ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ЗАЛИШЕННЯ НА ПОСАДІ ЗА РІВНИХ УМОВ ПРАЦІ

При рівних умовах продуктив­ності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

– сімейним – за наявності двох і більше утриманців;

– особам, в сім’ї яких немає ін­ших працівників із самостійним заробітком;

– працівникам з тривалим безпе­рервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

– працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних на­вчальних закладах без відриву від виробництва;

– учасникам бойових дій, інвалі­дам війни й особам, на яких поши­рюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, га­рантії їх соціального захисту»;

– авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і ра­ціоналізаторських пропозицій;

– працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

– особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

– працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх із служби.

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісяч­ний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про по­рушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудо­вої книжки (ст. 233 КЗпП). У статті 265 КЗпП вказується, що особи, ви­нні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

У разі скорочення, яке не відпові­дає законодавству, ви маєте право оскаржувати дане рішення на під­ставі КЗпП та інших законів до суду.

ЯКЩО ПІДПРИЄМСТВО Є БАНКРУТОМ

Наразі перебуваю в декретній відпустці, компанія, де я працювала, збанкрутіла, на її базі буде створено нове підприємство. Ди­ректор повідомив, що сьогодні останній день роботи, тому мені потрібно написати заяву на звільнення і забрати трудову книжку, бо потім я її не отримаю. Нової посади при цьо­му не пропонують. Як мені діяти?

Відповідно до статті 184 Кодексу законів про працю України (КЗпП) звільнення вагітних і жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років – ч. 6 ст. 179), одино­ких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда з ініці­ативи власника або уповно­важеного ним органу не до­пускається, крім випадків повної ліквідації підприєм­ства, установи, організації, коли можливе звільнення з обов’язковим працевлашту­ванням.

Статтею 184 КЗпПУ визна­чено, що звільнення зазна­чених працівників допуска­ється лише за умови обов’язкового працевлашту­вання. Звільнити їх за пунктом 1 статті 40 КЗпП можна лише після закін­чення дії обставин, які на­дають право на вказану пільгу, в будь-який час про­ведення ліквідації юридич­ної особи. У період дії цих обставин звільнення мож­ливе лише за пунктом 5 статті 36 КЗпП у зв’язку з переведенням за їх згодою на інше підприємство в установленому порядку.

Трапляються випадки, коли в документах про при­пинення юридичної особи зазначається потреба в її ліквідації й одночасно про­голошується створення ін­шої з аналогічними або по­дібними функціями з по­дальшим переданням їй майна юридичної особи, що ліквідується. У цьому разі осіб, яких не можна звіль­няти з роботи за статтею 184 КЗпП, обов’язково потрібно забезпечити роботою на но­воствореному підприєм­стві, якому передані функ­ції та майно ліквідованого.

У випадку порушення тру­дових прав, у тому числі в разі незаконного звільнен­ня, працівник вправі звер­нутися до суду. У статті 233 КЗпП визначені строки звернення до районного, ра­йонного в місті, міського чи міськрайонного суду за ви­рішенням трудових спорів.

Таким чином, можна звер­нутися із заявою про вирі­шення трудового спору без­посередньо до суду в три­місячний строк з дня, коли ви дізналися або повинні були дізнатися про пору­шення свого права, а у справах про звільнення – у місячний строк з дня вру­чення копії наказу про звільнення або з дня вида­чі трудової книжки.

ЯК ПРАВИЛЬНО ЗВІЛЬНИТИСЯ З ПІДПРИЄМСТВА, ЩО ЗАКРИВАЄТЬСЯ?

Відділення підприємства, де я працював протягом 20 років, підлягає ліквідації. Пра­цююче відділення знаходиться у сусідньому місті, за 60 кілометрів, тож діставатися що­дня на роботу проблематично. Що робити?

Ліквідація структурного підрозділу юридичної особи із створенням чи без створення іншого підрозділу не є ліквідацією або реорганізаці­єю юридичної особи, а свідчить лише про змі­ну внутрішньої (організаційної) структури. На відмі­ну від ліквідації чи реорганізації юридичної особи, ця обставина може бути підставою для звільнення пра­цівників цього структурного підрозділу згідно з пунк­том 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю (КЗпП) лише з підстав скорочення чисельності або штату працівників у з’язку з такими змінами за умо­ви дотримання власником вимог частини 2 статті 40 (звільнення допускається, якщо неможливо перевес­ти працівника за його згодою, на іншу роботу), стат­ті 42 (переважне залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації вироб­ництва і праці), статті 43 (отримання попередньої зго­ди первинної профспілкової організації), статті 49-2 (попередження про наступне вивільнення працівни­ків не пізніше, ніж за 2 місяці).

ЧИ МОЖНА ВИПЛАЧУВАТИ ЗАРПЛАТУ МЕНШЕ МІНІМАЛЬНОЇ?

Чи можна виплачувати заробітну плату, яка менша за мінімальну, якщо працівник пра­цює неповний робочий день (на півставки)?

Порядок виплати заробітної плати регулює За­кон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (Закон). Відповідно до статті 3 цього Закону за виконану працівником місяч­ну (погодинну) норму праці підприємство зобов’язане нарахувати йому зарплату не нижче мінімальної. Та­ким чином, якщо працівник відпрацював увесь мі­сяць, роботодавець не має права нарахувати зарплату нижчу за мінімальну.

Разом з тим, це можливо, якщо працівник трудиться неповний робочий день (приміром, півдня) й одержує півставки. У таких випадках зарплата має розрахову­ватись пропорційно відпрацьованому часу (виконано­му обсягу робіт). Але при проведенні розрахунків не­обхідно виходити з того, що зарплата за повний мі­сяць роботи має бути не нижче мінімальної.

18.03.2016

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини