ОПЛАТА ЛІКАРНЯНОГО ПРАЦІВНИКУ – УЧАСНИКУ АТО
Як оплачується лікарняний
лист працівнику – колишньому
учаснику АТО?
Відповідно до пп. 5 п. 1 ст. 24 За-
кону України «Про загально-
обов’язкове державне соціаль-
не страхування» від 23.09.1999
№ 1105-ХІУ (у ред. від 01.08.2016) допо-
мога по тимчасовій непрацездатності
виплачується залежно від страхового
стажу в розмірі 100% середньої заро-
бітної плати (доходу) застрахованим
особам, ветеранам війни та особам, на
яких поширюється чинність Закону
України «Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту» від
22.10.1993 № 3551-XII (у ред. від
24.03.2016) (далі – Закон).
Статтею 4 цього Закону визначено, що
ветеранами війни є особи, які брали
участь у захисті Батьківщини чи бойових
діях на території інших держав. До вете-
ранів війни належать: учасники бойових
дій, інваліди війни, учасники війни.
Відповідно до пп. 19 і 20 ст. 6 цьо-
го Закону учасниками бойових дій
визнаються:
– військовослужбовці (резервісти,
військовозобов’язані) та працівники
Збройних Сил України, Національної
гвардії України, Служби безпеки Украї-
ни, Служби зовнішньої розвідки Украї-
ни, Державної прикордонної служби
України, Державної спеціальної служби
транспорту, військовослужбовці вій-
ськових прокуратур, особи рядового та
начальницького складу підрозділів опе-
ративного забезпечення зон проведення
антитерористичної операції централь-
ного органу виконавчої влади, що реалі-
зує державну податкову політику, дер-
жавну політику у сфері державної мит-
ної справи, поліцейські, особи рядового,
начальницького складу, військовослуж-
бовці, працівники Міністерства вну-
трішніх справ України, Управління дер-
жавної охорони України, Державної
служби спеціального зв’язку та захисту
інформації України, Державної служби
України з надзвичайних ситуацій, Дер-
жавної пенітенціарної служби України,
інших утворених відповідно до законів
України військових формувань, які за-
хищали незалежність, суверенітет та
територіальну цілісність України і бра-
ли безпосередню участь в антитерорис-
тичній операції, забезпеченні її прове-
дення, перебуваючи безпосередньо в ра-
йонах антитерористичної операції у пе-
ріод її проведення;
– особи, які у складі добровольчих
формувань, що були утворені або само-
організувалися для захисту незалежнос-
ті, суверенітету та територіальної ціліс-
ності України, брали безпосередню
участь в антитерористичній операції,
забезпеченні її проведення, перебуваю-
чи безпосередньо в районах антитеро-
ристичної операції у період її проведен-
ня, за умови, що в подальшому такі до-
бровольчі формування були включені
до складу Збройних Сил України, Мініс-
терства внутрішніх справ України, На-
ціональної гвардії України та інших
утворених відповідно до законів Украї-
ни військових формувань та правоохо-
ронних органів.
Порядок надання статусу учасника
бойових дій особам, які захищали неза-
лежність, суверенітет та територіальну
цілісність України та брали безпосеред-
ню участь в антитерористичній операції,
забезпеченні її проведення (далі – Поря-
док), затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 20 серпня 2014 року
№ 413 зі змінами, внесеними постановою
КМУ від 8 вересня 2016 року № 602.
Статус учасника бойових дій нада-
ється особам, зазначеним у п. 2 цього По-
рядку, в разі залучення їх до проведення
антитерористичної операції на строк не
менше 30 календарних днів, у тому чис-
лі за сукупністю днів перебування в ра-
йонах її проведення.
Особам, які брали участь у виконанні
бойових (службових) завдань в умовах
безпосереднього зіткнення та вогневого
контакту з противником, у проведенні
розвідувальних заходів, що підтвердже-
но оперативним штабом з управління
антитерористичною операцією, а також
які отримали поранення, контузії, калі-
цтва, що унеможливило подальше вико-
нання ними відповідних завдань (крім
випадків необережного поводження із
зброєю та ухилення від військової служ-
би шляхом самокалічення або шляхом
симуляції хвороби), статус учасника бо-
йових дій надається незалежно від кіль-
кості днів залучення їх до проведення
антитерористичної операції.
