАРЕЄСТРУВАТИ ГРОМАДСЬКУ ОРГАНІЗАЦІЮ?

Ми з колегами хочемо зареєструвати громад­ську організацію. Що для цього потрібно?

Державна реєстрація громадського об’єднання здійснюється за місцезнахо­дженням об’єднання в порядку, передбаче­ному Законом України «Про громадські об’єднання». Для реєстрації керівник або особа (осо­би), яка має право представляти громадське об’єднання для здійснення реєстраційних дій, про­тягом 60 днів з дня утворення громадського об’єднання подають (надсилають поштовим від­правленням) до відповідного управління юстиції заяву встановленої форми, примірник протоколу установчих зборів, статут, відомості про керівні ор­гани громадського об’єднання. Громадське об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність із статусом юридичної особи, підлягає реєстрації в по­рядку, визначеному ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

ТРИВАЛІСТЬ ВИРОБНИЧОГО ТИЖНЯ

У яких випадках на підприємствах встановлюєть­ся п’ятиденний і шестиденний робочий тиждень? Якою є тривалість щоденної роботи працівників?

Відповідно до статті 52 Кодексу законів про працю України для працівників установлю­ється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п’ятиденному робочо­му тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визна­чається правилами внутрішнього трудового розпо­рядку або графіками змінності, які затверджує влас­ник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової органі­зації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).

На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи за­провадження п’ятиденного робочого тижня є недо­цільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденно­му робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з виборним органом первинної про­форганізації (профспілковим представником) з ура­хуванням специфіки роботи, думки трудового колек­тиву та за погодженням з місцевою радою.

18.03.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини