БАНКРУТСТВО ПІДПРИЄМСТВА: ПРАВА МОЛОДОЇ МАТЕРІ

Моя невістка півроку пере­буває в декретній відпуст­ці. Компанія, в якій вона працювала, збанкрутіла. Керівник повідомив, що через тиждень останній день роботи компанії, тому невістці потрібно написати заяву на звільнення та за­брати трудову книжку, бо потім вона її не отримає. Що робити?

Відповідно до ст. 184 Кодексу законів про працю України (КЗпП) звільнення вагіт­них і жінок, які мають ді­тей віком до 3 років (до 6 років – ч. 6 ст. 179), одиноких мате­рів за наявності дитини ві­ком до 14 років або дитини- інваліда з ініціативи влас­ника або уповноваженого ним органу не допускаєть­ся, крім випадків повної лік­відації підприємства, уста­нови, організації, коли мож­ливе звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Слід пам’ятати, що звільнення зазначених працівників (ст. 184 КЗпП) допускається лише за умови обов’язкового працевлаштування. Звільнити їх за п. 1 ст. 40 КЗпП мож­на лише після закінчення дії обста­вин, які надають право на вказану пільгу, в будь-який час проведення ліквідації юридичної особи. У пері­од дії цих обставин звільнення можливе лише за п. 5 ст. 36 КЗпП у зв’язку з переведенням за їхньою згодою на інше підприємство в установленому порядку.

На практиці трапляються ви­падки, коли в документах про при­пинення юридичної особи зазнача­ється потреба в її ліквідації й одно­часно проголошується створення іншої з аналогічними або подібни­ми функціями та подальшим пере­данням їй майна юридичної особи, що ліквідується. У такому разі осіб, яких не можна звільнити з ро­боти за ст. 184 КЗпП, обов’язково потрібно забезпечити роботою на новоствореному підприєм­стві, якому передані функції та майно ліквідованого.

У випадку порушення тру­дових прав, у тому числі в разі незаконного звільнення, працівник вправі звернутися до суду. У ст. 233 КЗпП визна­чені строки звернення до район­ного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду за вирі­шенням трудових спорів.

Таким чином, можна звернути­ся із заявою про вирішення трудо­вого спору безпосередньо до суду в 3-місячний строк з дня, коли працівниця дізналася або пови­нна була дізнатися про порушен­ня свого права, а в справах про звільнення – у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудо­вої книжки.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОБОТОДАВЦЯ В НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ

Якою є відповідальність ро­ботодавця стосовно праців­ника, який перебуває в штаті, та працівника, який працює за договором, під час виник­нення надзвичайної ситуації?

Дане питання регулюється положеннями Кодексу за­конів про працю України (КЗпП), Цивільного кодек­су України (ЦК), Закону України «Про охорону праці».

Якщо особа виконує роботу за дого­вором підряду, і якщо відповідаль­ність замовника виникає з договір­них відносин, то наслідки визнача­ються відповідно до положень гла­ви 61 «Підряд» або 62 «Виконання науково-дослідних або дослідно- конструкторських та технологіч­них робіт» ЦК; якщо ж відповідаль­ність є позадоговірною (внаслідок заподіяння шкоди здоров’ю чи май­ну особи, заподіяння моральної шкоди тощо), то наслідки визнача­ються главою 82 «Відшкодування шкоди» ЦК.

Якщо ж особа виконує роботу за трудовим договором, то наслідки визначатимуться главою ХІ «Охо­рона праці» КЗпПУ (зокрема ст. 171 «Обов’язки роботодавця щодо роз­слідування та обліку нещасних ви­падків, професійних захворювань і аварій на виробництві»).

У разі надзвичайної ситуації із співробітником роботодавцю необ­хідно проводити розслідування не­щасного випадку в порядку, перед­баченому постановою Кабінету Мі­ністрів України № 1232 від 30.11.2011 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадів, професій­них захворювань і аварій на вироб­ництві». Стосовно ж виконавця ро­біт за договором підряду, замовник робіт не зобов’язаний проводити будь-яке розслідування, натомість воно може бути проведено райдержадміністрацією чи виконкомом міс­цевої ради на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 270 від 27.03.2001 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру».

БЕЗОПЛАТНА ВІДПУСТКА ЧЕРЕЗ ПРОСТІЙ ПІДПРИЄМСТВА

Чи можна відправити працівників у безоплат­ну відпустку терміном на 14 днів у зв’язку з простоєм підприємства? Який механізм її оформлення?

У законодавстві України не передбачено механіз­му оформлення безоплатної відпустки для всьо­го підприємства терміном на 14 днів у зв’язку з простоєм виробництва. У ст. 113 КЗпП визначе­но, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Надан­ня відпусток без збереження заробітної плати з ініціа­тиви роботодавців порушує права та законні інтереси працівників. У ст. 9 КЗпП зазначається, що умови дого­ворів, які погіршують становище працівників порівня­но із законодавством про працю, є недійсними.

БЕЗОПЛАТНА ВІДПУСТКА ЧЕРЕЗ ПРОСТІЙ ПІДПРИЄМСТВА

Моя невістка півроку пере­буває в декретній відпуст­ці. Компанія, в якій вона працювала, збанкрутіла. Керівник повідомив, що через тиждень останній день роботи компанії, тому невістці потрібно написати заяву на звільнення та за­брати трудову книжку, бо потім вона її не отримає. Що робити?

Чи можна відправити працівників у безоплат­ну відпустку терміном на 14 днів у зв’язку з простоєм підприємства? Який механізм її оформлення?

У законодавстві України не передбачено механіз­му оформлення безоплатної відпустки для всьо­го підприємства терміном на 14 днів у зв’язку з простоєм виробництва. У ст. 113 КЗпП визначе­но, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Надан­ня відпусток без збереження заробітної плати з ініціа­тиви роботодавців порушує права та законні інтереси працівників. У ст. 9 КЗпП зазначається, що умови дого­ворів, які погіршують становище працівників порівня­но із законодавством про працю, є недійсними.

ВИПЛАТИ ПРИ ЗВІЛЬНЕННІ З РОБОТИ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ’Я

У зв’язку з погіршенням стану здоров’я вини­кла потреба звільнитися з роботи якомога швидше. Які я маю права при звільненні як інвалід ІІІ групи, що працює за контрактом, і які мені передбачені виплати?

Відповідно до ст. 21 КЗпП контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки та відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріально­го забезпечення, організації праці та розірвання дого­вору можуть встановлюватись за угодою сторін.