« на головну 27.12.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1264)
05
Грудень
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Юридична сторінка

РОБОТА НЕ ЗА СУМІСНИЦТВОМ

РОБОТА НЕ ЗА СУМІСНИЦТВОМ

За яких умов друга робота не є сумісництвом?

Усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісни­цтвом, мають право викону­вати такі роботи, які відпо­відно до чинного законодавства не є сумісництвом. Перелік робіт, які не є сумісництвом, передбачені у додатку (п. 1) до Положення про умови роботи за сумісництвом пра­цівників державних підприємств, установ і організацій, затверджено­го наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України № 43 від 28 червня 1993 року. Серед них:

– літературна робота, в тому числі редагування, переклад та рецензу­вання окремих творів, яка оплачу­ється з фонду авторського гонорару;

– технічна, медична, бухгалтер­ська та інша експертиза з разовою оплатою праці;

– педагогічна робота з погодин­ною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік;

– виконання обов’язків медичних консультантів установ охорони здоров’я в обсязі не більш як 12 го­дин на місяць з разовою оплатою праці;

– керівництво аспірантами в на­уково-дослідних установах і вищих навчальних закладах науковців та висококваліфікованих спеціалістів, які не перебувають у штаті цих установ та навчальних закладів, з оплатою їх праці в розрахунку 50 го­дин на рік за керівництво кожним аспірантом; завідування кафедрою висококваліфікованими спеціаліс­тами, у тому числі тими, що займа­ють керівні посади в навчальних за­кладах і науково-дослідних устано­вах з оплатою в розрахунку 100 го­дин за навчальний рік;

– проведення консультацій науко­вими працівниками науково-дослід­них інститутів, викладачами вищих навчальних закладів та інститутів удосконалення лікарів, головними спеціалістами органів охорони здоров’я в лікувально-профілактич­них установах в обсязі до 240 годин на рік з погодинною оплатою праці;

– робота за договорами провідних наукових, науково-педагогічних і практичних працівників з коротко­строкового навчання кадрів на під­приємствах і в організаціях;

– робота без зайняття штатної по­сади на тому самому підприємстві, в установі, організації, виконання учителями середніх загальноосвіт­ніх та викладачами професійних навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладів обов’язків по завідуванню кабінетами, лаборато­ріями і відділеннями, педагогічна робота керівних та інших працівни­ків навчальних закладів, ке­рівництво предметними та цикловими комісі­ями, керівництво виробничим на­вчанням та прак­тикою учнів і студентів, чергу­вання медичних працівників по­над місячну нор­му робочого часу і т. ін.;

– робота учителів і викладачів середніх за­гальноосвітніх, професійних та інших навчально-виховних за­кладів, а також вищих навчальних закладів, прирівняних до них за оплатою праці, концертмейстерів і акомпаніаторів навчальних закла­дів по підготовці працівників мис­тецтв та музичних відділень (фа­культетів) інших вищих навчаль­них закладів, у тому самому на­вчальному закладі понад установ­лену норму навчального наванта­ження, педагогічна робота та керів­ництво гуртками в тому самому на­вчальному закладі, дошкільному виховному, позашкільному на­вчально-виховному закладі;

– переписування нот, яке викону­ється за завданнями підприємств;

– організація та проведення екс­курсій на умовах погодинної або відрядної оплати праці, а також су­проводження туристських груп у системі туристично-екскурсійних установ профспілок;

– інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній роботі працівник зайнятий непо­вний робочий день і від­повідно до цього отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці за осно­вною та іншою роботою не пере­вищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи;

– виконання обов’язків, за які встановле­на доплата до окладу (ставки) в процентах або в національній гро­шовій одиниці.

Виконання робіт, зазначених у пунктах 1, 9, 10, у робочий час не до­пускається.

Виконання робіт, зазначених у пункті 8, здійснюється залежно від їх характеру як в основний робочий час, так і поза його межами.

Виконання робіт, зазначених у пунктах 2–7, допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації, без утримання заробітної плати.

 

ПЕРЕРВАНА ВІДПУСТКА

У якому випадку мож­на відкликати людину з відпустки?

Такі правовідносини регулюються Кодек­сом законів про пра­цю України (КЗпПУ) і Законом України «Про від­пустки». Так, відповідно до ч. 8 ст. 79 КЗпПУ та ч. 3 ст. 12 ЗУ «Про відпустки», відкли­кання працівника з щоріч­ної відпустки можливе лише у випадках, передба­чених законом (відвернен­ня нещасних випадків, про­стою, загибелі або псування майна підприємства, уста­нови, організації) та за до­тримання наступних вимог:

– наявність згоди працівни­ка на відкликання з щоріч­ної відпустки;

– основна неперервна части­на відпустки повинна скла­дати не менше 14 календар­них днів (ч. 6 ст. 79 КЗпПУ);

– невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику після закінчення дії при­чин, з яких працівника було відкликано з відпустки, або за згодою сторін в інший пе­ріод часу.

При цьому слід зважати на те, що відмова працівника виходити на роботу в разі відкликання з відпустки не розглядається як дисциплі­нарний проступок.

 

МИРОВА УГОДА СТОРІН

У яких випадках може укладатися мирова угода?

Відповідно до статті 175 Цивільного процесу­ального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулю­вання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов’язків сторін та предмета позову.

Сторони (позивач і відповідач) можуть укласти ми­рову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлен­ня про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява долучається до справи.

До ухвалення судового рішення у зв’язку з укладен­ням сторонами мирової угоди суд роз’яснює сторо­нам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обме­жений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

У разі укладення сторонами мирової угоди суд по­становляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Суд не визнає мирової угоди у справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

 

ЯК ОТРИМАТИ СУДОВИЙ НАКАЗ

Що таке судовий наказ? Ким і коли вида­ється цей документ?

Судовий наказ – це зручний механізм за­хисту неоспорюваних прав, передбачений ст. 95 Розділу ІІ Цивільного процесуаль­ного кодексу України. Цей документ ви­дається судом за результатами розгляду вимог, визначених ст. 96 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звер­нутися особа, якій належить право вимоги, а та­кож органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 96 ЦПК судовий наказ може бути видано у разі, якщо:

1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;

2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дити­ни або транспортних засобів боржника;

3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телеко­мунікаційних послуг, послуг телебачення та раді­омовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

4) заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залу­чення інших зацікавлених осіб;

5) заявлено вимогу про повернення вартості това­ру неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.

14.05.2016



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

26.12.2024 18:21

17.12.2024 21:58

17.12.2024 21:57

25.11.2024 20:08

25.11.2024 20:07

25.11.2024 20:06

25.11.2024 19:49

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання