Тривалість робочого часу
У 2010 році, у
зв’язку з фінансовою скрутою, під час переговорів адміністрація та трудовий
колектив комунального підприємства домовилися на півроку перейти на неповний
робочий день (п’ятигодинний). Ось уже рік робітники працюють у режимі неповного
робочого дня, хоча обсяг робіт не зменшився, а навпаки – збільшився.
Зростають і збитки. Керуючись якими законодавчими актами, можна примусити
керівництво повернути підприємство на повний робочий час?
Валерій
БАРАНЕНКО, м. Золотоноша
Згідно зі ст. 85
Кодексу законів про працю України норми праці – норми виробітку, часу,
обслуговування, чисельності встановлюються для працівників відповідно до
досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.
Стаття 86 КЗпП
визначає, що зміна, перегляд і запровадження нових норм праці провадиться
власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом
первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Отже, відповідно
до вищевказаного рішення про перегляд тривалості робочого часу приймає
власник або уповноважений ним орган. Із Вашого питання незрозуміло, якою є
організаційно-правова форма підприємства і хто здійснює управління. У зв’язку
з цим важко дати конкретну відповідь. Тож необхідно ознайомитися з установчими
документами підприємства (можливо, органами управління є загальні збори його
учасників (працівників), які мають право приймати рішення з усіх питань
діяльності підприємства, у тому числі і про перегляд норм праці).
Якщо згідно з установчими
документами власник приймає рішення одноосібно, то відповідно до ст. 32 КЗпП
України якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник
не згоден продовжувати роботу в нових умовах, дія трудового договору припиняється
за п. 6 ст. 36 КЗпП.
Окрім того, із
Вашого питання бачимо, що на підприємстві було переглянуто тривалість робочого
часу з метою зменшення розміру заробітної плати працівників. При цьому обсяг
роботи не зменшився.
Відповідно до ст.
106 КЗпП за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується
в подвійному розмірі годинної ставки. Так, якщо Ви фактично відпрацьовуєте
більш як 7 робочих годин у день, то підприємство зобов’язане таку роботу
оплачувати відповідно до законодавства.
Якщо підприємство
не оплачує працю в надурочний час, то згідно зі ст. 265 КЗпП України особи,
винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з
чинним законодавством.
Відповідно до п.
4.1 Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими
особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про
працю та його територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства
праці та соціальної політики України від 21.03.2003 № 72 (далі – Порядок), за
результатами кожної перевірки складається акт, а у разі виявлення порушень
законодавства про працю – припис щодо їх усунення.
Пунктом 5 Порядку
передбачено, що після оформлення акта і внесення припису інспектор праці
проводить юридичний аналіз матеріалів перевірки з метою визначення подальшого
реагування згідно з нормами чинного законодавства про працю та повноваженнями
посадових осіб Держнаглядпраці. При цьому інспектор праці самостійно вирішує
питання щодо направлення матеріалів до правоохоронних органів, складання
протоколів про адміністративне правопорушення, винесення постанови про
накладення штрафу, внесення власнику або уповноваженому ним органу подання про
притягнення керівника до дисциплінарної відповідальності чи подання
керівникові щодо застосування дисциплінарного стягнення до іншої посадової
особи об’єкта перевірки, винної у порушенні законодавства про працю.
Тож у разі
порушення керівником підприємства, установи чи організації законодавства про
працю у частині оплати праці працівників державний інспектор подасть керівнику
припис на усунення виявленого порушення і за наявності підстав складе та
передасть до суду протокол про адміністративне правопорушення.
Після закінчення
терміну, визначеного у приписі для усунення виявлених порушень, інспектор
праці має право на проведення повторної перевірки виконання припису. У
разі невиконання керівником вимог припису інспектор має право притягнути
останнього до адміністративної відповідальності.
Тому рекомендуємо
звернутися до територіальної державної інспекції праці Державного департаменту
нагляду за дотриманням законодавства про працю із заявою про проведення
перевірки дотримання законодавства про працю посадовими особами Вашого підприємства,
зокрема в частині оплати праці за роботу в надурочний час.
ДО УВАГИ!
Відповідно до ст.
56 кодексу законів про працю України за угодою між працівником і власником або
уповноваженим ним органом може встановлюватись як під час прийняття на роботу,
так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. оплата праці
у цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від
виробітку.
КОЛИ КОШТІВ
НЕДОСТАТНЬО?
Чи можна
затримати розрахунок з працівником, якого звільнено за згодою сторін (п. 1
ст. 36 КЗпП)? Підстава – відсутність у достатньому обсязі коштів у фонді оплати
праці. Чи можна провести розрахунок частково помісячно за графіком?
Валентина
КОРОБЕНКО, м. Жмеринка
Ні. Закон у цьому
випадку стоїть на захисті інтересів працівника. так, у ст. 116 КЗпП чітко
визначено, що у разі звільнення працівника виплату всіх належних йому коштів
підприємство, установа чи організація провадять у день звільнення. у ст. 117
Кодексу зазначено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним
органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені в ст. 116, за
відсутності спору про їх розмір підприємство, установа чи організація
повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по
день фактичного розрахунку.
ЗВІЛЬНЕННЯ БЕЗ ВІДРОБЛЯННЯ
Чи можу я
звільнитися за власним бажанням, не відробляючи два тижні?
Лариса ГОНЧАРЕНКО, м. Київ
Так, можете. крім
того, ст. 38 кЗпп зазначає, що у разі коли заява працівника про звільнення з
роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд
на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу
місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній
місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до
досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за
хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1-ї групи;
вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також через інші поважні
причини), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий
договір у строк, про який просить працівник. Працівник має право у визначений
ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або
уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного
чи трудового договору.
Але якщо у цьому
випадку наявний строковий договір, то він підлягає розірванню достроково на
вимогу працівника в разі його хвороби, інвалідності, які перешкоджають
виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним
органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у
випадках, передбачених ч. 1 ст. 38 Кодексу. отже, у разі розірвання строкового
трудового договору два тижні відробляти не потрібно, але необхідні підстави
для його розірвання.
Сторінку
підготувала
Олена ЛАРІНА, «ПВ»
14.05.2011
Коментарі
#1 31.05.2013 21:15 добавил: Вікторія, Тернопіль | додати коментарВ нас на виробництві, на разі мова йде про суботу 8 червня, керівництво пставили відробляння за 31 грудня2013. Чи можливо таке? Поясніть, будь-ласка.
|
|
|