Хвороба під час відпустки
Наша працівниця
під час перебування у додатковій відпустці як мати двох дітей до 15 років
кілька днів була на лікарняному. Чи має бути продовжена така відпустка і чи
виплачуються їй лікарняні?
Ольга ПЛАХОНІНА, м. Київ
Відповідно до частини
6 статті 20 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі –
Закон) додаткові соціальні відпустки працівникам, які мають дітей, надаються
понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 Закону, а також понад
щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами,
і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному ст.
11 Закону.
Пунктом 1 ч. 2
ст. 11 Закону передбачено, що відпустка має бути перенесена на інший період
або продовжена у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у
встановленому порядку.
Статтею 35 Закону
України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від
18.01.2001 № 2240-III передбачено, що допомога з тимчасової втрати
працездатності надається застрахованій особі у формі матеріального
забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати
(доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків, як тимчасова
непрацездатність унаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним
випадком на виробництві.
Отже, якщо тимчасова
непрацездатність працівника настала під час його перебування у соціальній
відпустці відповідно до ст. 19 Закону, то ця відпустка має бути продовжена
відповідно до лікарняного листка або перенесена на інший період, а листок непрацездатності
повністю оплачується.
ЗВІЛЬНЕННЯ ЖІНКИ,
ЯКА МАЄ ДИТИНУ
У нас є
працівниця, яка постійно не справляється зі своєю роботою. Ми хочемо її
звільнити, але в неї – дворічна дитина. Чи можна звільняти матір, яка має дитину
до трьох років, якщо вона вийшла з декретної відпустки?
Надія ОСИПЕНКО, м. Боярка
Відповідно до
статті 184 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) звільнення вагітних
жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – частина
6 статті 179), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або
дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не
допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи,
організації, коли можливе звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Такі
жінки також обов’язково працевлаштовуються у разі їхнього звільнення після
закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними
зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців із дня
закінчення строкового трудового договору.
Таким чином, КЗпП
не передбачає можливості звільнення жінок, які мають дітей віком до трьох років,
навіть якщо вони вийшли з декретної відпустки.
ПОНОВЛЕННЯ НА
РОБОТІ
Нещодавно суд
першої інстанції поновив мене на роботі. Мій роботодавець поновив мене на
роботі з дати винесення рішення, і тепер у мене доволі великий розрив у
трудовому стажі. Який порядок поновлення працівника на роботі?
Галина ДОЦЕНКО, м. Запоріжжя
Згідно з вимогами
ч. 5 ст. 235 КЗпП прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно
звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.
77 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення вважається
завершеним з моменту фактичного допущення працівника до виконання попередніх
обов’язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення
про звільнення.
Питання щодо поновлення
на роботі вирішується згідно з рішенням суду: видається наказ про поновлення
працівника на роботі та вносяться зміни до його трудової книжки – відповідно до
пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої
наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства соціального
захисту населення від 29.07.1993 № 58. Зокрема, визнається недійсним запис,
зроблений відповідно до наказу, який за рішенням суду є незаконним.
Отже, поновлення
на попередній роботі відбувається не з дати винесення судом рішення про таке
поновлення, а з дати звільнення працівника, яка, відповідно до цього рішення,
визнається недійсною.
РОБОТА У ВИХІДНИЙ
ДЕНЬ
Я доволі часто
змушений виходити на роботу у вихідний день. Чи маю я право на компенсацію або
додатковий день відпочинку?
Микола ІЛЛЮК, м. Васильків
Відповідно до
статті 72 Кодексу законів про працю України робота у вихідний день може
компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій
формі у подвійному розмірі.
Відповідно до ст.
107 КЗпП робота у святковий та неробочий день оплачується у подвійному
розмiрi: 1) вiдрядникам – за подвiйними вiдрядними розцiнками; 2) працiвникам,
робота яких оплачується за годинними або денними ставками, у розмiрi подвiйної
годинної або денної ставки; 3) працiвникам, якi одержують мiсячний оклад, у
розмiрi одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у
святковий i неробочий день провадилася у межах мiсячної норми робочого часу,
i в розмiрi подвiйної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота
провадилася понад мiсячну норму. Оплата у зазначеному розмiрi провадиться за
години, фактично вiдпрацьованi у святковий i неробочий день.
Як зазначалося
вище, за бажанням працiвника, який виходив на роботу у святковий i неробочий
день, йому може бути надано додатковий день вiдпочинку. В такому разі працівник
повинен обов’язково узгоджувати це питання із власником або уповноваженим ним
органом, оскільки відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України
«Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 самовільне використання
відгулу дає право на звільнення працівника за прогул відповідно до п. 4 ст. 40
КЗпП.
Сторінку підготувала
Олена ЛАРІНА, «ПВ»
Фото
Кирила ЛАТИШЕВА
26.05.2011
|