СУД НА ГРОМАДСЬКИХ ЗАСАДАХ

Які справи може вирішувати третейський суд? У чому по­лягають його переваги?

Відповідно до статті 5 Закону України «Про третейські суди», будь-які юридичні та/ або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських право­відносин, крім випадків, передбаче­них законом. Статтями 6, 7 цього за­кону визначено, що третейські суди можуть розглядати будь-які справи з цивільних та господарських право­відносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно- правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укла­денні, зміні, розірван­ні та виконанні гос­подарських догово­рів, пов’язаних із за­доволенням держав­них потреб;

3) справ, пов’язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення плато­спроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місце­вого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт під час здійснення ним владних управ­лінських функцій на основі законо­давства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне під­приємство;

7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;

8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;

10) справ, що виникають з корпора­тивних відносин у спорах між госпо­дарським товариством та його учас­ником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновника­ми, акціонерами) гос­подарських товариств, пов’язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припи­ненням діяльності цих товариств;

11) інших справ, які від­повідно до закону підлягають вирішенню виключно судами за­гальної юрисдикції або Конституцій­ним Судом України;

12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;

13) справ, за результатами розгля­ду яких виконання рішення третей­ського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самовря­дування, їх посадовими чи службови­ми особами та іншими суб’єктами під час здійснення ними владних управ­лінських функцій на основі законо­давства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

В Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору. Такі суди утворю­ються без статусу юридичної особи.

Постійно діючий третейський суд очолює голова суду, порядок обрання якого визначається Положенням про постійно діючий третейський суд.

ПЕРЕВАГИ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ:

– вирішення справи в од­ному суді та в стислий строк;

– рішення такого суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених законом (справа не підвідомча тре­тейському суду, третейсь­ку угоду визнано недійсною компетентним судом, склад третейського суду не відповідав вимогам за­кону, рішення третейсько­го суду прийнято в спорі, не передбаченому тре­тейською угодою);

– рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про ви­конавче провадження»;

– можливість створення представництва третейсь­кого суду в регіонах України;

самооплатність суду в зв’язку з розглядом справ на платній основі, згідно тарифів, розроблених у регламенті.

ОСОБЛИВОСТІ УТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ

При яких організаці­ях можуть створюва­тися та функціонува­ти постійно діючі тре­тейські суди?

Відповідно до статті 8 ЗУ «Про третей­ські суди» постійно діючі третейські суди можуть утворювати­ся та діяти при зареєстро­ваних згідно з чинним за­конодавством України:

– всеукраїнських громад­ських організаціях;

– всеукраїнських організа­ціях роботодавців;

– фондових і товарних бір­жах, саморегулівних орга­нізаціях професійних учасників ринку цінних паперів;

– торгово-промислових па­латах;

– всеукраїнських асоціаці­ях кредитних спілок, Цен­тральній спілці спожив­чих товариств України;

– об’єднаннях, асоціаціях суб’єктів підприємниць­кої діяльності – юридич­них осіб, у тому числі банків.

Постійно діючі третейські суди не можуть утворюва­тися та функціонувати при органах державної влади та місцевого само­врядування.

ТРЕТЕЙСЬКА УГОДА: ВИДИ ТА ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