Правова та технічна інспекція
праці апарату ФПУ__
ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ
ГРОШОВА ДОПОМОГА ВІДСУТНЯ
У яких випадках не оплачується лікарняний?
Грошова допомога з тимчасової не-
працездатності не виплачується:
– у разі здобуття застрахованою
особою травм або захворювання
при скоєнні злочину;
– у разі навмисного спричинення
збитку своєму здоров’ю з метою ухи-
лення від роботи або інших
обов’язків, або симуляції хвороби;
– під час перебування під арештом і
за час проведення судово-медичної
експертизи;
– під час примусового лікування, при-
значеного за постановою суду;
– у разі тимчасової непрацездатності у
зв’язку із захворюванням або травмою,
отриманими внаслідок алкогольного,
наркотичного, токсичного сп’яніння
або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
– під час перебування особи у відпуст-
ці без збереження заробітної плати,
творчій відпустці, додатковій від-
пустці у зв’язку з навчанням.
Окрім цього, особи, які порушують ре-
жим, встановлений їм лікарем, не
з’являються без поважних причин в
призначений термін на медичний
огляд, втрачають право на отримання
грошової допомоги з дня здійснення
порушення.
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО
ЗМІНИ В ОПЛАТІ ПРАЦІ
Чи зобов’язаний власник підприємства пові-
домити працівника про зміни оплати праці?
Якщо так, то в який період?
Відповідно до положень Кодексу законів про працю
України, у зв’язку із змінами в організації виробництва
і праці допускається зміна істотних умов праці при
продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфі-
кацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці – систем та
розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення
або
скасування неповного робочого часу, суміщення професій, змі-
ну розрядів і найменування посад та інших – працівник пови-
нен бути повідомлений не пізніше, ніж за 2 місяці.
Якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережені,
а працівник не погоджується на продовження роботи в нових
умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36
КЗпПУ.
НЕЗАКОННЕ ЗВІЛЬНЕННЯ
МОБІЛІЗОВАНОГО
ПРАЦІВНИКА
Яке покарання загрожує підприємству, що не-
законно звільнило мобілізованого працівника?
Як повідомляє Державна служба України з питань
праці, відповідно до ст. 172 Кримінального кодексу
України незаконне звільнення працівника з роботи
з особистих мотивів чи в зв’язку з повідомленням
ним про порушення вимог ЗУ «Про засади запобігання і про-
тидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушен-
ня законодавства про працю караються штрафом від 2 тисяч
до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
або позбавленням права обіймати певні посади чи займати-
ся певною діяльністю на строк до 3 років, або виправними ро-
ботами на строк до 2 років.
Відповідальність за порушення вимог ст. 119 Кодексу законів
про працю України передбачена ч. 1, 2 ст. 41 Кодексу України
про адміністративні правопорушення (штраф від 510 до 1700
грн та від 1700 до 5100 грн відповідно) та абз. 4 ч. 2 ст.
265 КЗпПУ
(штраф у розмірі мінімальної зарплати).
Законопроектом від 05.06.2015 № 2035а, який направлений на
підпис Президента України 06.11.2015, передбачено посилен-
ня відповідальності за недотримання встановлених законом
гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконан-
ня обов’язків, передбачених законами України «Про військо-
вий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (не-
військову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобі-
лізацію», яка встановлюється у десятикратному розмірі мі-
німальної зарплати, визначеної законом на момент виявлен-
ня порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно по-
рушення (ст. 265 КЗпПУ). Такі дії тягнуть за собою накладен-
ня штрафу на посадових осіб підприємств, установ і органі-
зацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів
підприємницької діяльності у розмірі від 50 до 100 неоподат-
ковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 7 ст. 41 Кодексу
України про адміністративні правопорушення).
24.12.2016
|
