ТАРИФНА СИСТЕМА ОПЛАТИ ПРАЦІ
Що таке тарифна система оплати праці та в яких випадках
вона застосовується?
Основою організації оплати праці є тарифна система оплати
праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і
тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Відповідно до ст. 96 Кодексу законів про працю України
(КЗпПУ) тарифна система оплати праці застосовується для розподілу робіт
залежно від їх складності, а працівників – залежно від їхньої кваліфікації та
за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів
заробітної плати.
Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів)
провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка
визначається в розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної
заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів
тарифних ставок (посадових окладів).
Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і
присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або
уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за
погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим
представником).
Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам,
які успішно виконують встановлені норми праці і сумлінно ставляться до своїх
трудових обов’язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно
виконують роботи більш високого розряду не менш як 3 місяці і склали
кваліфікаційний екзамен. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші
серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, робітникові
може бути знижено кваліфікацію на один розряд. Поновлення розряду провадиться
в загальному порядку, але не раніше, ніж через 3 місяці після його зниження.
Посадові оклади службовцям встановлює власник або уповноважений
ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами
атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові
оклади службовцям у межах затверджених мінімальних і максимальних розмірів
окладів на відповідній посаді.
НАДБАВКА ЗА ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРАЦІ
Більше 5 років на підприємстві отримував надбавку за інтенсивність
праці, а нещодавно її без попередження зняли, мотивуючи відсутністю коштів. Чи
правомірне таке рішення?
Відповідно до ст. 97 КЗпПУ оплата праці працівників
здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці.
Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки,
тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри
надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і
гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями
(підприємство) самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій,
передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними)
угодами. Якщо колдоговір на підприємстві, в установі, організації не укладено,
власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з
виборним органом первинної профорганізації (профспілковим представником), що
представляє інтереси більшості працівників, а в разі його відсутності – з
іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних
розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій
і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з
урахуванням вимог, передбачених частиною 2 цієї статті.
Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має
права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що
погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними
договорами.
ПОДІЛ РОБОЧОГО ЧАСУ НА ЧАСТИНИ
В яких випадках можливий поділ робочого часу на частини?
Відповідно до ст. 60 Кодексу законів про працю України на
роботах з особливими умовами і характером праці в порядку та випадках, передбачених
законодавством, робочий день може бути поділений на частини з тією умовою, щоб
загальна тривалість роботи не перевищувала встановленої тривалості робочого
дня.
ВІДПУСТКА БЕЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРПЛАТИ
Адміністрація підприємства має намір відправити працівників у
відпустку без збереження заробітної плати терміном на 1 місяць, мотивуючи тим,
що не вистачає коштів на виплату зарплати. Чи правомірні такі дії?
Відповідно до ст. 84 Кодексу законів про працю України та ст. 26
Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в
обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може
надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений
угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не
більше 15 календарних днів на рік. Тому власник або уповноважений ним
представник не мають права відправляти у відпустку без збереження зарплати
довше зазначеного терміну.
ВІДКЛИКАННЯ З ВІДПУСТКИ СТУДЕНТА- ЗАОЧНИКА
Чи має право роботодавець з власної ініціативи відкликати з
відпустки працівницю, студентку-заочницю, для виконання нетермінової роботи?
Чи є в нього на те підстави та чим він керується?
Статтею 12 ЗУ «Про відпустки» передбачено відкликання
тільки із щорічної відпустки, яке допускається за згодою працівника, лише для
відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх
наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування
майна підприємства. У разі відкликання працівника з відпустки його працю
оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної
частини відпустки.
07.01.2017
|