ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ЯКЩО ЗВІЛЬНЯЮТЬ ЗА ЗГОДОЮ СТОРІН

За правилами трудових право­відносин, які регулює Кодекс зако­нів про працю України (КЗпПУ), звільнення працівників, згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП, є розі­рванням трудового договору з іні­ціативи власника або уповноваже­ного ним органу. Тому таке звіль­нення має здійснюватися з до­триманням відповідних гаран­тій, правил та порядку, вста­новлених законодавством України.

Стаття 49 КЗпП передбачає, що про наступне вивільнення працівників персонально попе­реджають не пізніше, ніж за 2 мі­сяці. Законодавство не містить за­борони щодо попередження пра­цівника про переведення на іншу посаду або про звільнення у зв’язку з неможливістю переведен­ня на іншу посаду раніше 2-місяч­ного терміну. Але в цьому випадку має бути вказана точна дата май­бутнього вивільнення.

У разі припинення трудового до­говору з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 КЗпП, працівни­кові, відповідно до статті 44 КЗпП, виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього мі­сячного заробітку. При цьому від­повідно до статті 116 КЗпП, випла­та всіх сум, що належать працівни­кові від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У разі несвоєчасного розрахунку при звільненні робото­давець зобов’язаний компенсува­ти працівникові середній заробі­ток за весь час вимушеного прогу­лу, якщо сума отриманої заробіт­ної плати за новим місцем роботи не зменшує розміру такої компен­сації (ст. 117).

Якщо працівник у день звіль­нення не працював, то зазначе­ні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня піс­ля пред’явлення ним вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних пра­цівникові при звільненні, влас­ник або уповноважений ним ор­ган повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорю­вану ним суму.

Згідно із статтею 47 КЗпП влас­ник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення ви­дати працівникові належно оформ­лену трудову книжку та копію на­казу про звільнення з роботи.

ВІДПУСТКА ДЛЯ ПРАЦЮЮЧОГО ІНВАЛІДА

Звернувся до керівництва з проханням надати мені осно­вну оплачувану відпустку, в якому мені відмовили. Ска­жіть, чи маю я право, як інва­лід 3 групи, отримати відпуст­ку в зручний для мене час, і якщо так, то як можна захис­тити своє право (окрім суду)?

Згідно із статтею 10 ЗУ «Про відпустки» інвалідам 3 групи надається щорічна основна відпустка тривалістю 26 ка­лендарних днів. Відпустка надаєть­ся за бажанням працівника та в зручний для нього час.

Трудові спори розглядаються: комі­сіями по трудових спорах; районни­ми, районними в місті, міськими чи міськрайонними судами.

Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між праців­ником і власником або уповноваже­ним ним органом, застосовується незалежно від форми трудового до­говору.

Комісія по трудових спорах є обов’язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що ви­никають на підприємствах, в уста­новах, організаціях.

Трудовий спір підлягає розгляду в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що пред­ставляє його інтереси, не врегулю­вав розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або упо­вноваженим ним органом.

Працівник може звернутися до ко­місії по трудових спорах у 3-місяч­ний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про по­рушення свого права, а в спорах про виплату належної йому заробітної плати – без обмеження будь-яким строком.

У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по тру­дових спорах може його поновити.

Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов’язковій реє­страції.

Таким чином, для вирішення трудо­вого спору працівник може зверну­тися до комісії по трудових спорах.

РОБОТА В БІБЛІОТЕЦІ ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Сестра працює бібліотекарем у міській біблі­отеці. Чи може вона займатися підприєм­ницькою діяльністю і чи буде така діяльність впливати на заробітну плату в бібліотеці?

Оскільки працівниця не є державним службовцем, то жодних обмежень щодо підприємницької діяльності немає. Така діяльність не має жодного зв’язку із заро­бітною платою в бібліотеці.

ЗАПИТ ДО СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ

Як правильно скласти запит до районного центру зайнятості з метою отримання інфор­мації про статус та розмір допомоги?

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про звернення грома­дян» громадяни України мають право звернути­ся до органів державної влади, місцевого само­врядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, за­собів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скарга­ми та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяль­ності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

При підготовці офіційного звернення до районного центру зайнятості повинні бути дотримані наступні вимоги:

1) зазначений адресат звернення (орган державної вла­ди, до повноважень якого належить вирішення пору­шеного у зверненні питання);

2) вказано прізвище, ім’я, по батькові, місце проживан­ня громадянина, викладено суть порушеного питання;

3) звернення має бути підписано заявником із зазна­ченням дати.

Звернення може бути усним (викладеним громадяни­ном і записаним посадовою особою на особистому при­йомі) чи письмовим, надісланим поштою або переда­ним громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці по­вноваження оформлені відповідно до чинного законо­давства.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, по­вертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше, ніж через 10 днів від дня його надходжен­ня, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 ЗУ «Про звернення громадян».

03.09.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини