1. Роботи, пов’язані з виконанням касових операцій.
2. Роботи, пов’язані з прийманням від населення усіх видів платежів
і виплатою грошей не через касу.
3. Роботи, пов’язані з прийманням на зберігання, обробкою,
зберіганням, видачею матеріальних цінностей на складах, базах (нафтобазах), АЗС,
в автогосподарствах, холодильниках, харчоблоках, сховищах, на заготівельних (приймальних)
пунктах, товарних і товарно- перевалочних дільницях, у камерах схову, коморах
і роздягальнях, з екіпіровкою пасажирських суден, вагонів і літаків.
4. Роботи, пов’язані з прийманням від населення предметів культурно-побутового
призначення та інших матеріальних цінностей на схов, у ремонт і для виконання інших
операцій, пов’язаних із виготовленням, відновленням або покращенням якості цих
предметів (цінностей), їхнім сховом та виконанням інших операцій з ними, з видачею
напрокат населенню предметів культурно-побутового призначення.
5. Роботи, пов’язані з продажем (видачею) товарів (продукції),
їх підготовкою до продажу незалежно від форм торгівлі та профілю підприємства
(організації).
6. Роботи, пов’язані з прийманням та обробкою для доставки
(супроводження) вантажу, багажу, поштових відправлень та інших матеріальних та
грошових цінностей, їхньою доставкою (супроводженням), видачею (здачею).
7. Роботи, пов’язані з виготовленням (складанням, монтажем,
регулюванням) та ремонтом машин, механізмів, електронної техніки та радіоапаратури,
електромеханічних і радіотехнічних приладів, систем, а також виготовленням їх
деталей та запасних частин.
8. Робота по виконанню операцій, пов’язаних із закупівлею, продажем,
обміном, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням,
обробкою або використанням в процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного
каміння, ювелірних, побутових і промислових виробів та матеріалів, виготовлених
з використанням дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, а також валютних
операцій.
9. Роботи, пов’язані з прийманням у цехах, зберіганням, обробкою
та передачею на виробництво скляної тари.
10. Роботи, пов’язані з виготовленням, зберіганням, транспортуванням,
відбиранням, рахуванням, упаковкою та видачею грошових знаків, цінних паперів,
їх напівфабрикатів, а також усіх видів бланків цінних паперів, документів суворого
обліку, знаків поштової оплати та матеріалів, які використовуються при їх виготовленні.
1 1 . Роботи, пов’язані з виготовленням і зберіганням усіх
видів квитків, талонів, абонементів (включаючи абонементи та талони на видачу їжі
підприємствам громадського харчування) та інших знаків, призначених для розрахунків
населення за послуги.
12. Роботи, пов’язані з вирощуванням, годівлею, утриманням
і розведенням сільськогосподарських тварин; роботи, пов’язані з виробництвом сільськогосподарської
продукції та її переробкою.
13. Роботи, пов’язані з переробкою сировини, виготовленням
або комплектуванням готових виробів.
Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється
власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом
підприємства, установи, організації або іншим уповноваженим на представництво
трудовим колективом органом, якщо дотримуються одночасно такі умови:
– передбачені Переліком роботи, при виконанні яких може запроваджуватися
колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, виконуються працівниками
спільно, розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти
з ним договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність неможливо;
– власником або уповноваженим ним органом працівникам створені
умови, необхідні для забезпечення збереження переданих їм цінностей.
Відповідно до вищевикладеного, не можуть бути об’єднані в одну
бригаду (колектив), для якої встановлюється колективна відповідальність, працівники,
якщо при цьому не дотримуються умови запровадження такої відповідальності.
Умови колективної відповідальності визначаються договором про
колективну матеріальну відповідальність, який укладається між власником і членами
колективу на основі Типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність,
затвердженого наказом Мінпраці України від 12 травня 1996 року № 43.
АМОРАЛЬНИЙ ПРОСТУПОК
Що таке аморальний проступок, і які види покарання існують
за його скоєння?
Аморальним проступком слід вважати винні дії чи бездіяльність,
що порушують моральні норми, притаманні даному колективу, суперечать змісту трудових
обов’язків працівника і тим самим дискредитують виховні, службові повноваження
певного кола людей.
Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом
3 статті 41 Кодексу законів про працю України, може бути проведено лише за попередньою
згодою первинної профорганізації, членом якої є працівник (ст. 43 КЗпП).
Звільнення за пунктом 3 статті 41 можливе в разі вчинення аморального
проступку, несумісного з продовженням даної роботи, як під час виконання трудових
обов’язків, так і в громадських місцях або побуті.
ПРОДОВЖЕННЯ ВИПРОБУВАЛЬНОГО ТЕРМІНУ
У частині третій статті 27 КЗпП зазначається, що якщо працівник
у період випробування був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю
або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну
кількість днів, коли він був відсутній. Із цього випливає, що строк випробування
продовжується на кількість днів, протягом яких працівник був відсутній на роботі
з поважних причин, тобто відсутній саме в робочі дні в робочий час. Отже, до уваги
в цьому випадку береться саме кількість робочих днів для продовження строку випробування.
Відповідно до пункту 9 Порядку працевлаштування випускників
вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 (із змінами та
доповненнями), розірвання випускником відповідної угоди допускається з таких поважних
причин:
– встановлення інвалідності І або ІІ групи, внаслідок чого випускник
не може виїхати на роботу за призначенням;
– встановлення інвалідності І або ІІ групи у дружини (чоловіка)
випускника, одного з його батьків (або осіб, які їх замінюють);
– якщо випускник – вагітна жінка, мати або батько, що мають
дитину у віці до 3 років, або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду
(до досягнення нею 6-річного віку), одинока мати або батько, які мають дитину до
14 років або дитину-інваліда;
– проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової),
в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського
складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах, Національній гвардії,
Державній прикордонній службі, Службі безпеки, а також інших військових формуваннях,
створених відповідно до законодавства України, служби в органах внутрішніх справ
поза місцем розташування замовника;
– вступ до вищих навчальних закладів III–IV рівня акредитації
для випускників вищих навчальних закладів I–II рівня акредитації.
Звільнення молодого фахівця з ініціативи замовника до закінчення
терміну угоди дозволяється у випадках, передбачених статтею 40 Кодексу законів
про працю України.