ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ТРУДОВИЙ СПІР: ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ

Який порядок вирішення ін­дивідуальних трудових спо­рів, і куди звертатися задля врегулювання конфлікту?

Предметом індивідуального трудового спору є вимога щодо поновлення права чи законного інтересу праців­ника, порушеного, на його думку, роботодавцем при застосуванні за­конодавства про працю.

Відповідно до ст. 221 Кодексу за­конів про працю України індивіду­альні трудові спори розглядають комісії з трудових спорів та суди. Згідно із ст. 55 та ст. 124 Конституції України працівник має право вибо­ру: звернутися із заявою щодо вирі­шення трудового спору до комісії чи безпосередньо до суду.

Комісія з трудових спорів (КТС) – це досудовий орган трудового колек­тиву з розгляду індивідуального тру­дового спору. Порядок розгляду тру­дових спорів у КТС має переваги по­рівняно із судами, а саме: а) розгляд трудових спорів безпосередньо за місцем їх виникнення; б) доступність звернення працівників; в) безпосе­редня участь працівників у вирішен­ні трудових спорів; г) законодавче ви­значення порядку провадження з трудових спорів; д) законодавче регу­лювання виконання рішень КТС.

Комісія з трудових спорів за своєю юридичною природою є виборним ор­ганом трудового колективу організа­ції і створюється на підприємствах (організаціях) з кількістю працівни­ків не менше 15 осіб. Ініціативу щодо створення КТС повинна виявити профспілкова організація, яка і го­тує збори (конференцію) трудового колективу. До складу комісії обира­ють працівників, які обізнані в тру­довому законодавстві, користуються авторитетом і повагою в колективі працівників підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 КЗпП тру­довий спір підлягає розгляду в КТС, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не вре­гулював розбіжності у безпосередніх переговорах з роботодавцем.

У КТС розглядаються індивідуаль­ні трудові спори щодо переведення на іншу роботу, оплати праці, накладан­ня дисциплінарних стягнень, інші спори, пов’язані із застосуванням умов праці, встановлених законодав­ством, угодою, колективним догово­ром, іншими локальними норматив­но-правовими актами, а також трудо­ві спори щодо дотримання умов тру­дового договору (контракту).

Необхідно врахувати, що праців­ник може звернутися до КТС у три­місячний строк з дня, коли він ді­знався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а в спо­рах про виплату належної йому за­робітної плати – без обмеження будь-яким стро­ком. Пропуск вста­новленого строку не означає, що заява праців­ника не буде прийнята і трудовий спір не під­лягає роз­гляду. Якщо буде з’ясовано, що вста­новлений строк пропущено з поваж­ної причини, КТС може його поно­вити і вирішити справу по суті.

Працівник і роботодавець мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії з трудових спорів. Заява про відвід має бути мо­тивованою. Питання про відвід ви­рішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні.

Відповідно до ст. 226 КЗпП Укра­їни КТС зобов’язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви працівни­ком за обов’язкової його присутнос­ті. Розгляд трудового спору за від­сутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника, при розгляді спору від його імені може виступа­ти представник виборного проф­спілкового органу або інша особа, в тому числі адвокат.

Засідання КТС проводяться від­крито, на них можуть бути присутні всі бажаючі. Рішення комісії має бути зрозумілим, мотивованим, ґрунтуватися на матеріалах справи і приймається відповідно до чинно­го законодавства про працю. У спра­вах щодо грошових вимог вказуєть­ся точна сума, що підлягає виплаті працівникові.

Копії рішення КТС у триденний строк вручаються працівникові та роботодавцю. Копії рішення оформ­ляються підписами сторін трудово­го договору. Слід фіксувати і дату вручення рішення комісії з трудо­вих спорів.

Рішення, прийняте КТС, не пере­глядається, але комісія з трудових спорів може винести додаткове рішен­ня для роз’яснення вже прийнятого.

