ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ТРУДОВИЙ СПІР: ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ
Який порядок вирішення індивідуальних трудових спорів, і куди
звертатися задля врегулювання конфлікту?
Предметом індивідуального трудового спору є вимога щодо поновлення
права чи законного інтересу працівника, порушеного, на його думку, роботодавцем
при застосуванні законодавства про працю.
Відповідно до ст. 221 Кодексу законів про працю України індивідуальні
трудові спори розглядають комісії з трудових спорів та суди. Згідно із ст. 55 та
ст. 124 Конституції України працівник має право вибору: звернутися із заявою щодо
вирішення трудового спору до комісії чи безпосередньо до суду.
Комісія з трудових спорів (КТС) – це досудовий орган трудового
колективу з розгляду індивідуального трудового спору. Порядок розгляду трудових
спорів у КТС має переваги порівняно із судами, а саме: а) розгляд трудових спорів
безпосередньо за місцем їх виникнення; б) доступність звернення працівників; в)
безпосередня участь працівників у вирішенні трудових спорів; г) законодавче визначення
порядку провадження з трудових спорів; д) законодавче регулювання виконання рішень
КТС.
Комісія з трудових спорів за своєю юридичною природою є виборним
органом трудового колективу організації і створюється на підприємствах (організаціях)
з кількістю працівників не менше 15 осіб. Ініціативу щодо створення КТС повинна
виявити профспілкова організація, яка і готує збори (конференцію) трудового колективу.
До складу комісії обирають працівників, які обізнані в трудовому законодавстві,
користуються авторитетом і повагою в колективі працівників підприємства.
Відповідно до ч. 2 ст. 224 КЗпП трудовий спір підлягає розгляду
в КТС, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє
його інтереси, не врегулював розбіжності у безпосередніх переговорах з роботодавцем.
У КТС розглядаються індивідуальні трудові спори щодо переведення
на іншу роботу, оплати праці, накладання дисциплінарних стягнень, інші спори, пов’язані
із застосуванням умов праці, встановлених законодавством, угодою, колективним договором,
іншими локальними нормативно-правовими актами, а також трудові спори щодо дотримання
умов трудового договору (контракту).
Необхідно врахувати, що працівник може звернутися до КТС у тримісячний
строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права,
а в спорах про виплату належної йому заробітної плати – без обмеження будь-яким
строком. Пропуск встановленого строку не означає, що заява працівника не буде
прийнята і трудовий спір не підлягає розгляду. Якщо буде з’ясовано, що встановлений
строк пропущено з поважної причини, КТС може його поновити і вирішити справу по
суті.
Працівник і роботодавець мають право заявити мотивований відвід
будь-якому члену комісії з трудових спорів. Заява про відвід має бути мотивованою.
Питання про відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні.
Відповідно до ст. 226 КЗпП України КТС зобов’язана розглянути
трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви працівником за обов’язкової
його присутності. Розгляд трудового спору за відсутності працівника допускається
лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника, при розгляді спору від його
імені може виступати представник виборного профспілкового органу або інша особа,
в тому числі адвокат.
Засідання КТС проводяться відкрито, на них можуть бути присутні
всі бажаючі. Рішення комісії має бути зрозумілим, мотивованим, ґрунтуватися на матеріалах
справи і приймається відповідно до чинного законодавства про працю. У справах
щодо грошових вимог вказується точна сума, що підлягає виплаті працівникові.
Копії рішення КТС у триденний строк вручаються працівникові та
роботодавцю. Копії рішення оформляються підписами сторін трудового договору. Слід
фіксувати і дату вручення рішення комісії з трудових спорів.
Рішення, прийняте КТС, не переглядається, але комісія з трудових
спорів може винести додаткове рішення для роз’яснення вже прийнятого.
Суд не має наглядових чи контролюючих повноважень щодо рішення
з трудового спору, прийнятого КТС, і не має права переглядати, змінювати чи скасовувати
його.
Рішення КТС підлягає виконанню роботодавцем у триденний строк
після закінчення десяти днів, передбачених на його оскарження, водночас рішення
щодо поновлення незаконно переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному
виконанню (ст. 235 КЗпП).
У разі незгоди з рішенням КТС працівник чи роботодавець можуть
оскаржити це рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу
засідання комісії чи його копії (ст. 228 КЗпП). Якщо рішення комісії оскаржено
до суду, воно не підлягає виконанню до винесення судом рішення у справі й набрання
ним законної сили.
Якщо рішення КТС не виконано у встановлені строки, працівник
має право вимагати примусового його виконання. На підставі посвідчення, пред’явленого
не пізніше тримісячного строку до місцевого відділу державної виконавчої служби,
державний виконавець виконує рішення КТС у примусовому порядку.
У повсякденному житті більшість працівників, які обізнані з трудовим
законодавством і користуються повагою в колективі, відмовляються від пропозиції
своїх колег працювати в КТС. З метою мотивації працівників до роботи в таких комісіях,
доцільно було б передбачити для них додаткові пільги, гарантії та компенсації,
що надаються на умовах, визначених в колективному договорі підприємства. Це можуть
бути звільнення членів комісії від роботи із збереженням середнього заробітку на
час роботи в КТС, додаткова відпустка, відпустка в літній період, матеріальне заохочення
тощо.
Безумовно, краще працювати без трудових спорів та конфліктів,
але КТС повинна бути на підприємстві, як законний засіб захисту прав працівників,
до того ж, така комісія передбачена в проекті Трудового кодексу.
Василь ЛЕВЧЕНКО,
заступник голови ЦР профспілки «Машприлад»
ПРОФСПІЛКА НЕ ПОГОДЖУЄТЬСЯ ІЗ ЗВІЛЬНЕННЯМ
12 квітня в Апеляційному суді м. Києва розглядалася апеляційна
скарга на рішення Солом’янського районного суду м. Києва за позовом голови первинної
профспілкової організації ПАТ «Укргазбанк» Василя Богданова до Публічного акціонерного
товариства «Укргазбанк» про скасування наказу щодо звільнення, про поновлення його
на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування
моральної шкоди та матеріальних збитків.
До участі в засіданні також долучилися фахівці Департаменту правової
роботи та охорони праці Федерації профспілок України.
15 квітня 2015 року Василь Богданов був звільнений за п. 1 ст.
40 Кодексу законів про працю України в зв’язку із скороченням штату без отримання
роботодавцем попередньої згоди на його звільнення у вищого органу професійної спілки
(Президії ЦР Всеукраїнської профспілки виробничників та підприємців – авт.), що
є грубим ігноруванням роботодавцем вимог ч. 3 ст. 252 КЗпП України та ст. 41 ЗУ
«Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», якими встановлені гарантії
для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів.
Наступне засідання відбудеться 28 квітня. «Профспілкові вісті»
й надалі інформуватимуть своїх читачів про розгляд цієї справи.
Тетяна РУБАН, «ПВ»
ЧИ ПОТРІБЕН ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД ДИТИНІ?
Для чого і в яких випадках дітям можуть бути потрібні ідентифікаційні
коди?
Ідентифікаційний код надається особі для її обліку у ДФС України.
Здебільшого, необхідність в наданні ідентифікаційного коду для дітей виникає в студентські
роки для отримання стипендій, винагород та ін. Також він потрібен при здійсненні
неповнолітньою особою операцій з банківською карткою, оформленою на її ім’я. Крім
того, отримати ідентифікаційний код неповнолітній особі необхідно при оформленні
її як приватного підприємця. Проте даний перелік не є вичерпним, оскільки регулюється
діючими на момент здійснення конкретної операції вимогами нормативних актів щодо
документів.
22.04.2016
|