ТРУДОВІ ПРАВА ОСІБ, ЯКІ ПОЄДНУЮТЬ НАВЧАННЯ З РОБОТОЮ
Які законодавчі документи визначають права й гарантії для студентів
та осіб, котрі поєднують навчання з роботою?
Стаття 24 Конституції України гарантує всім громадянам право
на працю. Отже, особи, які навчаються у навчальних закладах різних рівнів, також
мають право на трудову діяльність у позанавчальний час. Таке право визначає,
зокрема, Закон України про «Вищу освіту».
Порівняно з іншими працівниками, для тих, хто поєднує роботу
з навчанням, законодавством встановлено пільги, що стосуються часу відпочинку,
робочого часу, оплати праці й т. ін. Ці пільги визначені в главі 14 Кодексу законів
про працю. Види пільг та їх обсяг залежать від форми навчання, виду навчального
закладу та курсу перебування.
Виробниче навчання проводиться для професійної підготовки і
підвищення кваліфікації працівників у формі індивідуального, бригадного, курсового
та іншого виробничого навчання за рахунок підприємства, організації, установи.
Роботодавець повинен створювати необхідні умови для осіб, які навчаються у навчальних
закладах без відриву від виробництва, та не повинен використовувати працівників
на будь-якій іншій роботі, що не стосується спеціальності.
Виробниче навчання та теоретичні заняття мають провадитись
лише в межах робочого часу, визначеного законодавством про працю.
За час проходження виробничого навчання працівникам виплачується
заробітна плата. Після закінчення виробничого навчання законодавством гарантується
надання роботи відповідно до набутої кваліфікації.
Для працівників, які навчаються в середніх і професійно-технічних
навчальних закладах, законодавством передбачено право на скорочений робочий тиждень
або скорочену тривалість щоденної роботи із збереженням заробітної плати у встановленому
порядку; також їм надаються інші пільги.
Для працівників, які успішно навчаються в середніх загальноосвітніх
вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при
загальноосвітніх школах, на період навчального року встановлюється скорочений
робочий тиждень на один робочий день або на відповідну йому кількість робочих годин
(при скороченні робочого дня протягом тижня). Ці особи звільняються від роботи
протягом навчального року не більш як на 36 робочих днів при шестиденному робочому
тижні або на відповідну їм кількість робочих годин. При п’ятиденному робочому тижні
кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни
при збереженні кількості вільних від роботи годин.
Зазначеним працівникам за час звільнення від роботи виплачується
50% середньої зарплати за основним місцем роботи, але не нижче мінімального розміру
зарплати.
За бажанням зазначених осіб роботодавець може надавати один-два
вихідних дні на тиждень, проте за умови, що не буде завдано шкоди виробничій діяльності.
Також цим працівникам надається додаткова оплачувана відпустка
на період складання випускних іспитів в основній школі – тривалістю 10 календарних
днів; випускних іспитів у старшій школі – тривалістю 23 календарних дні; перевідних
іспитів в основній та старшій школах – від 4 до 6 календарних днів.
Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу
школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю, відповідно, 21 та
28 календарних днів.
Також законодавством передбачено приєднання відпусток до часу
проведення робіт, запланованих навчальною програмою (екзаменів, лабораторних робіт
тощо).
Працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях
професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка
для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом
навчального року.
Пільги у вигляді відпустки та одного вільного дня надаються
працівникам, які допущені до вступних іспитів у вишах або навчаються на підготовчих
відділеннях у вишах.
Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою
та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв’язку
з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством.
Залежно від виду занять, а також рівня акредитації вишу встановлюється
різна кількість днів відпустки.
Також для складання іспитів або проведення інших робіт, передбачених
навчальною програмою, таким працівникам надаються вільні від роботи дні.
На час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням за працівниками
за основним місцем роботи зберігається середня зарплата. Забороняється залучати
таких працівників до роботи у надурочний час.
Роботодавець оплачує працівникам, які навчаються у вищих навчальних
закладах з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження
навчального закладу і назад один раз на рік на виконання робіт, передбачених навчальною
програмою.
ПЕРЕВЕДЕННЯ НА ІНШЕ МІСЦЕ РОБОТИ БЕЗ ЗГОДИ ПРАЦІВНИКА
Мене перевели на іншу роботу. Сказали, що тимчасово. Я була
проти, але керівник поставив питання руба: «Не подобається, пиши заяву на звільнення»…
Чи має право адміністрація підприємства переводити працівника на іншу роботу без
його згоди?
Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену
трудовим договором, має проводитись з дотриманням вимог статті 33 Кодексу законів
про працю України. Тож тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену
трудовим договором, допускається лише за його згодою.
Переведення працівника на іншу роботу без його згоди, строком
до одного місяця, допускається для відведення або ліквідації наслідків стихійного
лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також за інших обставин, які ставлять
або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, тобто
в надзвичайних умовах, з оплатою праці за виконану роботу, яка не може бути нижчою
за середній заробіток за попереднім місцем праці.
ФОП АБО ТОВ: НА ЧОМУ ЗУПИНИТИ ВИБІР?
Що краще для підприємницької діяльності – ФОП або ТОВ?
Якщо власник планує наймати директора та інший персонал, а також
передавати підприємству відповідне майно у власність чи користування, і певним
чином дистанціювати себе від такої організації, більш прийнятною формою підприємницької
діяльності є ТОВ. Проте, якщо підприємство фактично складатиметься з однієї особи
(самого власника) та ще кількох людей, які будуть виконувати її доручення, в такому
випадку ФОП буде кращим варіантом.
НАРАХУВАННЯ ЗА ЛІКАРНЯНИЙ
Хто і коли має право отримувати 100% нарахування за лікарняний
на державній роботі? Чи має значення страховий стаж?
У загальному порядку працівники, які працюють як на державній
роботі, так і в інших сферах, мають право на отримання лікарняних відповідно до
норм чинного законодавства. Так, ст. 24 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування
та легалізації фонду оплати праці» передбачає виплати допомоги з тимчасової непрацездатності
залежно від страхового стажу в таких розмірах:
1) 50% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам,
які мають страховий стаж до 3 років;
2) 60% середньої зарплати (доходу) – застрахованим особам, які
мають страховий стаж від 3 до 5 років;
3) 70% середньої зарплати (доходу) – застрахованим особам, які
мають страховий стаж від 5 до 8 років;
4) 100% середньої зарплати (доходу) – застрахованим особам, які
мають страховий стаж понад 8 років.
5) 100% середньої зарплати (доходу) – застрахованим особам,
віднесеним до 1–4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років,
яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких
поширюється чинність ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до ЗУ «Про жертви
нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст.
10 ЗУ «Про донорство крові та її компонентів».
Якщо на державній роботі наказами чи іншими інструкціями передбачено
інші умови отримання лікарняних, вони не можуть суперечити чинному законодавству,
а тим більше погіршувати умови.
29.04.2016
|