Суд не має наглядових чи контролюючих повноважень щодо рішен­ня з трудового спору, прийнятого КТС, і не має права переглядати, змінювати чи скасовувати його.

Рішення КТС підлягає виконан­ню роботодавцем у триденний строк після закінчення десяти днів, передбачених на його оскарження, водночас рішення щодо поновлення незаконно переведеного на іншу ро­боту працівника підлягає негайно­му виконанню (ст. 235 КЗпП).

У разі незгоди з рішенням КТС працівник чи роботодавець можуть оскаржити це рішення до суду в де­сятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання ко­місії чи його копії (ст. 228 КЗпП). Якщо рішення комісії оскаржено до суду, воно не підлягає виконанню до винесення судом рішення у спра­ві й набрання ним законної сили.

Якщо рішення КТС не виконано у встановлені строки, працівник має право вимагати примусового його виконання. На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісяч­ного строку до місцевого відділу державної виконавчої служби, дер­жавний виконавець виконує рішен­ня КТС у примусовому порядку.

У повсякденному житті більшість працівників, які обізнані з трудовим законодавством і користуються по­вагою в колективі, відмовляються від пропозиції своїх колег працюва­ти в КТС. З метою мотивації праців­ників до роботи в таких комісіях, до­цільно було б передбачити для них додаткові пільги, гарантії та ком­пенсації, що надаються на умовах, визначених в колективному догово­рі підприємства. Це можуть бути звільнення членів комісії від роботи із збереженням середнього заробіт­ку на час роботи в КТС, додаткова відпустка, відпустка в літній період, матеріальне заохочення тощо.

Безумовно, краще працювати без трудових спорів та конфліктів, але КТС повинна бути на підприємстві, як законний засіб захисту прав пра­цівників, до того ж, така комісія передбачена в проекті Трудового кодексу.

Василь ЛЕВЧЕНКО,

заступник голови ЦР профспілки «Машприлад»

ПРОФСПІЛКА НЕ ПОГОДЖУЄТЬСЯ ІЗ ЗВІЛЬНЕННЯМ

12 квітня в Апеляційному суді м. Києва розглядалася апеляційна скарга на рі­шення Солом’янського районного суду м. Києва за позовом голови первинної профспілкової організації ПАТ «Укргаз­банк» Василя Богданова до Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» про скасування наказу щодо звільнення, про поновлення його на роботі, стягнен­ня середнього заробітку за час вимуше­ного прогулу, відшкодування моральної шкоди та матеріальних збитків.

До участі в засіданні також долучилися фахівці Департаменту правової роботи та охорони праці Федерації профспілок України.

15 квітня 2015 року Василь Богданов був звільне­ний за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю Украї­ни в зв’язку із скороченням штату без отримання роботодавцем попередньої згоди на його звільнен­ня у вищого органу професійної спілки (Президії ЦР Всеукраїнської профспілки виробничників та підприємців – авт.), що є грубим ігноруванням роботодавцем вимог ч. 3 ст. 252 КЗпП України та ст. 41 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гаран­тії діяльності», якими встановлені гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів.

Наступне засідання відбудеться 28 квітня. «Проф­спілкові вісті» й надалі інформуватимуть своїх читачів про розгляд цієї справи.

Тетяна РУБАН, «ПВ»

ЧИ ПОТРІБЕН ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД ДИТИНІ?

Для чого і в яких випадках дітям можуть бути по­трібні ідентифі­каційні коди?

Ідентифікацій­ний код надається особі для її обліку у ДФС України. Здебільшого, необхідність в наданні ідентифікаційного коду для дітей виникає в студентські роки для отримання стипендій, вина­город та ін. Також він потрібен при здійсненні не­повнолітньою особою операцій з банківською карткою, оформленою на її ім’я. Крім того, отри­мати ідентифікаційний код неповнолітній особі необхідно при оформленні її як приватного під­приємця. Проте даний перелік не є вичерпним, оскільки регулюється діючими на момент здій­снення конкретної операції вимогами норматив­них актів щодо документів.

22.04.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини